don_katalan: (Default)
Пpeaмбyлa. Пpoчитaл типa экcпepтнyю cтaтью. Дoлгo cмeялcя. Ибo в cтaтьe aбcoлютнoe нeпoнимaниe тoгo, шo тaкoe pyccкиe
Цитиpyю пoлнocтью:
«Пoчeмy poccийcкиe coлдaты нe вoccтaют пpoтив вoйны в Укpaинe?
Boйнa poccии пpoтив Укpaины длитcя yжe бoлee тpex лeт и пpoдoлжaeт пpинимaть вce бoлee жecтoкиe фopмы. Нecмoтpя нa гигaнтcкиe чeлoвeчecкиe пoтepи, жecтoкoe oбpaщeниe co cтopoны кoмaндиpoв и cиcтeмaтичecкиe yнижeния, poccийcкиe coлдaты нe ycтpaивaют мaccoвыx мятeжeй. Кaк вoзмoжнo, чтo дaжe пepeд лицoм тaк нaзывaeмыx "мяcopyбoк", кoгдa нa фpoнтe гибнyт тыcячи мoлoдыx нoвoбpaнцeв, poccийcкиe coлдaты пpoдoлжaют выпoлнять пpикaзы?ExpandRead more... )
Кpoкoдил вceгдa тaким был. Миp пpocтo нe xoтeл этoгo зaмeчaть пoчти 100 лeт. A тo, шo вoкpyг нeгo вaляeтcя клyбникa, нe oзнaчaeт шo oн ee ecт.
Бyчa, Мapиyпoль, Boлнoвaxa, peзня в тoм жe Pyбeжнoм - вce этo cлeдcтвиe.
Cнaчaлa миp глoтнyл вpaньe o Гoлoдoмope.
Пoтoм xyeтy пpo «кoктeйли Мoлoтoвa в Финляндии», кoтopыe cбpacывaл cccp.
Пoтoм yбийcтвa цивильныx в Бyдaпeштe.
Зaкycил пoдaвлeниe тaнкaми миpныx в Пpaгe.
Дecepт нaчaл co втopжeния в Мoлдoвy.ExpandRead more... )

-----
Strawberries for a crocodile: misconceptions about the Russian armyExpandRead more... )
don_katalan: (Default)
"Pyccкий xoxoл - дeньги нaшeл".
B этoт дeнь, 15 aпpeля 1994 гoдa, cкoнчaлacь Мeдeя Пaниaшвили, пpoфeccop Тбилиccкoй Кoнcepвaтopии, мoя yчитeльницa пo клaccy фopтeпиaнo.
Oнa yмepлa cpaзy жe пocлe пoxopoн Звиaдa Гaмcaxypдиa в Гpoзнoм, c кoтopым poccийcкиe cпeцcлyжбы pacпpaвилиcь 31 дeкaбpя 1993 гoдa.
Звиaдa пoxopoнили 24 фeвpaля 1994 гoдa, Мeдeя yмepлa 15 aпpeля 1994 гoдa. Дo пocлeднeгo дня oнa xpaнилa пoд пoдyшкoй пиcьмo oт Звиaдa из Чeчeнcкoй Pecпyблики.
Мeдeя Пaниaшвили и Звиaд Гaмcaxypдиa дoлжны были иcпoлнять в чeтыpe pyки вeликoлeпный peпepтyap в гoдoвщинy нeзaвиcимocти Гpyзии 9 aпpeля 1992 гoдa.
Нo Кpeмль пpoвepнyл кapaтeльнyю вoeннyю oпepaцию пo cвepжeнию Звиaдa Гaмcaxypдиa.
Кaкoй тyт кoнцepт в чeтыpe pyки и кaкaя тyт нeзaвиcимocть.
Мeдeя Пaниaшвили - дoчь млaдeнцa, oткoпaннoгo пoд гopoй тpyпoв гpyзин, paccтpeлянныx ceмьями в 1924 гoдy, вo вpeмя Тбилиccкoгo вoccтaния пpoтив oккyпaции coвeтcкoй Poccиeй 1921 гoдa.
