Когда охота · ANTI-COLORADOS

Вчера в Сети появились фото расстрелянных бойцов херсонской теробороны, которые каждый может найти самостоятельно. Это – те самые люди, которые забрасывали противника коктейлями Молотова и пытались остановить противника подручными средствами. И все, кто имеет представление о том, что и когда следует применять, безусловно понимают, что различные импровизации, наподобие коктейлей, срабатывают как фактор, который может снизить темп продвижения противника. Вместо быстрого марша он вынужден перестроиться в боевые порядки и действовать сообразно изменившейся ситуации. Это все, чего можно добиться подобными средствами.
Если кому-то кажется, что следующую волну удастся отразить все теми же средствами, почти наверняка погибнет, поскольку бутылка и зажигалка, брошенная на пару десятков метров, никак не может противостоять пушкам и пулеметам, которые будут лупить с нескольких сотен метров. Короче говоря, такой ход событий с нашей стороны должен продолжаться либо безусловным и глубоким отходом защитников, после первой атаки, либо к ним должны подойти силы, вооруженные уже не бутылками, а вполне адекватным оружием и как минимум – достаточным количеством гранатометов. О стрелковом оружии даже нет речи.
Вчера же довелось услышать историю того, как люди 24 февраля, после первого ракетного обстрела, выехали на дачу. Решили, что там будет безопасно. Только вот их дача находилась рядом с населенным пунктом, название которого известно всему миру – Буча. Они рассказывают о том, что под Бучей колонну вражеской брони тоже встретила группа теробороны с коктейлями. Чтобы понимать, что эти люди перехватили. надо отметить, что рассказчица лично насчитала две сотни танков, после чего бросила считать.
Похоже на то, что речь шла именно о той танковой бригаде, которая отметилась зверствами в самой Буче. Так вот, еще до того как танки прошли то место, они начали расстреливать буквально все дома, которые были у них на пути.( Read more... )

Станислав Кукарека · Пра зброю.

Ну то есть я вовсе не против как такового - владения оружием. И даже более того, я всячески за. Но связь этого вопроса с обороноспособностью страны - гораздо сложнее чем нам сегодня представляет пропаганда, причем пропаганда с обеих сторон. Мне довелось этот вопрос прочувствовать так сказать изнутри, и эта самая практика заметно изменила мое мирововозрение.
Еще примерно 24 числа сего года я ощутил горячее желание взять в руки оружие, и числу примерно так к 26-му мне это даже удалось. Но "изнутри" все это оказалось вовсе не так как выглядело "снаружи". Я бесконечно уважаю тех людей которые тогда и в тех условиях ринулись в ряды ТРО, ну или как минимум - подавляющее число тех людей. Но к сожалению оказалось что большинство из них (скорее подавляющее) им пользоваться не умеют не то что от слова "нихрена", но даже еще хуже того. Включая кстати тех кто вроде бы как службу прошел в рядах армии. И это было реально страшно, и были кстати и 300-е и 200-е. Чисто "неосторожное обращение" и "френдли файер". Что говорит о чем? О крайне низкой культуре обращения с оружием в целом по больнице. Кстати "те кто умели" включая всяких УБД и прочих участников событий - чудили (и пугали) нифига не меньше, а порой даже и больше чем те кто вообще увидел в первый раз тот автомат.
То ли случайно так вышло, то ли то был гениальный замысел командования, но к нам (ТРО первых дней) по сути применили методу обучения давно себя зарекомендовавшую например в морской пехоте США. То есть дать в руки новобранцу ствол, и заставить с ним жить, включая и ходить в сортир. Только в отличии от корпуса морской пехоты США нам выдали еще и боекомплект. А заодно спать на морозе на бетоне укрываясь целофаном. И срать ходить туда где часовой в принципе уже должен стрелять.... Эта метода принесла свои плоды в некотором роде. Нельзя сказать что это из нас всех сделало поголовно Рэмбо, или научило попадать белке в глаз, но хоть как нибудь... ( Read more... )

