don_katalan

Benedict Venediktov
Я навечно, есть такое ощущение, словно муха в янтаре замурован в 2014 году; поэтому, мысленно, постоянно возвращаюсь туда, как во вчерашний день.
Ровно десять лет назад произошло ряд знаковых событий, которые могли изменить ход "русской весны" в Луганской области. Если бы в нужном месте и в нужное время нашлись люди с крепкими яйцами.
Хроника тех событий такова:
- 21 апреля, через пару недель после того как в Луганске боевики захватили здание СБУ, на так называемом "народном сходе" они выбирают себе врио народного губернатора - В. Болотова.
- 11 мая 2014 года, на оккупированной части Луганской области пророссийские силы под руководством самопровозглашеннго головы Болотова В., проводят так называемый "референдум".
- 12 мая провозглашается новая республика лнр.
- 13 мая во вторник, около 11 утра самопровозглашённый губернатор едет на какое-то совещание. Во время передвижения его автомобиль был обстрелян.
Об этом событии много говорилось в средствах массовой информации, но по сути мало что из сказанного понятно. Вроде был снайпер, но его никто не ловил. И стрелял он как-то неважно.
Болотов все время ходил в бронежилете. Поэтому или по иной причине, но он получил ранение в плечо.
Трудно назвать такое ранение тяжелым.
Однако боевики кричат, что в результате покушения, Болотов потерял много крови и был госпитализирован.
Куда он был госпитализирован? Вот с этого места начинаются непонятки. Если у губернатора большая потеря крови, то он должен был получить немедленную помощь в местной больнице.( Read more... )

Andrew Write
Сегодня долго раздумывал о Майдане.
Я вообще долго раздумываю, есть у меня, знаете-ли, такое хобби.
И скажу вам, что читая в некоторых постах аргументированную критику данной "революции", не сменившей реально практически ничего, кроме элит и декораций, следует сперва разобраться, что же именно критикуется.
То, что задумывалось ИЗНАЧАЛЬНО или то, что ПОЛУЧИЛОСЬ ПО ФАКТУ?
Вы ведь не общались со мной десять лет назад.
И вы явно не можете знать, как мы всей семьёй до хрипоты спорили с родственниками из Харьковской области, доказывая что Майдан - это движение вперёд, что он стране необходим, иначе мы скатимся в примитивную совковую диктатуру. ( Read more... )Но в целом посыл людей был вполне понятен.
ЗА Европу и ПРОТИВ совка.
А потом начался трэш.
Незаметно на сцену выползли политические рыла, перебрав на себя роль эдаких "лидеров", хотя их никто на то не уполномачивал. ( Read more... )Мы так яростно побороли совок, что дожились до закрытия границы, ограничения на передвижение и всё более усиливающегося запрета на право открывать рот. Странно, что до талонов не докатились (хотя в прошлом году уже пытались).
О сладкий привкус демократии, о, блядь, дым отечества!
Куда это всё катится сложно даже предположить. Впрочем я предполагаю и прихожу в ужас. ( Read more... )

Пішли настирливі висловлювання можновладців про те, що необхідно підвищувати ціни на електроенергію з метою “відбудові енергетичної інфраструктури, яка зруйнована війною”. І впевнено так заявляють, переконливо, жоден м’яз на вгодованих пиках не тремтить...
Запевняю: це черговий приклад спроби відвертого мародерства, тобто, збагачення на війні від нашої влади та афільованого з нею бізнесу. Далі підуть ідеї про необхідність підвищення послуг на інші комунальні послуги — а що, хіба інфраструктура, наприклад, водоканалів не страждає від ракетно-дронових ударів ворога? Та й сміття стало вивозити важче...
Так що, я проти відбудови енергетичної інфраструктури? В жодному разі!
Але спочатку треба проаналізувати стан енергетичної та іншої критичної інфраструктури, скласти план відновлювальних робіт і визначити їх кошторис. Далі з’ясувати, чим — обладнанням, коштами — і в яких обсягах готові допомогти партнери України, а вони на це гроші виділяють. А от на ту суму, якої не буде вистачати за цими розрахунками, треба об’явити цільовий збір з громадян України.
Переконаний: саме за такого підходу люди зрозуміють, і допомагати відбудові будуть, хоча і з роботою, і з грошима у більшості українців проблеми.( Read more... )

