don_katalan

Diana Makarova
Ця юна жінка - серце нашої сім'ї і нашого Ф.О.Н.Д.у.
Ми багато чого зробили разом.
Разом з її братом, Брізом, ми робили фестивалі
потім разом стояли на Майдані.
Потім разом ми шукали її брата. Він загинув під Іловайськом.
Потім ховали Бріза разом.
Потім ховали маму Даші й Бріза.
Даша пише:( Read more... )

( Read more... )

Дуже люблю день, коли в Києві відбувається прайд. Це дуже помічний день в процесі чищення френдів і простору навколо себе.
Бо з одного боку йдуть веселі люди з відкритими обличчями, які вимагають рівності ДЛЯ ВСІХ.
А з іншого боку йдуть невідомі з закритими обличчями, командують ними начальники, які спілкуються російською мовою, невідомі зігують. Ці невідомі стверджують, що є люди, а є недолюди.
Здавалося б, усе давно перемелено і зрозуміло.
Поділяти суспільство на людей і недолюдей полюбляв фашизм (нацизм). Зараз це саме робить росія.
Логіка зрозуміла?
Хтось буде сперечатись, що росія є новітнім фашизмом?
Йдемо далі. Все б нічого. П'яту колону росії можна вирахувати. Але в неї є потужна платформа корисних ідіотів.
- А чо вони збираються під час війни? - кричать корисні ідіоти.
(цікаво, чому вони так не кричали щодо Книжкового арсеналу, наприклад - там велика кількість людей збиралась під час війни, відмічались кілометрові черги)
- Вони загроза нашим традиційним сімейним цінностям!
(лунають суто російські скрепи)
Ці корисні ідіоти насправді хворі однією спільною хворобою. Їм дуже важливо ЗНАТИ, хто з ким спить, хто кого кохає, а ще в них слинка тече взнати, як і хто здійснює секс.
Тобто, це оті самі бабці на лавочці, що перетирають кісточки всім сусідам. І вік тут не має значення. Як і слинка, що стікає по підборіддю:
- А чули, чули, з ким Галька спить?
- Та ти шо!( Read more... )

125 - число журналістів, вбитих цією війною. Не знаю, з якого періоду рахували. Вічне питання, коли почалась війна. Сподіваюсь, що хто-хто, а журналісти чітко знають, коли вона почалась.
Треба привітати, треба визначити мужність журналістів нашого часу. Я дійсно вклоняюсь перед їхньою роботою.
Але ложка дьогтю буде. Щас...
... 2014 рік.
Саме тоді, на початку війни, до донецького аеропорту приїхав російський актор Пореченков. Результатом його поїздки була низка фото та відео, де актор хвацько стріляє з кулемета по українських захисниках ДАПу.
Актор. Що виходив на фронт під званням "Преса"
Саме після цієї виходки ціль "Російський журналіст" мала б стати легітимною. Але не стала. Бо ми чтимо міжнарожне право. Принаймні маємо чтити, коли виходимо на міжнародну сцену.
Так правильно.
... 2021 рік.
Український журналіст і редактор Юрій Бутусов викладає до мережі відео, де він стріляє з міномета в сторону ворогів.
Журналіст.
Український.( Read more... )

Diana Makarova
В 2022 світ обурювався (частково), жалів бідну Україну, ставив хрест на Україні.
Потім ми почали дивувати
Ошелешувати
Примусили нас поважати
Аж тепер вразили світ. Який любить переможців.
… але це ще не перемога. Знає Україна.
Але тепер назавжди - світ знає Україну.