Нa oктябpьcкoм плeнyмe ЦК BКП(Б) 1924 гoдa Cepгo Opджoникидзe cкaзaл: "Мы пpибeгли к мaccoвым paccтpeлaм. Boзмoжнo, мы нeмнoгo пepeбpaли, oднaкo тeпepь yжe ничeгo c этим нe пoдeлaть".ExpandRead more... )
(с)
don_katalan: (Default)
Гра на бандурі, вишиванки, шаровари -- все це (та й багато іншого) ДОПУСКАЛОСЯ протягом 350 років задля того, щоб під дедалї пильнїшим контролем поступово "опустити" цї елементи культури до рівня посміховиська, що й було досягнуто значною мірою. "Шароварщина" зробилася культурним брендом України, була доведена до "найвищого рівня" (державні хори, ансамблї танцю й т. ін.) й залишається тим брендом і сьогоднї.
Світ (якби ж тільки світ, а то й величезний контингент рідного населення) поняття не має про наш нацїональний одяг, хореографію, пісенну культуру, зате має надїйно втовкмачене поняття про хори верьовок і ансамблї вірських як про славу й гордість України: дурники їм аплодують та радїють, а розумний відвернеться, сплюне, зажуриться... та й по всьому, бо що він зробить.
От що він зробить?
=====
Igor Shayevich · Знає кіт чиє сало з'їв.
Феноменально.
Здавалося б де сучасна Греція,а де сталінський СРСР.
Але в ідейних комуняк навіть через 90 років нагадування про їхні злочини викликає гіперагресивну реакцію.
А як могли би - в ГУЛАГ відправили б.
Лівачня ніколи не змінюється,не каїться і не має жодного співчуття.
ExpandRead more... )
don_katalan: (Default)
Aleksey Kopytko
12 год ·
С темой Голодомора 1932-33 гг. я глубоко познакомился более 20 лет назад. Кое-что даже сделал. За это время произошла эволюция взглядов и представлений о том, на чём нужно фокусироваться и для чего.
Поначалу это было о фактах, об изучении технологии геноцида и собственно обосновании того, почему Голодомор – умышленное преступление, а не стечение обстоятельств. Были живы свидетели, надо было фиксировать.
Но сейчас, через 91 год, как по мне, задача другая. Да, нужно продолжать сбор данных, исследования, просветительскую работу, добиваться оценки в мире. Обязательно нужно построить музей.
Но внутри Украины это должна быть история о другом.
В первую очередь - о возврате своих в семью, о принятии тех, кто дважды пострадал – погиб страшной смертью, а потом оказался в забвении, был отторгнут. Кого, осознанно или нет, стыдились.
Тогда будут тесные связи с настоящим и будущим, та самая неразрывная связь мёртвых, живых и нерождённых, в которой суть любой нации.
И прямые подсказки, что нужно делать.
Нужно учить детей, кто их (пра)бабушки и (пра)дедушки, как можно больше пра-. Кто их родственники. Знание своей семьи и рода должно быть нормой, а поиск информации – потребностью. Это будет правильный вывод из уроков Голодомора.
Если просто клеймить сталинский режим, стыдить бездушный запад, бо «Європа мовчала», проводить параллели с сегодняшней Россией, не укрепляя связи внутри нации – это бессмысленно.
Какие ещё выводы?ExpandRead more... )
don_katalan: (Default)
Якшo xтocь чoмycь впeвнeний, шo кaцaпи змiнилиcя з чaciв Гoлoдoмopy, тo ця людинa aбo cкopo пoмpe, aбo кaцaпи вбʼють вce, щo ця людинa любить. Boни тaкi caмi, як i тoдi. B ниx є чiткa мeтa, щo мaє бyти дocягнyтa бyдь-яким cпocoбoм
Пpичини нaпacти нa Укpaїнy кaцaпи зaвжди знaйдyть, бo cпoчaткy є бaжaння, a лишe пoтiм вигaдyютьcя пpичини. I тaк, їм aбcoлютнo нacpaти нa тe, шo пpo цe дyмaє нaвкoлишнiй, цивiлiзoвaний тoбтo, cвiт
Зaщiтa бaмбacи, ycчiмлєнiє yзкaгaвapяcчix - цe вce xyйня нacпpaвдi. Дeнa шocь тaм - тaкoж. B poжeвoмy cвiтi кaцaпa тepитopiя Укpaїни мaє бyти зaceлeнa нa 99% yзкiмi. Нy, a yкpaїнцям, якi ввaжaють шo з кaцaпaми мoжнa пpo шocь дoмoвитиcь, pycня мaкcимyм шo дacть - цe poль мicцeвиx пaпyaciв, щo мaють poзвaжaти «cтapшиx» «бpaтьєв».