На минулому ефірі, де ми з Юрієм Бражником дискутували на економічні теми, від нього прозвучала теза про 40-60% тіньової економіки. Дуже хотів це прокоментувати, але пішло питання глядачів і тема збилась. Тож повернусь до цієї тези.
Взагалі, це одна із улюблених тем фіскалізаторів для міфотворчості. Адже якщо сказати що до 60% відсотків економіки в тіні, часто у пересічного українця виникає ефект "золота Полуботка", що зробить всіх багатими. Проблема в тому, що тіньова економіка - це в більшій мірі доходи цього ж пересічного українця, які він ховає від оподаткування. Якщо врахувати що навіть гроші трансфертного ціноутворення, тобто використання офшорів, майже всі повертаються в Україну як інвестиції, то історія про тінь - це гра з нульовою сумою. Тобто, громадянин не сплатив податки, у нього залишилось більше грошей, у держави менше.
Тому говорити що із-за тіні країна втрачає, в моменті не коректно. Бо країна це і держава і громадяни.
Звісно, тіньова економіка має конкретні негативні наслідки для економіки, хоча слід зауважити, що вона сама скоріше є наслідком а не причиною економічних проблем. Про це я в ефірі говорив.
Але хочу торкнутись іншої теми.
Звідки ж взялись ці цифри 40-60%?! А ні звідки, їх просто придумали фіскалізатори для піару своїх ідей. І це доводиться досить просто. ( Read more... )

( Read more... )
-

Владимир Фесенко
Дивлюсь, що в соціальних мережах і телеграм-каналах почалась дискусія про Віталія Кличка, щодо його підтримки екс-президента Петра Порошенка. Я не бачу, чому тут дивуватись. По-перше, вони давні партнери. Віталій на відомій зустрічі у Відні (в гостях у Фірташа) навесні 2014 р. поступився Петру Олексійовичу у претензіях на пост Президента України. Потім певний час очолював партію «Блок Петра Порошенка – «Солідарність». По-друге, зараз обох об’єднує протистояння із Зеленським. Так що все закономірно і логічно.
А от де є предмет для дискусії – це заклик про об’єднання і консолідацію в нинішній ситуації загострення стосунків з Росією, і про доцільність кримінальній справи «про державну зраду Порошенка». ( Read more... )=====
Петро Олещук
До речі, у нас знову ті самі люди дістали аргумент "а то Путін нападе", але якось досить епізодично.( Read more... )

===
Сергій Ткачук
В Пєдаліка такий стиль, що схоже на те, ніби сам пише, лише орфографію хтось править 🙂
---
Петро Олещук
Сергій Ткачук там була складна проблема. Як сказати так, щоб нічого не сказати, і як підтримати всіх і нікого не образити
---
Сергій Ткачук
Петро Олещук поймут нє только лішь всє (с)

Владимир Фесенко
События последних недель показали, что информационно-политическая война между украинским олигархом №1 и главой государства не только продолжается, но даже усиливается. Отмечу одну значимую особенность этого противостояния – никогда ранее Ринат Ахметов не вступал в открытый конфликт с действующим главой государства. Но теперь это произошло, что только подчеркивает беспрецедентный характер нынешних событий.
На что рассчитывает Ринат Леонидович в этом противостоянии, и каковы его возможности в этом конфликте?
Конечно, его потенциальная задача-максимум (хотя бы с точки зрения логики политического противостояния) – отстранение оппонента от власти. Но президентские полномочия Владимира Зеленского завершаются только в 2024 г. И он еще с высокой вероятностью попытается переизбраться на пост Президента Украины.
Досрочно отстранить Президента Украины от власти можно только через процедуру импичмента. Но она у нас настолько сложна, что реализовать ее на практике практически невозможно. И пока глава государства сохраняет фактическое большинство в парламенте (даже с помощью ситуативных союзников), оппозиция не может даже инициировать процедуру импичмента (для этого требуется простое большинство), не то что довести ее до практического результата (для этого требуется три четверти от конституционного состава Верховной Рады).( Read more... )

Петро Олещук
Після того, як Аваков припинив постити італійські краєвиди та повернувся до українських ефірів олігархічних каналів, частина українського суспільства сприйняла це з явним натхненням.
Вигадано багато схем, які пояснюють, як "Аваков повернеться і тепер усім покаже" і т.д.
Не вів статистику, скільки з тих, хто чекає на "повернення Авакова" раніше кричали "Аваков - чорт", але підозрюю, що і такі знайдуться. Власне, ставлення до Авакова - це непоганий діагноз нашому суспільству, у свідомості якого один і той же діяч був і локальним політиком місцевого масштабу, і лідером спротиву режиму Януковича, і "міністром Майдану", і організатором спротиву режиму Путиіна, і реформатором правоохоронних органів, і організатором репресій проти патріотів, і тим, хто зацементував стару "ментівську систему", і авторитарним політиком, і, зрештою, "чортом", аби знову постати через деякий час черговою надією "спротиву зеленим".
На тлі цих емоційних гойдалок губиться те, що, власне, і вирізняє авакова як політичного діяча.( Read more... )