-----
Горгона Бобровицька
Дуже цікаво читати, що зараз пишуть іноземці в твіттері, особливо ветерани, колишні піхотинці та командувачі. І як українське слово «павутина» переходить з твіта в твіт, вчора вони про нього ще не знали, а тепер смакують, запамʼятовують, вимовляють по складах.
Трішечки назбирала, може вам теж цікаво, а якщо є цікава цитата, діліться в коментах:
«Навіть фільми про агентів 007 не спромоглись вигадати щось подібне», - пише про українську спецоперацію «Павутина» Карл Більдт, шведський політик, в минулому премʼєр-міністр і міністр Закордонних справ.( Read more... )

Це не обов'язково рідні й друзі наших звільнених воїнів. Це найчастіше зовсім незнайомі люди. Бачите, як вибігають вони з дворів, як поспішають привітати колону з визволеними?
Ця золотава дівчинка, яку вже запам'ятало багато сердець - вона стала для них символом України, яка зустрічає, пританцьовує й сміється від радості.
Дівчинко золота.
А чи знаєш ти, що так було не завжди?
Я розповім, хоч ти, можливо, й не повіриш.
... коли він потрапив до полону, першим чином його подали в розшук як дезертира. Пішов в СЗЧ, та й по всьому. Далі нехай болить голова у ВСП, а бригада наче й ні до чого.( Read more... )

Коварний Гнезділов дав скандальний пост - кілька рядків про прифронтові борделі. В коментах вакханалія. Всі поділились на три табори - в одному питають паролі, явки, ціни, не для себе, звісно, для товариша. Другий табір ділиться паролями, явками, цінами, та я сам не знаю, товариш дав.
Третій табір або регоче й аплодує, або мовчки засуджує. Назвемо глядачами.
Ми ж з четвертого табору. Табору жінок (!) які одного разу або проривались до борделю, або жили там.
Тому ці записки варто було б назвати - ... КОЛИ МИ БУВАЛИ У ПРИФРОНТОВИХ БОРДЕЛЯХ
гусари, мовчати.
ІСТОРІЯ ПЕРША
ЦЕ ДО МЕНЕ!
Місто славилось трьома ключовими заправками, фактично хаб. Підкресленою українофобію і гарячою водою з крана в будь-яку пору року. А також темою, винесеною в заголовок. Сором'язливо замовчуваною всіма темою, ба навіть мною в цьому реченні. Але від факту не сховаєшся - весь близькопівденний квадрат фронту їздив до цього міста на масаж, поплавати в басейні і до добровільних психологів. Вибачте, психологинь.
Проституція - насправді не така вже весела тема. Немає проституції добровільної, хіба випадок німфоманії, елегантно описаний Купріним в його скандальній "Ямі" І це, мабуть, єдиний дозволений мораллю нашого сучасного суспільства випадок пруфу на російську літературу, бо що з них візьмеш, росіян, тільки вони вміли так блискуче описувати людський бруд і взаконену суспільством аморальність.( Read more... )

Diana Makarova
Якщо на мить уявити, що ми перемогли - ну, або нам все ж підсунули те, що домовляться вважати перемогою...
... я з жахом уявляю, з яким азартом полізуть до українського політикума всі ті, хто зараз забезпечує себе піаром. В тому числі бойовим.
Полізуть всі відомі командири, улюбленці публіки, які зараз, кого не візьми - ставленики закарпатського контрабандного бізнесу, київських забудовників, харківських колишніх регіоналів-мільйонерів, філатовсько-ахметовських-вілкульних-пінчуцьких дій. Одних генералів буде йти стрій, і всі в папахах.
- Так вони ж бойові! Вони ж класно воюють! закричить екзальтована публіка.
Воюють. І я, з повагою до правди фронту, теж підтверджу, що вони воювали. І непогано воювали.
Але хороший командир - ще не означає хороший політик.( Read more... )

