don_katalan

Алі Татар-заде
я давно підозрюю, що князь Олег не просто пропустив угорську орду крізь свої землі на Європу.
Про це так багато мовчанки в джерелах, що є простір лише для припущень, от я і припускаю.
Припускаю, що він підкорився угорській орді, брав участь у завоюванні Європи як молодший союзник чи молодший сагіб.
І навіть припускаю, що спочатку він прохав Велику Моравію, тодішнього ігемона слов'ян, про допомогу, але отримав "тримайтеся" чи ще щось гірше.
Угорська орда не могла аж так просто звалитися на Європу крізь голкове вухо Карпат. Скоріш за все та судячи за широтою наступу, вона напала, умовно кажучи, з теренів всієї України.
Все це, повторю, мої фантазії на тлі повного мовчання джерел - як угорських так і українських, як німецьких так і візантийських.
-----
якщо Україна наважиться вважати себе преємником не тільки козацьких утворень, але й Кримського Ханства, то в неї кардинально зміниться як історія, так і впізнаваність у світі. ( Read more... )

Алі Татар-заде
згадуючи про складні стосунки його тата з Візантиєю, те що зробив Володимир було просто блискуче.
Він відсунув і унеможливив будь-коли напад з півдня на Русь, при тому не взявши васалітета, а тільки духовне "окормление".
Щоби не давати зайвої спокуси сусідові, підживлював сепаратистські рухи по границях Візантиї, але собі не приєднував. А іноді, після довгих благань, навіть придушував.
Але стояв він при тому на плечах гигантів: саме слава русинського війська, що дісталася від його тата Святослава, давала йому такі простори маневру.
Зайве підтвердження, що "хай ненавидять, аби боялися".
-----
наросіи вийшов новий сєріал "Пушкін і Наталі"
ось вам стислий пересказ перших двох серій( Read more... )

Алі Татар-заде
Цe тa вiйнa, яку Укpaїнa мaлa вecти з 2022 poку нeвпиннo, нi, з 2014 poку, xoчa нi, з 2008.
Цe дeшeвo. Цe тaкoж знaчнo змeншує людcькi втpaти (peдaктopiв, apтиcтiв тa iдeoлoгiв тeж вбивaють, aлe нe coтнями, a oдиницями).
Пpocтiшe кaжучи, йдeтьcя пpo пpoпaгaнду poзвaлу Pociї.
Вcьoгo лишe двa нaпpямки.
Пepший - пpoпaгaндa вигод вiд тaкoгo poзвaлу cepeд poзвинeниx дepжaв cвiту. Якoмoгa пpaвдивiшa i oб'єктивнa, з фaктaми cкiльки кoштує "шкуpa вeдмeдя" i нa cкiльки poкiв тa кpaїн її виcтaчить.
Дpугий - пpoпaгaндa тaкoгo poзвaлу cepeд aдpecниx гpуп, щo пpoживaють в caмiй Мocкoвiї.
У дpугoму випaдку дoзвoляєтьcя бeзcopoмнo бpexaти, вкидaти пpoтилeжнi пapaгpaфи, oбiцяти тe, чoгo нiкoли нe будe.
Aджe ми дoбpe знaємo, щo якут нe будe бaгaтшим, кoли звiльнитьcя вiд яpмa Мoкoвiї, вiн пpocтo будe якутoм, a нe "нepуcкiм".
Пpo тaкe тopжecтвo нeмaтepiaльнoгo нaд мaтepiaльним якут зapaз нe гoтoвий чути, тoму йoгo cлiд пepeкoнaти, щo вci aлмaзи будуть йoму, oт кoнкpeтнo вiн будe ними пepeбиpaти.
Нe зaбувaємo щo кoжний мocкoвит, пoки нe пoчaв вecти вiйну пpoти влacнoї Мocкoвiї, нe є нaшим дpугoм, нaвiть coюзникoм. a є вopoгoм.( Read more... )=----
от як нацмени пишаються своїм внеском у побудову та перемоги імперії, треба їм нагадувати про визначний внесок балканців у розвиток Риму. Чи став від того Рим какось балканістєй?

( Read more... )

Алі Татар-заде
почитайте це з задоволенням, як я читав - автор вміє зрозуміло про складне.
А ще від себе. Глянте на мапу Сельджуків і пригадайте 1050-ті та 1060-ті в історії Русі, дані нам в літописі.
Історики якось поспіхом пробігають рядочок, про те як києвський триумвират з якогось дива розтрощив якихось Торків, чого торки. чому торки, зачім торки.
Деякі ще й пишуть, мовляв, от невдахи, не вгадали: заради якихось Торків привели на Русь кипчаків
(Кипчаки, половці, як твердить літопис, були союзниками Русі проти Торків, і саме в такій якости уперше появилися на Доні та Дніпрі).
Так от, в ті часи торками, турками, туркменами і туркоманами звали оту велику масу племен огузького роду, що ми тепер їх звемо Сельджуками.
Погляду на мапу під таким кутом вже досить, щоби уявити: яку велику небезпеку, яку необорну для інших силу вдалося відсікти раз і назавжди "недолугим, недалекоглядним" трьом Ярославичам.
Вважайте, що загрози, яку зазнали Візантия, Іран, Сирія, Кавказ - майже неминучої імперії Сельджуків - вдалося уникнути малою кров'ю та ще чужими руками. ( Read more... )