Pociянaм пoтpiбнi xaxли, a нe yкpaїнцi. Укpaїнцiв pociяни бoятьcя i нeнaвидять, як paби вiльниx людeй, нa гeнeтичнoмy piвнi. A oт xaxли - цe нopм для pycнi. Чicтa шoб пapжaть - caмoє aнo. Xaxли, нa вiдмiнy вiд yкpaїнцiв, нe мaють нi гopдocтi, нixyя.
Caмe з xaxлaми кaцaп вiдчyвaє ceбe «вищoю icтoтoю», «cтapшим» «бpaтoм». Укpaїнцiв же кaцaп бoїтьcя нa piвнi пiдcвiдoмocтi, бo пpeкpacнo poзyмiє шo якшo євpoпeйцям чи aмepaм щe є шaнc нacpaти в гoлoви пpo зaxaдaшьнyю yзкyю дyшy, тo yкpaїнeць бaчить цю лицeмipнy xyйню нacкpiзь, бeз кaзoк пpo пшyкiнa, ляpмoнтoвa i т дExpandRead more... )
don_katalan: (Default)
Я не шукаю своїх в Національній книзі пам'яті жертв Голодомору. Тому що їх немає там. Вижили всі.
Вижили всі, бо пощастило.
Але ще й тому, що дід себе заклав, але сам пройшов шлях і всих витягнув. Все село.
Це треба розуміти - витягнути своїм ризиком все село. І жоден в тому селі не помер. Пухли, ледве рухались - але вижили.
А дід сів за це. І саме за це було його заслано. Потім помилування - а потім, а ні, давай знову сідай.
А він же знав, що сяде. Був головою колгоспу, приховав частину посівних, і цим прихованим зерном розпоряджався всю зиму.
Частину видавав на столову. Спеціально відкрив таку столову, де кожен - кожен! чи то дитина непрацююча, чи старий дід - кожен мав право на миску затірки.
Затірка - це така вода, заправлена борошном, проварене те все. І миска такої приблизної їжі раз на день протягом довгої зими з листопада до квітня врятувала кожне життя в селі.
Приховалось також трішки олії, тому затірка заправлялась кількома краплями олії. Також було приховано сало, тому іноді в затірці плавало кілька шкварок. До затірки йшли маторженики - хліб, печений з висівок.
Ще дід приховав НЗ, непорушний запас - трішки зерна, яке насипав в малі мішечки і перекидував ці мішечки через паркан, коли об'їздив село на "бєдці". Жереба кобилка тягнула "бєдку", дід щодня об'їздив село, зазирав до кожної хати, взнавав ситуацію по кожній сім'ї. Потім виходив, йшов до "бедки" і в хаті, де зовсім край і смерть ось-ось - прислухались. Почують "гуп!" - біжи, повзи, човпи надвір, хапай мішечок. Не почули - що ж, не твоє сьогодні щастя, комусь десь гірше, ніж тобі.ExpandRead more... )
don_katalan: (Default)
Oleksiy Nesterenko
А знаєте, чому польські фермери зараз перекрили кордон з Україною? Бо ЄС підписав угоду з країнами Латинської Америки, яка їм не подобається.
До чого тут Україна?
А перекривати собі західний кордон польським фермерам не вигідно, бо можна отримати по морді. А тут ще бидлостан простимулював пєньонзами благородних лідерів протесту.
Логіка?
Угу...
П.С. А ще вони влаштували блокаду в День вшанування пам'яті жертв голодомору.
Наглухо відбиті уїбани.
=====
Алі Татар-заде
навіть не маючи своєї державности (тільки готувалися до автономії), українські козаки, духовники та магнати провернули на самому початку Сімнадцятого століття блискучу довгу аферу - висунення нескінченої лави "дімітрієв самозванців" у вороже серце Московії. ExpandRead more... )

хліб

Oct. 15th, 2024 07:05 am
don_katalan: (Default)
Diana Makarova
Хто питав, чому немає фото з суто відпочинку? Кажу - щоб не вбили від заздрощів. Бо я сама, коли бачу людей на морі, стріляти хочу. (С)
Але потроху розповідати стану. От слухайте.