Алі Татар-заде · і про Гоголя

Під враженням одного коментаря (вибачте, автора і привід забув) я раптом збагнув дещо дивовижне. Знаєте як буває: прочитав, здивувався, хотів заперечити, подумав, і знайшов що "не тільки так, а навіть і більше ніж просто так".
Що ж я збагнув? Що твори, в яких Гоголь описує Україну і українців - це справжній епос. Всі персонажі, навіть самі комічні, сприймаються як античні велетні - є такий вираз, "гомеричний", він стосується олімпійців, які пирують у себе і звісно ж там і жартують, і бухають, і залицяються, але все це саме що "гомерично".
І навпаки, там де Гоголь описує московитів - це жалю гідні істоти, просто якісь клопи, навіть не орки.
Для чистоти експерименту: я пригадав, коли востаннє читав збірку автора. В ті далекі часи, коли ніякого впливу українства, українського націоналізму ще навіть не знав, не чув. Це дитячі і підліткові враження.
Якось мені в лікарню принесли Гоголя комедії - я зрадів, бо до того читав його твори з українського циклу.
Яке ж було розчарування! У тих комедіях вишикувались якісь несмачні, нецікаві, сірі особи.
Тепер можна перекинути мостик до Чехова.
Чому в його пьєсах і творах нічого не відбувається??( Read more... )

Виктор Небоженко · КИЕВ КАК ЦЕЛЬ ИЛИ СРЕДСТВО ВОЙНЫ И МИРА.

Кремль опять угрожает столице Украины как эпицентру сопротивления российской агрессии. Но повторная атака российских войск на Киев маловероятна, ибо Кремль хочет склонить президента Украины Зеленского к принудительному подписанию временного перемирия или соглашения. А для этого он нужен Путину живым и согласным с любым московским сценарием, который сводится к позорной и скрытой капитуляции Украины. Путину важна не столько победа на Украиной, сколько маленькая, но престижная победа над всем Западом или хотя бы Европой.
Путин спешит, ибо времени у него мало - он стареет и болеет, быстрее и тяжелее, чем здоровый и молодой Зеленский. Тем более, что любой другой правитель России, вместо Путина, поскорее постарается заключить мирное соглашение с Украиной, чтобы вывести Россию из геополитического штопора, в который загнал ее Путин. А это означает, что чем дольше длится российско-украинская война, тем острее в Москве встает вопрос о преемнике Путина. Поэтому время - дважды враг Путина, как больного, старого человека и как автора, ответственного за военную авантюру против Украины. Парадокс могущественного и вечного Путина: его подталкивает в спину возраст, болезни, «друзья» и коварная геополитическая ошибка с Украиной. ( Read more... )

Петро Олещук
ООН - це не лише організація, яка не приносить користі. Це організація, яка відверто шкодить людству та його майбутньому.
Зараз бюрократи з ООН дуже турбуються проблемою голоду у світі, але саме ООН - один із винуватців ситуації, яка цю загрозу і породила.( Read more... )

різне з фб 2022.05.29

Станислав Кукарека · По поводу петиций и оружия.
Идея устроить опытування по поводу владения оружием в "Дии" это просто какое то особо извращенное иезуитство. Ибо далеко еще не всех загнали в эту "Дию" палками, и именно тех которых ЕЩЕ не загнали - и имеет смысл вооружать. Ибо те кого загнали - оружие ту повернут в любую сторону куда укажет им очередной фюрер и его пропаганда. И далеко кстати не факт что это будет "этот" фюрер, а не какой нибудь другой. ( Read more... )

=====
Костянтин Машовець · Ладно... так и быть...
В Херсонской области передовые подразделения ВСУ успешно форсировали юго-западнее Давыдова Брода Ингулец, захватили плацдарм и закрепились...
(населённые пункты называть не буду)( Read more... )

=====
Любомир Футорський · НАЩОТ ПРАВОСЛАВНИХ
Слухайте, тут така перемога шириться, шо аж ух - тіпа шо УПЦ МП, тепер більше не МП, а просто УПЦ.
І всі тому тішацця.
Але мені видається, шо нема особливо чому.
Ну дивіться…( Read more... )