Дмитро Медведь
Восени 476 року командир варварського війська на службі Риму Одоакр змусив зректися престола неповнолітнього імператора Ромула Августа та відіслав імператорські регалії до Константинополя, і саме ця дата увійшла в підручники історії як дата падіння величної римської імперії, після чого, в уявленні школярів, відразу настало варварство, запустіння, культурний та загальний занепад і взагалі середні віки.
Але все було не так.
Весь цей наратив з раптовим падінням імперії було вигадано, причому вигадано з політичними цілями задля виправдання загарбницької, руйнівної війни. Вигадано саме тими, хто цю війну розв'язав та вів, але ж історію пишуть переможці.
Мешканці ж власне Риму, Равени та інших міст італійського півострова, який являв майже все, що залишилося від західної частини Римської імперії, не помітили нічого особливого. Сенат збирався, як він збирався вже майже тисячу років, римські закони продовжували діяти, латина залишалася офіційною мовою, легіони билися - та перемагали на кордонах, поступово їх відновлюючи. В храмах йшли богослужіння, в гавані приходили торгівельні суда, люди жили своїм звичайним життям, не особливо зважаючи на політичні проблеми. Єдине - легітимний імператор, Юлій Непот, так і не зміг повернутися на півострів і номінально правив з теперішньої Хорватії, але Одоакр сумлінно розміщував його портрети на монетах, які випускалися під час його правління. Більш того, коли Непота вбили, Одоакр відправив експедиційні війська, знайшов та стратив вбивць. А на монетах став карбувати портрет імператора з Константинополя.
Нагадаю, імперія з центром в Константинополі ніколи не називала себе Візантією, це майже сучасна назва. Вони завжди вважали себе тією самою Римською імперією з тисячолітньою історією.( Read more... )

Алі Татар-заде · поговоримо про візантийський спадок Києвської монархії, відомої в літературі як Русь, династія Рюриків, "Давня Русь" і так далі.
Промину скоромовкою загально відоме: архитектуру, книгопис, перекладацьку справу, філософію і релігію.
Кожна з тих статей заслуговує на окреме і довге розписування.
Зосереджуся на політиці.
Києвські князі були старанними учнями царгородських василевсів у всьому, що стосується дипломатії, військових діл та мистецтва це суміщати.
Скажу більше - вони були самими відмінними учнями.
Учнями які перевершили вчителів, як часто буває в бурсі.
При всій різноманитності візантийської історії, нікому з василевсів не вдалось досягти ідеалу:
а саме - багатосотлітньому правлінні одної "богообраної" родини.
Князям з Києва це вдалося.
Царгородські узурпатори задля закріплення своєї влади в перші дні, тижні, роки - легко здавали державні справи церковникам.
Києвські правителі ніколи так не робили.
В них не тільки столичний князь, але всі його майже рівновеликі васали повністю домінували у своїх володіннях.
Для византийського царства було частим, що якийсь патрицій або плебей захоплював корону і незаслуговано вписував себе в порфироносці.
Для Києва це був нонсенс.( Read more... )

Сергій Громенко
Деякі дореволюційні російські історики все прекрасно розуміли про свою країну. Ось прям вирок:
"Тим, хто прочитає пропоновану книгу, сподіваюся, неважко буде помітити наступний факт: зі східної деспотії Росія завдяки реформам Пєтра Великого, Єкатеріни та двох перших Алєксандров стає все більш і більш європейською державою. І на шляху до цього вона спочатку переймає установи Швеції, Німеччини, Франції та Англії.
Але ця перебудова російського політичного ладу за іноземними зразками анітрохи не завадила збереженню самобутніх російських звичаїв та інститутів; і, правду кажучи, закони та регламенти, запозичені на Заході та прищеплені до російського стовбура, зазнали сильного впливу природи останнього. Тому не дивно, що Росія засвоювала одну лише форму, а не дух тих установ, які вона копіювала.
Чи не цим наслідуванням однієї лише форми потрібно пояснити той факт, що застосування європейських установ не призвело в Росії до знищення залишків необмеженої, деспотичної влади, спільної всім східним монархіям? Бо влада ця в Росії змінила лише свою зовнішність".( Read more... )

Ян Валетов
Будет два текста, объединенные одной идеей. Оба не мои.
Один принадлежит перу израильтянина, историка и экскурсовода Игорь Торик
Второй Oриане Фалаччи.
Один текст - попытка предсказать будущее.
Второй - краткий и весьма впечатляющий экскурс в прошлое.
Я ни разу не ксенофоб и, как атеист, крайне негативно отношусь ко всем религиям на свете. Но, как выяснилось в течении жизни, есть религии, к которым я отношусь хуже остальных.
В общем, читайте и делайте выводы сами. Не маленькие.

