"хай ненавидять, аби боялися"
Feb. 22nd, 2025 06:49 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Алі Татар-заде
згадуючи про складні стосунки його тата з Візантиєю, те що зробив Володимир було просто блискуче.
Він відсунув і унеможливив будь-коли напад з півдня на Русь, при тому не взявши васалітета, а тільки духовне "окормление".
Щоби не давати зайвої спокуси сусідові, підживлював сепаратистські рухи по границях Візантиї, але собі не приєднував. А іноді, після довгих благань, навіть придушував.
Але стояв він при тому на плечах гигантів: саме слава русинського війська, що дісталася від його тата Святослава, давала йому такі простори маневру.
Зайве підтвердження, що "хай ненавидять, аби боялися".
-----
наросіи вийшов новий сєріал "Пушкін і Наталі"
ось вам стислий пересказ перших двох серій
Пушкін зустрів на балу Наташу (далі іс прідиханієм, помнітє: срєть шумнага бала...)
Захотів її взяти за себе. А маман каже: Саша, пакажиті дєньгі.
Пушкін оскорбився. Потім сидить і думає: а наташу ж хочеться.
І тоді їде до батьків і бере в них грошів.
А маман наташина каже: Саша, етаго мало.
Тоді Пушкін подружився з Нікалаєм і той дав йому гроші.
Пушкін приходе такий і деньгі на стол.
Наташу продалі (маман каже, отак би сразу, а то нема денег нема денег).
Яка красива історія.
Навіть пофигу, чи правда, чи вимисел.
-----
скільки років ви дозволите собі ходити на побачення, якщо предмет вашого інтересу вас динамить?
Це питання підліткового віку і дорослішання.
Те саме з іншими країнами.
Ми можемо їх любити і навіть бути закоханими, а вже поваги в нас безкрай.
Проте це не гарантує, що до нас ставляться взаємно.
І тоді приходе голий прагматизм.
Бажано минути стадію підліткового цинізму, хоча, мені здається, ми вже в ній, хтось вже був чи хтось скоро опиниться.
Маємо з себе "щось представляти" (навіть не знаю, як це буде народною мовою, не канцеляризмом), і якщо вас динаміли тому що в вас нема крутої тачки і багатого тата з вільною хатою - ну, перша стадія це відкидати; друга стадія - бурмотіти що всі вони суки; третя - прийняти світ таким як є, заробити собі тачку, хату і стати татусем, якого всі хочуть. А вже кого захочете ви, будете вирішувати потім. Може виявиться що Предмет Вашого Інтересу просто дура(к), а може - що вимоги від вас хоч і далекі від ідеалу, але цілком прийнятні в нашому світі.
Ясно що це спрощення: проте суспільні настрої завжди віддають інфантилізмом, просто тому що масса обирає прості варіанти замість складних (хоча індивид може обирати інакше)
згадуючи про складні стосунки його тата з Візантиєю, те що зробив Володимир було просто блискуче.
Він відсунув і унеможливив будь-коли напад з півдня на Русь, при тому не взявши васалітета, а тільки духовне "окормление".
Щоби не давати зайвої спокуси сусідові, підживлював сепаратистські рухи по границях Візантиї, але собі не приєднував. А іноді, після довгих благань, навіть придушував.
Але стояв він при тому на плечах гигантів: саме слава русинського війська, що дісталася від його тата Святослава, давала йому такі простори маневру.
Зайве підтвердження, що "хай ненавидять, аби боялися".
-----
наросіи вийшов новий сєріал "Пушкін і Наталі"
ось вам стислий пересказ перших двох серій
Пушкін зустрів на балу Наташу (далі іс прідиханієм, помнітє: срєть шумнага бала...)
Захотів її взяти за себе. А маман каже: Саша, пакажиті дєньгі.
Пушкін оскорбився. Потім сидить і думає: а наташу ж хочеться.
І тоді їде до батьків і бере в них грошів.
А маман наташина каже: Саша, етаго мало.
Тоді Пушкін подружився з Нікалаєм і той дав йому гроші.
Пушкін приходе такий і деньгі на стол.
Наташу продалі (маман каже, отак би сразу, а то нема денег нема денег).
Яка красива історія.
Навіть пофигу, чи правда, чи вимисел.
-----
скільки років ви дозволите собі ходити на побачення, якщо предмет вашого інтересу вас динамить?
Це питання підліткового віку і дорослішання.
Те саме з іншими країнами.
Ми можемо їх любити і навіть бути закоханими, а вже поваги в нас безкрай.
Проте це не гарантує, що до нас ставляться взаємно.
І тоді приходе голий прагматизм.
Бажано минути стадію підліткового цинізму, хоча, мені здається, ми вже в ній, хтось вже був чи хтось скоро опиниться.
Маємо з себе "щось представляти" (навіть не знаю, як це буде народною мовою, не канцеляризмом), і якщо вас динаміли тому що в вас нема крутої тачки і багатого тата з вільною хатою - ну, перша стадія це відкидати; друга стадія - бурмотіти що всі вони суки; третя - прийняти світ таким як є, заробити собі тачку, хату і стати татусем, якого всі хочуть. А вже кого захочете ви, будете вирішувати потім. Може виявиться що Предмет Вашого Інтересу просто дура(к), а може - що вимоги від вас хоч і далекі від ідеалу, але цілком прийнятні в нашому світі.
Ясно що це спрощення: проте суспільні настрої завжди віддають інфантилізмом, просто тому що масса обирає прості варіанти замість складних (хоча індивид може обирати інакше)