don_katalan

Алі Татар-заде
Хто ж не чув про особливу ролю Тибету в духовному окормлєнії гітлера?
Про жвавий інтерес нацистів до таємниць високогірних країн Агарті і Шамбала (Шангріла)?
Про те, що коли красноармєйци брали Берлін, то знайшли цілий загін тібетцев, всє мьортвиє і воттакулибаютса, і дралися проти русскіх як звірі?
Ітд
ітп.
Нічого цього не було.
В оточенні гітлера було кілька окультистів, які цікавилися "в тому числі" і Тибетом.
Тибет був закрита для всіх іноземців держава - в тому числі для китайців, (і правильно робили), німців, британців, американців пускали по два-три за раз і після років узгоджень.
Експедиція німців була простою екскурсією, яка нічого собі корисного не знайшла.
Напрощання німці попрохали лам написати відкритку своєму гітлеру, пояснивши, що в них є чудовий вождь, майже такий само кльовий як ваш далайлама, і він був би дуже радий вісточці від східного мудреця.
Йому виписали той привітальний адрес, потім він потрапив в руки китайців, китайці довго трясли ним у доказ, що Тибет є духовне логово нацистів

( Read more... )

Алі Татар-заде
протягом першої половини ХХ століття Китай йшов на неймовірні хитрощі, щоби обгрунтувати свої права на Тібет.
Революція в самому Китаї, почергове оголошення там республіки, монархії, мілітарістів, гоміньдану, комунізму - все те ніяк не впливало на ставлення будь-якого китайця до "тибетського питання".
Кожен уряд і чиновник, діяч та навіть культуртрегер ханьського походження або культури наполягав на безглуздій тезі про "кровне родство" Тібету, сумнівній тезі про "традиційні відносини" і суперечливій тезі про "прецеденти".
Наприклад, навіть завоювання Чінгісхана вписували як доказ того, що в Китая та Тибета "опщіє істарічєскіє сутьби".
Китай активно користувався головною слабкістю Тибета.
Вона полягала в тому, що Тибет по сутності не володів наукою дипломатія.
Коли назовні звучала якась думка про Тибет, то опінія Китаю там була представлена і врахована обов'язково, а тибетська - вкрай нечасто і навіть тоді у викривленому вигляді.
Китай засилав в Тибет своїх послів, нібито для ведення перемовин, але представляв їх у країні та світі як намісників, губернаторів і комісарів.
Під час інтронізації Далай Лами Чотирнядцятого китайський консул був на церемонії таким же гостем, як наприклад англієць - одначе потім було оголошено, що він "затвердив" від імені Китая кандидатуру нового лами.
У доказ всьому світові показали чюдо тоішньої техніки - фотосвітлину, де лама і китаєць стоять разом.
Бачучи це, Тибет припинив взагалі приймати послів, і тоді Китай всьому світу оголошував що тибетські пани недоговороспроможні.
Це вкладалося в тоді вже усталену опінію, ніби Китай століттями цивілізував Тибета, що Китай світоч культури, а тибетці - якісь стрьомні дикуни

( Read more... )

Aleksey Kopytko
Пекин на всех международных площадках декларирует свою приверженность идее территориальной целостности. Потому что масса тонких мест. У нас на слуху Тайвань, но точно не менее интересный сюжет с Тибетом.
Американцы периодически поднимают градус риторики по поводу Тибета. Все помнят визит Ненси Пэлоси на Тайвань. Значительно меньше внимания было визиту (июнь 2024 г.) двухпартийной делегации в Индию, где сначала была встреча с Далай-ламой, а затем – Нарендрой Моди.
Конгресс США в июне 2024 г. принял очередной закон-декларацию о Тибете, в июле его подписал Байден. Что вызвало ярость китайцев.
Основной посыл американцев – преемственность Далай-лаймы и его легитимность (читай – духовная власть) не зависит от позиции Китая.
У КНР прямо противоположное мнение. Пекин активно проводит линию, что Тибет (Сицзан) активно развивается, люди счастливы, центральная власть не лезет в религиозные вопросы, однако не позволит внешним силам подстрекать к сепаратизму.
На эту тему 3 января 2025 года вышла очень атмосферная статья посла КНР в России.
Почитайте, это прекрасно, я считаю:

( Read more... )

Артур Харитонов
Китайський 28-річний журналіст Лі Зехва повернувся до боротьби з комунізмом через 3 роки після свого викрадення спецслужбами КНР в Ухані.
І це - дивовижні новини, на які я не розраховував.
▪️ Що передувало.
20 квітня 2020 року я опублікував розлогий допис про викрадення китайськими спецслужами незалежних журналістів, що намагалися розповісти світові про загрозу нового вірусу з Уханя. Серед них них фігурував 25-річний блогер Кріс Лі, китайське ім’я якого - Лі Зехва.
Лі був наймолодшим серед викрадених журналістів, а його історія - найцікавішою.
Перевершивши чимало конкурентів, 20-річний Лі зміг прилаштуватися ведучим розважальних програм у мережі CCTV - головного державного пропагандистського каналу КНР, що входить до China Media Group (нині - офіційний топ-партнер групи “Росія Сєгодня”). Щоправда, до політичних програм Лі жодного відношення не мав: був ведучим пісенних шоу, знімав передачу про подорожі, а також сам співав (на держтв - якусь муть, у житті - реп). Фактично він був C-поп зіркою.
У лютому 2020 року Лі кинув роботу на CCTV, про яку мріють мільйони китайців, узяв камеру - та поїхав до Уханя, щоб знімати ролики на забороненому в КНР ютуб-майданчику і поширювати правду про вірус Кожне відео місто англомовні субтитри, він й сам часто говорив англійською.
26 лютого 2020 року Лі викрали спецслужби КНР під час прямого етеру на ютубі.
Невідомі вломились в квартиру, і завершили стрім. Поки вони ламали двері, Лі виголошував розлогу, серйозну промову: про злочини Компартії Китаю на площі Тяньаньмень, про пропаганду та про те, що китайська молодь повністю промита дебільними “BiliBili” (комуністичний ютуб) і що вона живе у світі, що нагадує фільм “Шоу Трумана”.
▪️ Що було потім (і про що ви не знаєте).

( Read more... )