Diana Makarova
Але за добу вони підійшли до Києва. Майже впритул.
І безпрецедентна операція захоплення Гостомельського аеродрому майже... Ну, майже склалась.
Нас врятувала низка дивовижних обставин. Розлив Ірпеню. Ми вже знаємо, чого вартував той розлив. Захист аеродрому, який все ж не дав змоги довести до кінця ту десантну операцію. Непродуманість логістики росіян, які всерйоз сподівались на п'ять годин - і танки в Києві. Повільна, мінімальна, але все ж допомога союзників. Бо ми ж пам'ятаємо, що на літо 2022 в нас вже фактично не лишалось засобів ППО, ПРО та авіації. Пам'ятаємо ж, еге ж?
І мужність.
Неймовірна мужність як військових, так і тих вчора ще цивільних людей, що стали на захист Києва. Це насправді головна обставина.
Ні, навіть якби всього цього не було, і операція вдалась би, все одно вже зрозуміло - кияни полягли б, але не допустили їх до Києва. Але воно ж бо класно, кричати зараз - що, взяли? А накося, а викусіть!
Але давайте все ж пам'ятати, що за добу вони відтяли в нас Київщину, Чернігівщину, Сумщину і за дві доби покрили південь.
Бо ми були не готовими.( Read more... )

Diana Makarova · Можливо, на сьогодні це найкраще.
Можливо, навіть найсмішніше.
В часи нашої молодості була популярною пісня "Пєснярів" про кажного четвьортого. Мої друзі з Білорусії завжди пускали сльозу, коли слухали цю пісню. Коли я була в Гомелі, мені показали проспект, обсаджений деревами, де кожне четверте дерево берізка. От три, наприклад, тополі (не пам'ятаю вже, що там були за дерева), а четверте дерево - символ.
Ну, все правильно. Нормальна символіка, нормальний підхід.
Але в 2022, коли з Гомельського аеродрому злітали літаки, аби знищувати Україну - чомусь я все наспівувала цю пісеньку. А ще наспівувала, коли взнала, що в Гомелі, місті моєї юності, існував цілий базар, де продавались речі, вивезені з Київщини драпаючими російськими військами. Хто ж купував ті речі, хто?
- Кажний четвьортий із бєларусов, кажний четвьортий...
Тому я зараз сміюсь з оцього глупства абсолютно чистим і щирим сміхом. Деградація - це, можливо, і не дуже смішно. Але, сцуко, смішно.
Історія, коли коза розумніша за людей.
Людей, які просрали і свою країну, і свою історію.


=====
Алі Татар-заде
гадаю, що всі чули китайську приказку: один вчиться на чужих помилках, другий тільки на власних, інший ні на чиїх не вчиться. ( Read more... )

Diana Makarova
За історією Віки Рощіною я слідкую з морозом в серці. Історією, як вбивали журналістку...
Прочитайте це.
Одна з найстрашніших історій полонених
====="Віку убили в російському полоні. Бо це полон. Що б там не розповідали росіяни і які б евфемізми не придумували для словосполучення «цивільні полонені». Бо це факт: росіяни з 2014 року беруть в полон українських громадян. Тримають їх у своїх тюрмах, аби обміняти на щось/когось. У них такі ж умови, як у військовополонених: їх б’ють, катують, морять голодом, у них немає доступу до зовнішнього світу – ні листів, ні дзвінків, ні побачень. Їх у полоні убивають."=====
https://www.facebook.com/stas.kozluk/posts/pfbid0uMGRqv3F9W946Endd1QYQSRAvYiuq9XD9TaETjruY2Y5Lh3wHSQSkXzv1bWduCLtl
====="Для того, щоб зрозуміти, що за СПАС ми навіть порились у скачаних російських базах. Думали на місцеве МНС, бо в них є такий підрозділ і на релігійну організацію, що займається безхатьками. А потім я подзвонила Олегу Котенку і виявилось, що СПАС - це «суммарное поражение артерий сердца». І росіяни часто віддають тіла українців саме з такою припискою, щоб приховати справжні причини смерті.( Read more... )

-----
... Вся стрічка в постах про Рощіну.
Здавалося б, чим нас вже можна здивувати, після Бучі, Ізюма, Маріуполя ми вже до всього звикли. Але до цього звикнути неможливо.( Read more... )