Дайте мне валиум, а шариковым - селедку

Венедикт Венедиктов
Те, чьё детство пришлось на времена Советского Союза, кто ездил в пионерлагеря или активно тусил в дворовых компаниях, наверное помнят, как по вечерам в каком-нибудь укромном месте у костра собиралась небольшая банда; они могли печь картошку, кусок рыбы или ломти хлеба; за этим неприхотливым занятием само-собой завязывались разговоры о самом страшном: о красных руках, о кладбищах или автобусах с черными шторками. Финал таких побасенок обычно заканчивался тем, что юный Гомер на последней фразе истории хватал соседа за руку, ногу, шею и злобно верещал.
Ну вот пример, для тех кто вдруг не в теме: в одной детской страшилке рассказывается как в одном образцовом пионерском лагере имени Ленина случился пожар. Его устроили недобитые кулаки. В результате, из горевшей столовой смог выбраться только один горнист в белой пилотке и красном галстуке. Это ему удалось сделать благодаря тому, что он трубил "Взвейтесь кострами синие ночи".
За этим смелым кибальчишем погнался повар. Бывший недобитый белогвардеец.
Он бежал и кричал, - играй "боже царя храни" или я тебя убью. Но храбрый пионер бежал и упрямо играл про пионеров, детей рабочих.
И что же вы думаете?
Так как пионер во время бега не мог смотреть себе под ноги, он споткнулся и упал. А недобитый фашист упал сверху и зарезал пионера.
Что же было дальше? ( Read more... )

Борис Беспалий · ПРЕЗИДЕНТСЬКИЙ ГАМБІТ

Підтримую президента Володимира Зеленського і чинну владу. Навіть пост хвалебний написав: «Сотри случайные черты», з шансом портрету на гривні. І щодо членів Зе-команди, не заїкався про відставку. Не тому, що всі на місці, а того, що це прерогатива же президента.
Та підтримка не скасовує ні загальних принципів, ні критичних суджень, хоч останні звужує до тих, що можна виправити при війні.
Частина 1: Лукаві принципи.
1. Зомбують: під час війни владу треба завжди підтримувати, а критикувати — зась.
Колись і було: Монарх є сувереном. «Держава – це я», — Людовіка XІV, «Хазяин земли русской», — Миколи ІІ, вершини жанру. Піддані присягали монарху.
Від американської й французської революцій кінця XVIII століття постали національні держави: Суверен — народ, уповноважена ним влада — присягає громадянам.
Гуртуватись маємо довкола України, її незаленості, цілісності, відсічі наїзнику. Інша справа, що влада може стати епіцентром спротиву, центром тяжіння. Зеленський зміг. Ось чому, а не з міфічного обов’язку, він має і вартий підтримки.
І не тільки він. ЗСУ, його командування мають ще більшу. Мають й інші. Втім, це змагання позитивне, переможці без переможених.
2. Наступна липова ідеологема: «Коней на переправі не міняють». Агов, це усього лиш прислів’я, часом доречне, часом — ні.
Не скажу як буквально, бо не конюх, але керівництво (будь-яке і будь-якого рівня) міняють аж гай гуде. ( Read more... )

Vitalii Chepynoga · Мат і війна...

Дуже багато людей почало матюкатися в ці останні три з лишнім місяці. Навіть ті, хто раніше собі такого зроду не дозволяв.
Це цілком нормально, думаю...
Справа в тому, що наш мозок не має легального запасу слів, визначень та дефініцій для гіпер-аномальних ситуацій. Він до цього не був готовий.
Можна вжити, наприклад, слово "жах", але ж ще вчора ми називали жахом півгодинну "пробку" на дорозі... - "Ненависть"? - Але ж ще недавно я ненавидів варену брюссельську капусту... "Кошмар"? - Але кошмар, це коли тиждень немає гарячої води...
Нам не вистачає звичного мовного ресурсу для вивільнення емоцій. Тому приходить мат на поміч... Як чиста екзистенція.
Думаю, воно навіть трохи лікувальне... Тому матюкайтесь собі на здоров'я... Норм!
Як в перші дні навали орди одна ведуча на FM-радіо почала новини так: "Блядь... Тож десята година в столиці"...
=====
Борис Беспалий · ШАКАЛИ( Read more... )

Diana Makarova · Насправді все просто.

