![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanПетро Олещук
Після того, як Аваков припинив постити італійські краєвиди та повернувся до українських ефірів олігархічних каналів, частина українського суспільства сприйняла це з явним натхненням.
Вигадано багато схем, які пояснюють, як "Аваков повернеться і тепер усім покаже" і т.д.
Не вів статистику, скільки з тих, хто чекає на "повернення Авакова" раніше кричали "Аваков - чорт", але підозрюю, що і такі знайдуться. Власне, ставлення до Авакова - це непоганий діагноз нашому суспільству, у свідомості якого один і той же діяч був і локальним політиком місцевого масштабу, і лідером спротиву режиму Януковича, і "міністром Майдану", і організатором спротиву режиму Путиіна, і реформатором правоохоронних органів, і організатором репресій проти патріотів, і тим, хто зацементував стару "ментівську систему", і авторитарним політиком, і, зрештою, "чортом", аби знову постати через деякий час черговою надією "спротиву зеленим".
На тлі цих емоційних гойдалок губиться те, що, власне, і вирізняє авакова як політичного діяча.
По-перше, він не схильний до публічної політики, хоча може використовувати і її засоби, коли це йому буде потрібно.
По-друге, репутація Авакова - дуже специфічна річ, і купа різноманітних резонансних справ за останнє ледь не десятиліття ніколи вже не дозволять йому грати роль "чесного реформатора".
За таких умов його похід в політику у складі якоїсь політичної сили - це не стільки рейтинговий плюс, скільки потенційний великий мінус.
Ні, комусь може подобатися Аваков, а комусь - навіть Яценюк, і таких людей явно більше одного або двох, але у сумі ця "солодка парочка" - це справжня електоральна бомба, що спроможна пустити на дно будь-який новий, молодий та сучасний політичний проект.
Зрештою, важко у нас знайти приклади тих, хто був би при владі стільки, скільки Аваков, і все це переворюється у досить важкий тягар для його політичного рейтингу. Тому це не той випадок, коли можливе гучне повернення, бо енергійного лідера, котрий закликав людей на Майдан висловами типу "мусора - не люди", тепер у свідомості замінив багаторічний міністр, що керував тими, проти кого закликав виступати народ. І не скажеш, щоб він вже настільки поривався там усе змінити. Тож коло замкнулося, і це досить симвоілчно.
Після того, як Аваков припинив постити італійські краєвиди та повернувся до українських ефірів олігархічних каналів, частина українського суспільства сприйняла це з явним натхненням.
Вигадано багато схем, які пояснюють, як "Аваков повернеться і тепер усім покаже" і т.д.
Не вів статистику, скільки з тих, хто чекає на "повернення Авакова" раніше кричали "Аваков - чорт", але підозрюю, що і такі знайдуться. Власне, ставлення до Авакова - це непоганий діагноз нашому суспільству, у свідомості якого один і той же діяч був і локальним політиком місцевого масштабу, і лідером спротиву режиму Януковича, і "міністром Майдану", і організатором спротиву режиму Путиіна, і реформатором правоохоронних органів, і організатором репресій проти патріотів, і тим, хто зацементував стару "ментівську систему", і авторитарним політиком, і, зрештою, "чортом", аби знову постати через деякий час черговою надією "спротиву зеленим".
На тлі цих емоційних гойдалок губиться те, що, власне, і вирізняє авакова як політичного діяча.
По-перше, він не схильний до публічної політики, хоча може використовувати і її засоби, коли це йому буде потрібно.
По-друге, репутація Авакова - дуже специфічна річ, і купа різноманітних резонансних справ за останнє ледь не десятиліття ніколи вже не дозволять йому грати роль "чесного реформатора".
За таких умов його похід в політику у складі якоїсь політичної сили - це не стільки рейтинговий плюс, скільки потенційний великий мінус.
Ні, комусь може подобатися Аваков, а комусь - навіть Яценюк, і таких людей явно більше одного або двох, але у сумі ця "солодка парочка" - це справжня електоральна бомба, що спроможна пустити на дно будь-який новий, молодий та сучасний політичний проект.
Зрештою, важко у нас знайти приклади тих, хто був би при владі стільки, скільки Аваков, і все це переворюється у досить важкий тягар для його політичного рейтингу. Тому це не той випадок, коли можливе гучне повернення, бо енергійного лідера, котрий закликав людей на Майдан висловами типу "мусора - не люди", тепер у свідомості замінив багаторічний міністр, що керував тими, проти кого закликав виступати народ. І не скажеш, щоб він вже настільки поривався там усе змінити. Тож коло замкнулося, і це досить симвоілчно.