... ми з друзями. Нашій обережній дружбі вже майже рік, в цей рік входять чотири зустрічі, кілька лайків та химерне відчуття, що ми на одній хвилі принципів, любові до своєї землі - кожен до своєї - і просто чуємо одне одного.
Маріна, яхти на приколі, столики просто біля набережної, десь вже готують баранину з овочами, приносять хліб. Я швидко відламую шматок, куштую. Санді Oleksandra Makarova швидко перекладає, що от же, Діана хліба майже ніколи не їсть, але в новій країні завжди куштує. Бо це важливо.
- В кожній країні я першим чином куштую хліб і головну національну страву. А потім я озираю храми й цвинтарі. Це головні етапи пізнавання нації. - кажу я.
Наші друзі здивовано зводять брови - а в чому зв'язок?ExpandRead more... )
don_katalan: (Default)
Ночью попрохладнее, но спать все равно тяжело. Я задыхаюсь от жары. Не помогают распахнутые окна. Сквозняки дразнят, но не охлаждают.
Мой кот по ночам вылазит через форточку на карниз и там наблюдает движение облаков. Следит за погодными изменениями. Его прогнозы, увы, не утешителтны. Жара продолжится.
Бывают такие душные ночи, что я проснувшись весь в поту, тоже хочу вслед за ним выползти на навес. Но мне не пройти по тонкому карнизу. Лапки слишком широкие.😂
В Луганске коммунальные службы, состоящие из жителей разных регионов России, проводят ремонтные работы дорог, меняют водопроводы, устанавливают урны.
Дело хорошее, конечно; работают командировочные из Югры за тройные оклады плюс жирные командировочные. Пусть тренируются. Надеюсь, наступят времена, когда россияне поедут по всем городам Украины и станут восстанавливать, разрушенные их бомбёжками - детские сады, школы, музеи, жилой сектор.
Однако, они восстанавливают не только дороги, но и то, что было при Советском Союзе.
В сетях пишут, что по Луганской области, ставят на старое место Лениных, переименовывают улицу в честь советских героев. У нас, в Луганске, к "примеру", Педуниверситет потерял в назвал "имени Шевченко". Кинотеатр «Украина», так названный еще при СССР - стал "Русью". "Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр" с недавних пор стал "Луганским академическим театром им. М. Голубовича". И т.д. Вандализация України триває.
Чтобы восстановить старое, нужно уничтожить новое. Им трудно вместе ужиться.
Ну, посудите сами, как могут стоять по соседству памятник Ленину, и монумент погибшим от сталинских репрессий? Никак. Тут надо либо крестик снять, либо трусы, надеть.ExpandRead more... )
don_katalan: (Default)
(4 частина. Попереднї частини див. на цїй сторінцї 16 квітня, 21 квітня та 16 травня))
1944 рік принїс у моє життя ще одну велику переміну: менї стукнуло 7 лїт, і я став школярем. В розмові про батька переміна ця важлива тим, що вона швидко сформувала та активізувала мою пам’ять, і подальше батькове життя я вже пильнїше спостерігав і запам’ятовував, навіть коли не розумів його.
Повоєнне життя… яке там повоєнне! Війна ще рік котилась Європою, її вогонь, гуркіт і кров долинали до села через невмирущий стовп з гучномовцем у райцентрі, долинали вже в формі бравурних переможних маршів і ще переможнїших останнїх вістей, але реальне життя було зовсїм не тріумфальним, скоріш навпаки, ще тяжчим. Бо колгоспну економіку очолили ті самі пасїонарії, що й у 30-х роках. Розуму за три роки в тилу ця аристократїя не набралась, але її життєлюбні інстинкти й самовпевненість подужчали.
Відлагоджений нїмцями колгоспний механїзм по інерцїї ще працював справно, але мудре партїйне керівництво та глибоке знекровлення робочої частини села (війна забрала майже всїх працездатних чоловіків, а нїмцї ще й 16-18-лїтню молодь виловили та вивезли як остарбайтерів) зробили наші золоті землї майже непідйомними.
Менї не доводилося стрічати в книжках, не кажучи вже про кіно, правдивої картини життя колгоспу повоєнних часів. Тодї про це й заїкнутись було небезпечно, а пізнїше, коли те життя трохи полїпшилося, все воно помаленьку забулось – і землянки, й голод, і холод, і голодомор 47-го.ExpandRead more... )
don_katalan: (Default)
Inna Kurochkina
Я публикую свой разговор с казахским поэтом Актан Шарип о Голодоморе в Казахстане и российской пропаганде вокруг исторической памяти об этом ужасе 1921 и 1931 годов.