Коли ти попадаєш до незнайомого середовища, ба навіть смертельно небезпечного середовища - ти можеш наробити помилок. Більш того, ти їх обов'язково наробиш. В такому разі важливо звернутись до правил, прочитати й вивчити їх, далі виконувати.
На фронт і на війну ми попали у 2014 році, ми були цивільними людьми. І ми взнавали правила. До вже існуючих ми також вписували свої, напрацьовані нашими особистими шишаками, синцями, гулями, контузіями.
Ми й зараз працюємо з фронтом і разом з військовими йдемо цією війною. Ми постійно вивчаємо нові правила війни та інформації з війни, тому що війна змінюється постійно. Вносяться нові правила.
Ми лишились цивільними людьми. І оце перше й головне правило зі списку:
ПРАВИЛ ЦИВІЛЬНОЇ ЛЮДИНИ, ЯКА ПРАЦЮЄ З ФРОНТОМ ТА АРМІЄЮ
(журналісти, волонтери - а чи та шушера, яка постійно вештається фронтом, особливо перед виборами, це політики різного масштабу, блогери і "візьміть на фронт, нам просто подивитись")
1. ͟Т͟и͟ ͟ц͟и͟в͟і͟л͟ь͟н͟а͟ ͟л͟ю͟д͟и͟н͟а͟,͟ ͟п͟а͟м͟ '͟я͟т͟а͟й͟ ͟п͟р͟о͟ ͟ц͟е͟.͟
Ти можеш натягнути на себе мультикам, берці, ти вдягнеш бронежилет ще у Дніпрі, насунеш на брови каску, будеш суворо казати "чотири п'ять нуль", "триста тридцять три", тобі навіть дадуть потримати якийсь тубус від РПГ чи навіть автомат "для фоточки" - але оця псевдопричетність не доведе твоєї військовості. Поки не підписав контракт, ти цивільний, змирись.
Виключення:
"та не підписував, я просто вийшов з хлопцями під Гостомель поволонтерити". Якщо ти не розумієш, про що це - просто змирись. Тобі не треба.
Приклад:( Read more... )

Vassyl Trylis · ШЛЯХИ НАШІ ЖИТТЄВІ

Шляхи наші життєві такі багаті, змістовні й різноманїтні, що нї однакових, нї навіть схожих не буває. Коли часом чиїсь біографії видаються схожими, то це або ілюзїя, або дуже обмежена частка тих біографій. Недарма сказано: кожна людина – це окремий Всесвіт. Чим глибше це усвідомлюєш, тим страшнїшою постає дедалї популярнїша картина масового нехтування окремими життями.
З тим усїм, диву даєшся, як багато спільного в окремих епізодах, мотивах, причинах і наслїдках поведїнки зовсїм різних людей.
Ще за моєї пам’яти виховання дитини будувалось (як на фундаментї) на необхідностї працювати. Якісь дїти сприймали це як наявність Сонця, дощу або бліх. І спокійно, з певною гідністю, крутили хвости бичкам від перших пошитих мамою штанів до останнього подиху. Інші легко запалювались ідеєю здихатися осоружної працї, але до серйозного фахового дармоїдства доходили дуже рідко, бо це сприймалося в сїльському суспільстві як ганьба та й просто не допускалось. А розумні батьки надавали таким пасїонаріям бодай видимість вибору. (Взагалї, ілюзїя вибору, попри всю її творчу й руйнівну силу, ще й досї мало ким усвідомлена й зовсїм мало вивчена.)
От, приміром, мій батько, поки я вчився в школї, мало турбувався про те, як привчити мене до працї. Теж, старого гарту чоловік, він ще не міг знати, яка то підступна ідея «вивчити дитину», і навчання в школї розглядав як один із найблагороднїших, найважчих, але й найперспективнїших видів працї. І коли я впадав у дитячу істерику від ненавистї до шкільної каторги, батько хоч і тривожився, але спокійно, в рамках давньої козацької педагогіки, вирікав: ( Read more... )