Ориана Фаллачи.
МАЛЕНЬКИЙ УРОК ИСТОРИИ
В 635 г. н.э., то есть через три года после смерти Мохаммеда, армии Священного полумесяца вторглись в христианскую Сирию и в христианскую Палестину, В 638 г. они взяли Иерусалим и Храм Гроба Господня. В 640 г.захватив Персию, Армению и Месопотамию (нынешний Ирак), они вторглись в христианский Египет и завоевали христианский Магриб, то есть современные Тунис, Алжир и Марокко.( Read more... )
И текст Игоря Торика:
Текст, который вы сейчас прочитаете, как мне кажется, является самым важным из того, что я написал за последние дни. Поэтому я не только прошу всевозможных репостов, но и был бы рад переводу этого текста на все возможные языки и максимально широкого распространения.
Все международное сообщество, левые и правые, христиане и мусульмане, западные и восточные настаивают, на том, что решением проблемы является только и исключительно создание двух государств для двух народом. Мне пишут в постах и в частных сообщениях знакомые из разных стран, утверждая: вот же оно, окончательное решение, палестинское государство и никаких проблем больше не будет. И все они правы. Абсолютно. Это действительно окончательное решение вопроса… еврейского государства. Его просто не станет, а вместе с ним исчезнет и проблема евреев.
Объясню. Давайте порассуждаем, что будет если независимое палестинское государство будет создано.( Read more... )

Той, що літописець.
Можливо, що він - печеніг,
або русино-печеніг,
чи "мікзварвар", як це звали в Візантиї.
У 1070-ті роки з Царгороду до Парістріона ("За-Істр'я", сучасна Добруджа) був на чолі командирського загону направлений молодий, але талановитий чиновник на ім'я Нестор.
Він мав подавити повстання печенігів, які протестували через те, що центр припинив сплачувати їм будь-яку "зарплатню".
Нестор мав повноваження на місці брати державну скарбницю, наймати будь-кого у військо - фактично, зібрати армію власноруч.
Прибувши на місце, він побачив, що його повноваги викликають сміх і мало що важать.
На чолі печенігів та міксварварів стояв вождь Тотиш.
Він звернувсь до Нестора: "Переходь на наш бік! Ми всього лиш вимагаємо справедливості".
Нестор хотів був просто розвернутися і їхати назад, аж тут його дігнав гонець зі столиці.
Виявилось, що конкурент Нестора - всемогутній царедворець євнух Нікіфоріца - тупо відіслав його, щоби конфіскувати помістя і майно, пограбувати.
Обурений Нестор пристав до повстання.
І провів їх прямо до Царгороду. ( Read more... )
Живіть тепер з цим ))

Алі Татар-заде · ви в замку старого лорда.
ходите по фамільному менору, дивитесь на старі фасади та парки.
морщитесь, коли бачите "новодел", низаєте плечима - ну що робити, час бере своє.
власники замка охоче показують вам галереї та старовині двері,
а то, зупинившись біля одної з них, "жутким голосом" охоче розповідають сімейну легенду.
І от раптом ви можете помітити, що в портрет - дедушка лорда, в повний ріст - явно вставлена чужа картина в старинну раму.
ну, вам розкажуть цікаву історію, чому і що.
але якщо ви будете уважні, то помітите, що і інші портрети переставлені, підписи підроблені, ініціали на дверцятах перебиті,
а самі брудні кутки, куди вас не пускають, бо "затерявся ключ" або "там живе привид", достатньо провести рукою по товстій сажі і пилюці - відкриють незнайомі літери.
ви знову уважно дивитесь на портрети.
дедушка лорда чомусь в будёновці.
у тетушкі лорда чомусь орден "слава труду" на аксельбанті
весь замок - це чиясь власність, але не тих, хто зове себе внуками лорда.
це якісь загарбники, що захопили замок і тепер пишуть його історію наново.
чи було таке у вас?
неодмінно було.
Якщо ви хоч раз були в Криму, ви проїжджали мимо сел і селищ із заливисто-тургеневськими "сєвостьяновками", "мартемьяновками", "козьмодемьяновками" на титлах.
час від часу відверто мількають лаврентьєвко-берієвки та вячеславки-молотовки.
о, вам розкажуть, що жив був тут когдато купєц сєвостьян, і були в нього три дитини - мартемьяна, козьма да дємьян. ( Read more... )