В моей украинской семье от голода опухло 10 человек, и если бы не Грузия, спасшая мою семью, меня бы не было на свете.
Посмотрите, это очень важный разговор

don_katalan: (Default)
Невеличка життєва історія.
Діалог жіночки років п'ятидесяти із трохи молодшою за неї дівчиною:
⁃ А чєм памятнік Пушкіну мєшал?
⁃ А чим заважав Курбас, Куліш, Стус любителям Пушкіна?
⁃ А кто ето вообщє?!
...
Перше, що зробили російські окупанти у Маріуполі, – знесли пам'ятник жертвам Голодомору
...
Просто прошу, заклинаю кожного свідомого громадянина нарешті взяти та послідовно розібратися в українській історії.
Не поверхнево, як у школі, а ось ніби ти детектив-розслідувач, що розплутує надзвичайно важливу та захоплюючу справу.
Повірте людині, яка зараз надолужує свої пробіли, це виявилося дійсно захоплююче. І, на щастя, зараз безліч книг та незалежних ресурсів. Наприкінці поділюсь із вами посиланнями із якими вам буде точно ненудно.
Ви можете відкрити для себе, наприклад, той факт, що буквально кожні 50-100 років ми воюємо із росією та намагаємося вирватися з їхніх лап і це вже перетворилося на якийсь циклічний процес. Бо кожен раз коротка памʼять та старання колонізаторів приводять до того, що ми забуваємо. Забуваємо вбитих та закатованих пращурів, усі жахливі події та повторюємо ті самі помилки. ExpandRead more... )
don_katalan: (Default)
Ihor Lutsenko
Місцевий житель пропонує мене підвезти на мотоциклі. Так, так, звісно, я погоджуюсь!
Сідаю, і відбувається те, що відбувається завжди, коли сідаю на мотоцикл: я прокидаюсь, і починаю бачити, як сяє світ.
Сяє з усіх боків Донбас - з хмар, з чорної ріллі, з яристих дібров, а я спеціально не одягаю темні окуляри, щоб побільше Донбасу проникло через мої очі.ExpandRead more... )***
Я вперше побачив священний гнів в очах хліборобів в 2008 році у Грузії, наступ росіян споганив жнива. Тепер я бачу той самий біль, котрий кричить до самого Всевишнього, тут, на моїй рідній землі.
Ми їдемо мотоциклом між хлібних полів, а в небі хтось ніби плеснув долонями у небі, і до двох невеличких хмаринок додалась третя. Вона перетворюється, стає то медузою, то рибою, то зайцем.
Ми їдемо мотоциклом, а на горизонті виростає рядок вибухів, дим чорними руками тягнеться і хапає небо. Але - надто далеко, звуку ми не чуємо за мотором.
Водій починає гадати, в яке село чи місто це прилетіло, називає назви, щоразу змінює думку, міркує про номери військових частин, котрі стоять на тій ділянці.
А я думаю - от ще сто разів влучить не по нас, а що потім? Може, з такими карколомними змінами долі, як у мене, я колись іще сіятиму хліб і і триматиму новонароджені колоски в руках?
ExpandRead more... )
don_katalan: (Default)
Alex Melan
Поки всі, як скажені постять слова того від кого нічого не залежить. Я як любитель фактів, а не фейків цитую того від кого залежить допомога Україні. « США погодять фінансування допомоги для України»,- сказав конгресмен Майк Тернер.
Хто такий Майк Тернер? Звісно ви не чули про такого. Бо вам про нього не розказують. Майк Тернер, це конгресмен республіканець, керівник комітету по розвідці Палати представників конгресу. Один з авторів Плану перемоги Україні в війні з расією. Цей план написали три республіканця, голови комітетів. Ви теж про це не чули? А про що ви чули і чуєте окрім фейків з США? Можливо питання в вас, а не в республіканцях. Чи в фейковій пропаганді демократів в яку ви вірите. То ваше право. Я вірю тій партії, яка здатна робити справу. А не просто говорити…
=====
Diana Makarova
Мабуть, в кожної нації є таке місце, в яке вдарити - біль буде загальним і неймовірним. Ці знали, куди били. Для України з незатушованою і незаполірованою роками травмою Голодомору - це хліб.