агресор продовжує розграбування біоресурсів Азовського моря

Borys Babin
Як повідомляє Association of Reintegration of Crimea, агресор продовжує розграбування біоресурсів Азовського моря
Асоціація вже повідомляла про злочинні діяння окупантів з підготовки до протиправного вивезення через захоплені ними порти Азовського моря, Маріуполь та Бердянськ викрадених ними запасів продовольства, насамперед зернових.
Також АРК повідомляла про встановлення загарбниками, через діяння їх військових та колаборантів з числа сформованих у Мелітополі нечисельних «казаків» фактичного злочинного контролю над морським рибальством, що вже призвело до хижацького масового вилову риби, зокрема молодняку, чого до 2022 року не вчинювалося навіть браконьєрами.
Наразі загарбники пробують проголосити фейкові «підстави» таких злочинних діянь. Зокрема заявлений окупантами фейковий «чиновник» Володимир Рогов заявив у Мелітополі про спроби «налагодити постачання риби до регіонів росії». Також сумнозвісний Георгій Мурадов у ролі фейкового «члена кримського уряду» злочинно заявив про те що Азовське море нібито тепер є «внутрішніми водами росії».
Більш того голова Росрибальства Ілля Шестаков нещодавно заявив про злочинний намір його відомства «укласти угоду щодо рибальства в Азовському морі» із підконтрольною агресору терористичною «народною республікою» з Донецьку.
Також пропаганда агресора поширює злочинну заяву «журналіста»-втікача з Харкову Констянтина Кеворкяна, що мешкає у окупованому Севастополі про те, що раніше рибні ресурси Азовського моря «приходилося ділити з Україною, та тепер це нібито «буде у монопольному відання росії».( Read more... )

що б на нас чекало, якби не вирубили з ефіру всю медіа-імперію медведчука?

Петро Олещук
До речі, чи думали ви, що б на нас чекало, якби не вирубили з ефіру всю медіа-імперію медведчука? Адже за багато років роботи ці канали для багатьох громадян України перетворилися на цілком легітимне джерело інформації - "нормальне телебачення", а не "Інтернет, де всі брешуть".
Які би дезінформаційні кампанії там можна було запустити у перші дні війни? З інформаційною підтримкою "спецоперації". Оголосити про "капітуляцію Києва", про "масову здачу у полон" і т.д.
Супроводжуватися все могло припиненням роботи альтернативних каналів інформації.
Приміром, у мене у Києві ранком 24 лютого пропав доступ до Інтернету. Думаю, таке було (і могло бути) не лише з моїм провайдером. Все це могло бути "підкріплено" ракетними ударами по джерелам інформації - у перші дні вони "били" маже всюди.
Звісно, можна було б з часом усе це "погасити", але все одно можна було б організувати справжню інформаційну ядерну бомбу посеред Києва.
===( Read more... )

Oleksii Stepura · Про горизонти планування.
Заместитель главы назначенной Россией администрации в Херсоне заявил, что референдума о присоединении к России не будет до прекращения боевых действий.
Кирилл Стремоусов, сообщил Reuters в субботу, что в настоящее время «о референдуме речи не идет», добавив, что решение о нем, вероятно, будет принято «к следующему году».
«Мы объявим позже, когда планируется какое-то голосование или плебисцит, но это будет не сегодня и не завтра, потому что наша первая задача — навести порядок в Херсонской области», — заявил Стремоусов.

