Vox Check Check. Передмова

Вячеслав Ільченко
Це, напевне, буде моя сота стаття на газову тематику. Загалом, говорити на неї уже беззмістовно. Ті, хто зрозумів, і так знають все нижчевикладене. Ті, хто за останні три роки ще не зрозумів - не зрозуміють ніколи, в силу різних причин.
Текст цей, взагалі-то, писався у якості величезного коменту на черговий "фактчекінг", який кидають на стіл, як козирний туз, численні "газові експерти", яких з кожним роком стає все більше і більше. Будь-ласка, правильно зрозумійте мету цих людей, з якими ви стикались, чи обов'язково зіткнетесь найближчим часом (опалювальний сезон все ближче, і треба терміново якось пояснити, чому населення повинно платити ще більше).
Їм не цікаво обмінятись думками. Їм не цікаво знайти істину. Їх, за великим рахунком, навіть факти не цікавлять. Їм всім поставлена велика надзадача:
- пояснити, чому громадяни газовидобувної країни повинні платити за газ стільки ж, скільки платять країни, де газу зроду не було, і чому попри всі бравурні реляції про зниження споживання газу цифри в газовому балансі стоять, як заморожені;
- перекласти всю вину за подібний економічний абсурд на Юлію Тимошенко, тому що на виборах люди у нас звикли "карати винних", а тому необхідно, щоб "карали" Тимошенко, і тоді нинішні можновладці зможуть зайти на іще одне коло у владу.
Ось чому ви так багато чуєте за контракт 2009 року. Ось чому вам детально розкажуть, як Тимошенко торгувала газом в 90-ті роки (фірма ЕЕСУ припинила свою діяльність на газовому ринку в 1997 році - цього року будемо відзначати 20-річчя). Ось чому вам будуть розповідати, як героїчно долають "неоліберали" важкий "популістичний спадок" уряду Тимошенко. Але жоден з них не прохопиться деталями чинних контрактів, і тим паче буде уникати реальних цифр, які описують стан вітчизняної газової галузі.( Read more... )

Таким чином, коли вам говорять, що у Тимошенко правильні цифри, але "неправильна інтерпретація", візьміть "експерта" за гудзик, та й спитайте у цього мудрагеля, як можна "правильно інтерпретувати" відсутність в Україні газового балансу як такого? Якщо такий баланс є - чому він не публікується і не затверджується Кабміном, як положено. А якщо нема - то звідки ви знаєте, що наведені "фактчекерами" цифри відповідають реальності?

Vox Check Check (1)

Вячеслав Ільченко
Невеличке, але важливе інтермеццо. Просто для того, щоб ви розуміли, про що далі буде йтися.
Дуже часто від "ікспердів", коли мова заходить за ціноутворення на газ, можна почути два дуже розумних вислови. Перший - "вільний ринок попиту і пропозиції". І другий, "opportunity cost". Останнє обов'язково англійською, бо український аналог звучить некрасиво і палить контору - "компенсація за недоотриманий прибуток".
Почнемо із "вільного ринку". Вважається, що виробник повинен продавати товар лише максимально платоспроможному споживачу, а у кого грошей нема - той перетопчеться, або знайде потрібну суму. Тому продавець має право поставити на цінник максимально можливу ціну. Проблема в тому, що ринок не є однорідним - він завжди стратифікується по платоспроможності, і споживачів, здатних платити максимальну ціну - завжди не більше 20%. Це емпірична оцінка, яку вивів сто років тому Вільфредо Парето - ми про неї уже якось говорили.
Таким чином, коли "вільний продавець" ставить максимальну ціну, він сам собі стріляє межи очі. Тому що поки він бореться за 20% найбільш платоспроможних, його конкуренти знизять ціни і "візьмуть" 80% ринку, де "на круг" виходить більший прибуток. Зрештою, і оті 20% найбільш платоспроможних "вільний продавець" втратить і вилетить в трубу - бо вони не ідіоти, і підуть туди ж, куди й 80%. Далі історія повториться, аж поки не буде виявлена зважена ціна, яку може безболісно сплатити як мінімум дві третини ринку, і при цьому не лишити виробника без прибутку.
Отже, вільний ринок попиту і пропозиції завжди об'єктивно призводить до зниження ціни.
Ось приклад.( Read more... )

Диалоги с "нулей" Книга вторая "Антиснайпер или кастрация по-донецки" (отрывок2)

Константин Машовец
Блиндаж на опорном пункте Прищепка...
Инженерное сооружение представляет собой вырытое на глубине 4-х метров прямоугольное помещение, довольно широкое и перекрытое в несколько накатов брёвнами, с г-образным входом, оборудованном земляными ступенями, обитыми досками, которые потемнели, рассохлись и успели уже потрескаться...внизу, при входе непосредственно в укрытие на них громоздится целая куча резиновых тапочек, шлёпанцев и нечищенных берцев, валяется даже один рваный "тактический" кроссовок...
На входе, вместо двери висит прямоугольный, вырезанный под размер входного проёма кусок старого шинельного сукна, пропаленный в нескольких местах...
Внутри прохладно, но ярко, ибо справа при входе на двух деревянных штырях, вбитых в стенку, висит длинная галогенная лампа дневного света, включённая в старый пошарпанный удлинитель на пять розеток. В дальнем правом углу с выводом наверх , обложенная в один кирпич, стоит круглая печка "буржуйка". Всю левую стену блиндажа занимают сбитые "в стойки" нары, с шестью спальными "местами"...
накрытыми матрацами, спальными мешками и валяющимися по всей длине серыми армейскими подушками без наволочек...
Повсюду царит творческий "армейский" бардак... ( Read more... )