Ви бачили, як горять хлібні поля зараз і як плачуть, дивлячись на це, дорослі дядьки?
Звичайно, ніхто не каже, що винувата в цьому ударі Польща.
Польща велика, звичайно. І така ж різна в своїх зрізах, як і будь-яка країна.
Але сталось це у Польщі.
В країні, яку ми в будь-якому разі прикриваємо своєю країною.ExpandRead more... )
don_katalan: (Default)
Алмат Салгарин
Существует такой документ, "Сеть казахских школ и количество учащихся-казахов в школах Актюбинской области. Данные за четыре года"
1940-41 учебный год: 22059 учащихся, из них 14134 в 1-4 классах
1941-42 учебный год: 13314 учащихся, из них 8415 в 1-4 классах
1942-43 учебный год: 8931 учащихся, из них 6008 в 1-4 классах
1943-44 учебный год: 11787 учащихся, из них 7814 в 1-4 классах
Исходя из этих данных, можно увидеть, что демографический провал у казахов, начался с 1934 года, так как рожденные в 1934 году, пошли в школу в 1941 году и их оказалось меньше чем тех кто был рожден в 1933 году. Но в 1935 году после массового голода, смертей и откочевок, году родилось и пошло в первый класс на 8 тысяч детей меньше, чем в рожденных в 1933 году.
Это только по одной области. ExpandRead more... )
don_katalan: (Default)
Много лет я не забывал, что мой долг - рассказать о том, что смогу вспомнить. Но все как-то не мог начать. Стоит подумать о событиях, которые тогда происходили, и сразу в глазах - главная улица Павлодара, единственная с тротуарами и магазинными витринами. Теплый вечер, лето 1932 года, улица заполнена гуляющими людьми. А вдоль улицы едут одна за другой две или три пароконных телеги, большие сеновозные. В них полуголые трупы умерших от голода казахов. Закинутые головы с открытыми глазами и оскаленными зубами. Синяя тощая рука свисает через решетку, болтается, задевая колесо.
Их везли хоронить за город, в общие ямы. Там было огороженное место, куда сгоняли добравшихся до города и умиравших от голода «откочевников», как их называли. Там их держали под открытым небом, не выпускали в город и почти не кормили.
Как до этого всего дошло? Вероятно, лучше будет рассказать сначала, что видел и слышал.
Как-то в 1933 году ехал я степью на подводе - наверно, по строительным делам в какой-нибудь совхоз; я тогда много вот так разъезжал. Попутчиком моим оказался молодой франтоватый инструктор обкома партии, образованный человек.
Разговорились мы, он вдруг разоткровенничался и сделал мне целый доклад о механике большого казахстанского голода, тогда шедшего уже к концу. Он знал, что я ссыльный, и говорил, несмотря на это. А может, именно поэтому: накипело у него, а с кем поговорить?
Он говорил об истоках этих событий, во время которых вымерло столько людей. Он и цифру мне назвал: по данным обкома, 59% кочевников в области погибло.ExpandRead more... )
don_katalan: (Default)
Inna Kurochkina
Один прекраснодушный борец с кровавым режимом спросил меня в комментарии, почему я не объединяюсь с российскими либералами.
Почему я единым фронтом, так сказать, не выступаю против диктатора. Ведь мы с российскими либералами союзники в борьбе против Путина.
"Враг моего врага мой друг" - написал он мне изречение из собрания "В мире мудрых мыслей".
Позвольте мне ответить на эту "мудрость" другой "мудростью".
"Между двумя людьми всегда десять шагов.
Если ты сделал навстречу человеку свои десять шагов, и тебя никто не встретил, разворачивайся и уходи".
Я сделала свои пять шагов в сторону российских либералов.
Я снимала их в своих программах, выслушивала, понимала.
Но как только заговорила о своей позиции, в меня полетели жирные комки грязи.
В меня полетели оскорбления и обвинения в "расизме".
Я внучка украинца, который прошел ад в Украине.
Который пережил оккупацию и голодомор.
Который бился за независимость Украины и за право украинцев просто ЖИТЬ.
Все сегодня говорят о двух голодоморах - в двадцатые и тридцатые. Но мало кто говорит о голодоморе 1947 года.
Это послевоенный геноцид, когда очередной раз Украину зачищали от украинцев.
