Ще про "Законопроект про олігархів"
Jun. 4th, 2021 10:05 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanIhor Lutsenko
Законопроект про олігархів (котрий має довшу назву, але назвемо його так) – насправді невинна ініціатива, котра станом на зараз зводиться до того, що в РНБО почнуть офіційно іменувати окремих громадян «олігархами», а публічні особи на кшталт депутатів та міністрів муситимуть звітувати про контакти з цими «олігархами» та їх представниками.
Причому якщо хтось не прозвітує, то його, скоріше за все, просто соромитимуть.
Що ж стосується фінансування партій, то воно робилося олігархами здебільшого в таємний спосіб, тож тут нічого не поміняється. Крім того, забуто про окремих політиків – тобто, приміром кандидати в депутати зможуть відкрито отримувати у свій виборчий фонд кошти від найлютіших «олігархів», і це буде законно.
Це боротьба з олігархами? Звісно, ще ні. Дозволю собі висловити припущення, що тільки її початок, далі буде.
Тому політично було досить немудро прихильниками деяких олігархів починати освистувати цей закон і кричати про утиски свободи слова, розмахувати смішною тезою «Путін теж боровся з олігархами, отже це погано!».
Запам’ятайте наступне:
1. НІЯКОЇ СВОБОДИ СЛОВА ВІД ОЛІГАРХІВ НІКОЛИ НЕ БУЛО. Достатньо прослухати, якими матюками деякі з них розмовляють з менеджерами своїх ЗМІ.
2. ОЛІГАРХИ І Є ГОЛОВНОЮ РУКОЮ МОСКВИ. Якщо комусь мало Медведчука і Льовочкіна з Ахметовим, то згадаймо нинішню проросійську позицію Коломойського, перечитаймо ще раз агітацію Пінчука на підтримку «компромісу» з агресором.
***
Народ продовж попередніх епох і мріяти не міг навіть про такі обережні і безболісні кроки проти олігархів, котрі робляться зараз. Народ спраглий до справедливості і дуже хоче деолігархізацію, за це він голосує щоразу на виборах.
А справжня деоліграхізація настане, коли магнатів змусять позбутися ЗМІ, розіб’ють їх монополії і введуть регламентацію лобістської діяльності за (наприклад) американським зразком. Але про це як-небудь пізніше.
Законопроект про олігархів (котрий має довшу назву, але назвемо його так) – насправді невинна ініціатива, котра станом на зараз зводиться до того, що в РНБО почнуть офіційно іменувати окремих громадян «олігархами», а публічні особи на кшталт депутатів та міністрів муситимуть звітувати про контакти з цими «олігархами» та їх представниками.
Причому якщо хтось не прозвітує, то його, скоріше за все, просто соромитимуть.
Що ж стосується фінансування партій, то воно робилося олігархами здебільшого в таємний спосіб, тож тут нічого не поміняється. Крім того, забуто про окремих політиків – тобто, приміром кандидати в депутати зможуть відкрито отримувати у свій виборчий фонд кошти від найлютіших «олігархів», і це буде законно.
Це боротьба з олігархами? Звісно, ще ні. Дозволю собі висловити припущення, що тільки її початок, далі буде.
Тому політично було досить немудро прихильниками деяких олігархів починати освистувати цей закон і кричати про утиски свободи слова, розмахувати смішною тезою «Путін теж боровся з олігархами, отже це погано!».
Запам’ятайте наступне:
1. НІЯКОЇ СВОБОДИ СЛОВА ВІД ОЛІГАРХІВ НІКОЛИ НЕ БУЛО. Достатньо прослухати, якими матюками деякі з них розмовляють з менеджерами своїх ЗМІ.
2. ОЛІГАРХИ І Є ГОЛОВНОЮ РУКОЮ МОСКВИ. Якщо комусь мало Медведчука і Льовочкіна з Ахметовим, то згадаймо нинішню проросійську позицію Коломойського, перечитаймо ще раз агітацію Пінчука на підтримку «компромісу» з агресором.
***
Народ продовж попередніх епох і мріяти не міг навіть про такі обережні і безболісні кроки проти олігархів, котрі робляться зараз. Народ спраглий до справедливості і дуже хоче деолігархізацію, за це він голосує щоразу на виборах.
А справжня деоліграхізація настане, коли магнатів змусять позбутися ЗМІ, розіб’ють їх монополії і введуть регламентацію лобістської діяльності за (наприклад) американським зразком. Але про це як-небудь пізніше.