державе просто необходима неотложная волонтерская помощь в области антикозоебства

Шон Таунсенд
Черт меня дернул читать новости с утра. В паблике госспецсвязи наткнулся на епическую программу господина Потия о "киберсдерживании" https://t.me/dsszzi_official/3672 Сразу вспомнилось эссе барона Нойнеца про центры принятия решений и мелкий рогатый скот. Я вижу, что державе просто необходима неотложная волонтерская помощь в области антикозоебства.
Начнем с того, что сдерживание не работает, даже Соединенным Штатам, располагающим наибольшей военной мощью, а в последние пять лет и объединенным киберкомандованием, пока никого не удалось сдержать (если не считать "сдерживанием" эпик-срач между исполнительной властью и спецслужбами, что привело к "сдерживанию" последних). Не работает deterrence by punishment от слова совсем. Отрицание ущерба ("deterrence by denial") не только никого не сдерживает, но и как господин Потий мог сам убедиться 14 января, только провоцирует агрессию.( Read more... )

=====
Kostiantyn Korsun
А поки одні українські чиновники весело тусять у Давосі, а інші вже почали вручати один одному медальки, я розкажу про свіженький шкандаль в Австралії стосовно тамтешнього проекту «права-у-смартфоні».
Отже, наприкінці 2019 року уряд Нового Південного Уельсу (штат Австралії, приблизно на третину більший за Україну за площею), випустила «цифрове посвідчення водія» - DDL (Digital Driver License).
Головний акцент був (аякжеж!) на безпеці: “..забезпечити додатковий рівень безпеки та захищеності від угону цифрової особистості у порівнянні з пластиковими правами громадян, якими вони користувалися десятиліттями.»
Але пройшло якихось 30 місяців і виявилося, що підробити новенькі австралійські «права-у-смартфоні» не легко.
А дуже легко. ( Read more... )

Командование войск противника опять "переносит внимание"

Костянтин Машовець
События последних суток в зоне проведения оперативно-тактической наступательной операции противника на Донбассе вполне можно назвать "сменой приоритетов"...
Командование войск противника опять "переносит внимание".
На этот раз местом приложения основных усилий противника опять становится участок от Довгенького до Закитного. Ну а попаснянская группировка войск противника, судя по всему, или выдыхается, или останавливается для очередной "перегруппировки"...
Ну, по порядку...
В течение крайней недели все ждали возобновления наступления Изюмской группировки войск противника на её правом фланге Особенно в направлении на Большую Комышуваху, Петровское и Протопоповку. Было очевидно, что в противном случае все дальнейшие операции Изюмской группировки южнее дороги Р-79, скажем так, окажутся под большим знаком вопроса... И все подумали, что ВСУ уже находятся у западных окраин Изюма. Тем более, что в этот период то там, то сям в публичной сфере стали появлятся некие смутные слухи о каком-то там "контр-наступлении ВСУ на Изюмском направлении".
И никого даже не насторожили три факта - отвод парочки мотострелковых БТГр противника с правого фланга Изюмской группировки на левый (причём, с переправой через Северский Донец у Снежковки), резкое наращивание интенсивности арт-обстрелов позиций наших войск на Барвенковском и Славянском направлении, ну и усиление сил противника в районе Ивановки и Левковки... Никому в голову не пришло, что всего этого не могло бы быть, прорвись наши войска к западным или северо-западным окрестностям Изюма в действительности. На самом деле, командование Изюмской группировки меняло направление своего главного удара.( Read more... )

Як росія захоплювала японський Карафуто (Сахалін): жахливі деталі та паралелі.