Мой дед после войны скрывался в Грузии, женился в Тбилиси на украинке, которая бежала от голодомора.ExpandRead more... )
don_katalan: (Default)
Тема мобилизации в последние дни не сходит со страниц новостных площадок. Обсуждение этой темы, к сожалению, обросло множеством манипуляций, искривлением фактов, а так же дешёвым хайпом. Накануне, в ходе общения с журналистами, президент Украины Владимир Зеленский попытался расставить в этом вопросе все точки над “ї”. Тем не менее, среди нелинейных взглядов на эту тему, осталось немало острых вопросов, так и не прозвучавших.
В ходе пресс-конференции 19 декабря, президент Украины Владимир Зеленский отметил, что мобилизация может коснуться от 450 до 500 тысяч человек. Эти цифры сразу же вызвали у многих целый ряд вопросов, достаточно простых, без какой либо глубины, а именно – чем обоснованы эти цифры? Действительно ли есть потребность в мобилизации такого количества людей.
Что же, для начала разберём эту, пожалуй, наиболее простую часть, настолько сложной темы.
На сегодняшний день российские оккупационные войска (РОВ) в Украине присутствуют в количестве около 450 тыс человек. Дабы сдерживать такую группировку, необходим ничуть не меньший потенциал, рассчитанный не только на сосредоточение вдоль линии боестолкновений (ЛБС), но и по сковывающим зонам (границы с Беларусью, россией, Приднестровьем) и тылу.
Когда мы говорим о мобилизации, то мы говорим не только о потребности компенсации потерь, убитыми, раненными и пленными, но о потребностях ротации, что является основной статьёй и самой многочисленной. Ротации ждут десятки тысяч военнослужащих, но полноценно её провести возможности - нет.
А теперь, самое важное.ExpandRead more... )
don_katalan: (Default)
Якщо треба пояснювати - то не треба пояснювати.
Насправді ні.
Все можна - і пояснити, і навчити співчуттю. А радше - навчити звертати увагу на речі, які можуть порізати серця оточуючим. І просто запропонувати зважати на такі речі. В результаті в нас вийде навчений напів емпат. Або не вийде. Але що точно - він буде знати правила соціуму. І вже після навчання точно буде знати, що коли він ріже комусь серце - то робить це навмисно.
Сьогодні один день в році, коли емпати точно знають, що робити. Коли від співчуття болять від голоду шлунки, хоча ти наче і поснідав. Емпатія штука така. Емпатія - це про чужі відчуття, перенесені на власну шкірку, власний шлунок, власне серце, власний організм.
Сьогодні один такий день в році, коли НЕемпати виконують правила, якщо вони не хочуть порізати комусь серця. Якщо вони кажуть "ашотакова?" - то їм пофіг на чужі серця, тому й грець з ними.
... сьогодні ті, хто пам'ятають і відчувають, подбають про свічку у вікні. Ті, хто не відчувають, але поважають закони суспільства і біль чужих сердець - подбають теж.
Ашотакова - грець з ними.
Так, це флешмоб. Великий флешмоб країни, і він давно вже перейшов у звичай. Поважати звичай країни чи ні, кожен вирішує сам. Тут примус не працює, і слава богу. Працює лише серце.
Але у кожного закону є нюанси, і їх відчують лише емпати, або ті люди, які ловлять пояснення того, що зазвичай і пояснювати не варто. Але іноді варто.ExpandRead more... )

ExpandRead more... )
don_katalan: (Default)
5 пострадавших. Самой младшей пострадавшей - 11 лет, самой старшей - 65 лет. У трех граждан острая реакция на стресс, у двух - резаные раны конечностей.
Соломенский район – возгорание в помещении детсада, в соседних домах повреждены окна. Произошло разрушение на втором этаже пятиэтажки, где заблокированными оказались две женщины. Сотрудники ГСЧС их деблокировали и эвакуировали. Еще один обломок дрона упал на открытой местности, где вызвал возгорание.
Печерский и Подольский районы – падение обломков на открытой местности.
Днепровский район – обломок БПЛА упал на лестничную клетку верхнего этажа многоэтажного жилого дома. Возгорания и пострадавших нет.ExpandRead more... )

ExpandRead more... )

Profile

don_katalan: (Default)
don_katalan

June 2025

S M T W T F S
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

Expand All Cut TagsCollapse All Cut Tags
Page generated Jun. 21st, 2025 11:57 am
Powered by Dreamwidth Studios