Владимир Фесенко
Дуже показова дискусія розгорнулася навколо різкої заяви Арсенія Яценюка щодо рішення Печерського суду по Медведчуку. Хоча насправді все це краще назвати якимось іншим терміном, не зовсім політкоректним.
Арсеній Петрович вирішив хайпанути на цьому рішенні славнозвісного Печерського суду, почав волати на всю країну про зраду, що, мовляв, Медведчука звільняють, справу закривають, і таке інше. Але, мабуть, як професійний юрист він трохи декваліфікувався, або політичні інстинкти та інтереси спонсора забивають всі колишні професійні якості.
Насправді, Медведчук залишається під домашнім арештом. Саме для цього, як я розумію, проти Медведчука нещодавно відкрили нову справу. Так що даремно волав Арсеній Петрович. Питань до правоохоронної системи, наших судів, і взагалі до нашого законодавства по справі Медведчука дійсно багато. Зокрема, чому по справах про державну справу нема особливого режиму по термінах слідства і по запобіжному заходу?( Read more... )

26.11.2014 года правительство Украины во главе с Арсеній Яценюк приняло пролоббированное Приватбанком Коломойского и российским Альфа-банком постановление №662, которое открыло "ящик пандоры" рейдерства в Украине - создало возможность без суда и следствия, без доказательств реальности долга, отбирать через исполнительные надписи нотариусов на нотариально НЕзаверенных договорах имущество у добросовестных людей.
Я и адвокат Александр Дорошенко тогда подали иск против Кабмина о незаконности этого постановления. Три года и семь судебных инстанций прошёл этот иск (дело 826/20084/14). Нас поддерживали тысячи людей, пострадавших от незаконного постановления. На нас давили приватовские разбойники, возбуждали уголовные дела и поливали грязью в СМИ.
Но, в конечном итоге, в 2017 году постановление-662 было окончательно признано высшей судебной инстанцией Украины незаконным и отменено с момента принятия. Сотни имущественных объектов были возвращены законным собственникам.
Но. Это вообще не хэппи-енд. До сих пор, спустя столько лет, Кабінет Міністрів України и Міністерство юстиції України НЕ исключили незаконные положения из Перечня документов, по которым взыскание задолженности происходит в бесспорном порядке. И недобросовестные нотариусы в сговоре с недобросовестными частными исполнителями ПРОДОЛЖАЮТ ПОЛЬЗОВАТЬСЯ НЕЗАКОННЫМ ПОСТАНОВЛЕНИЕМ-662.( Read more... )

Татьяна Заровная
Продолжаю "сериал" на тему "Как сливали Донецк". Это Часть 2. Тема: "Они слушали «бамбас», пока российские ГРУшники убивали украинцев в Славянске и Донецке". Рассказываю о роли центральной власти в лице - В. Наливайченко, А. Авакова, А. Яценюка и Ю. Тимошенко. Оглашаю забытые и малоизвестные факты, делюсь субъективными оценками. Центральная власть весной 2014 пыталась услышать голос «бамбаса» (россиян в символике "НОД", завезенных Сашей Стоматологом работяг из депрессивных уголков области, местную "элиту" из ПР и "коллег из-за поребрика"). А вот услышать украинский Донецк - такой задачи не было. «Не разгоняйте панику», – это было лейтмотивом нашего общения с Киевом той весной, когда мы обращались за помощью и ждали защиты. И это я услышала своими ушами от В. Наливайченко, находясь в уже захваченном сепаратистами здании Донецкой ОГА в числе заложников 3 марта 2014 г. в Донецке. Захватчики скандировали: "Путин, введи войска! Донецк - русский город". Самозванный "губернатор" П.Губарев орал с трибуны облсовета: "За мной тысячи вооруженных людей!" И уже два дня - с 1 марта Донецк захлестнули спланированные массовые митинги с требованием присоединить Юго-Восток Украины к России. Флаг Российской Федерации был поднят у здания Донецкой облгосадминистрации еще 1 марта (под руководством Александра Ходаковского из "Альфы" СБУ, будущего главаря "Востока"). Среди захватчиков были представители "Национально-освободительного движения", которым командует нацист из российской Госдумы - лица в символике, которой доселе никогда не видели в Донецке. Милиция, как сказал Губарев, в полном составе перешла на сторону "ДНР", и мы в этом имели возможность убедиться. Пока Губарев истерил и угрожал депутатам облсовета с захваченой маргиналами трибуны, глава облмилиции Роман Романов стоял рядом с ним, более того - он-то и провел самозванца в ОГА. И все это происходило синхронно с действиями оккупантов и коллаборантов в других городах юго-востока - чего не могли не знать, да просто были обязаны знать и реагировать - как Наливайченко, так и Аваков (иначе они профнепригодны). Однако, не предприняли ровно никаких действий по противодействию оккупации и игнорировали факт массового предательства своих подчиненных в Донецке. Не забывайте, что 1 марта Янукович обратился с письмом к Путину с просьбой об использовании Вооружённых сил РФ на территории Украины и в тот же день Совет Федерации РФ удовлетворил просьбу Путина о вводе войск в Украину! Как можно было это пустить на самотек?! На мой взгляд, Наливайченко и Аваков проявили преступную бездеятельность и должны ответить как минимум за свои кадровые решения.( Read more... )