Артур Харитонов
Протягом деякого часу я досить багато розповідав про сторінку історії, яка є майже невідомою для українців: мова про російську окупацію не тільки островів Чішіма (Курили), але й острова Карафуто (Сахалін).
Японці, які пережили російське вторгнення у 1945 році та все ще живуть на Хоккайдо та в інших частинах Японії, вже визнали: в Україні повторюється те, що вони бачили на власні очі.
У цьому дописі я хочу поділитися деталями ходу російського поневолення Карафуто, які знайшов, працюючи над іншими контекстами. Але спочатку необхідна базова інформація.
1) Карафуто та Чішіма були важливими частинами Японії, з розвинутою японською інфраструктурою, культурою та традиціями. Населення було близько півмільйона осіб.
2) Російське вторгнення до Карафуто та Чішіма розпочалося 11 серпня 1945 року, - через 5 днів після ядерного бомбардування Хірошіми та 3 дні після аналогічної атаки на Нагасакі, тобто фактичної капітуляції Японії (капітуляція - 15 серпня).
На Карафуто та Чішіма були незначні військові сили Японії, але велика кількість цивільних та біженців з інших японських островів. Росія, в свою чергу, жалюгідно напала на державу, яка вже й так здалася - після поразки США та союзникам.
Тепер щодо деталей окупації Карафуто (острів було окуповано 25 серпня 1945 року, японці Карафуто протрималися під російськими бомбардуваннями цивільних та терором 14 днів).
Мені на очі потрапила наукова стаття з юридичного факультету окупованого Карафуто - про те, як росіяни організовували “правопорядок та боротьбу зі злочинністю” на острові з 1945 по 1950 роки.
Далі - по пунктах. ( Read more... )

Росіяни - це завжди зло.
На фото: місцеві жителі Маоки, Карафуто (за окупації, - Холмск, Сахалін); вони - не росіяни.

...Вони ж все понімають. ЄС вже робе все мажливе для нас в рамках практичного

Natasha Mueller
Нам потрібно шоб якийсь умовний Олег Ляшко сказав, звертаючись до ЄС: "Свсбки змушують жителів окупованих територій приєднуватись до своєї армії і воювать проти України. Я можу екстраполювать, шо якшо ми програємо, то нас змусять приєднатись до російської армії (+ білоруська армія) і коли війна розшириться вже на території ЄС і НАТО, нас змусять воювать там. Не робіть тих помилок, шо зробили ми. Готовте бомбосховища зараньше, ховайте музейні скарби десь в бункерах, донатіть кров для станцій переливання, шоб був запас і т. д." Хорошо би він це сказав як гость на якомусь Німецькому/Італійському/Французькому ТБ.
А який-небудь Клічко буде відкоментовувать: "Алєг, шо ти несеш. Це дуже некоректні слова. ЄС не дасть нам програть. Хіба вони якісь самоубійци чі шо. Вони ж все понімають. ЄС вже робе все мажливе для нас в рамках практичного, шоб їхня економіка не пашкодилась. Успакойся вже. "
=====
Алі Татар-заде
сьогодні отримав привід для зловтіхи. Ну і відтягнувся. Є в мене знайома вата-кримнаш (а в кого їх нема? нехай першій жбурне в мене каміння). Солідна тьотя, діти підрастають, любить вона публічно підтримувати все кремлівське, да так хоробро ще: "Я і прі Украінє нє скривала" (насправді - скривала), "і тепер не баюс".
І от вона починає довгу передмову, а оскільки це не друг, щоб його ото годинами вислуховувати, то раджу їй перейти одразу до справи. Вона й переходить - да так різко! Куди там акторкам школи Станіславскаго. Одразу в сльози. Дамочька в бєдє. ( Read more... )

=====
Прямо сейчас ЕС не может прийти к согласию относительно эмбарго на нефть из-за Венгрии, где Орбан хорошо берет у путина. Вдумайтесь только, Евросоюз настолько слаб и ущербен, что они согласны дальше иметь дело с теми, кто насилует месячных детей, женщин…после Бучи и Мариуполя, после всего эти ущербные немцы, французы, бельгийцы, венгры и прочая мразь не может сделать элементарного - просто перестать сука покупать ту сраную нефть, немного ужаться ради своих же ценностей. Ради того, чтобы не брать в рот у насильников. Не знаем, как вам, а для нас такой ЕС омерзителен. И мы двумя руками за то, чтобы пристать на предложение Джонсона, послать нахер этот ЕС и создать новое образование с адекватными поляками, турками, прибалтами и Британией.
https://t.me/vert_i_call