don_katalan

Андрій Лозовий · А у нас точно війна саме з росією?
Бо головний координатор мск агентури в Україні чомусь досі на свободі, вільно їздить за кордон на відпочинок, потім знову з’являється в парламенті…
Навіть кримінального провадження стосовно Юрія бойка досі нема
=====
Alexander Kovalenko · Насчёт Джанкоя и Фундамент-М…
Характеристики данной системы до сих пор до конца неизвестны, но известно, что Фундамент-М, по сути, синхронизировал деятельность ПУ, РЛС и прочей номенклатуры. Его функционал, это, всё же, больше синхронизатор. И не удивительно.
Дело в том, что согласно штату российского зенитно-ракетного полка в его состав входят, помимо ПУ, в обязательном порядке, РЛС. Но, нюанс в том, что РЛС бывают разные и самый эффективный – это с круговым обзором. Но таких, согласно штату, на среднестатистический полк в РОВ – всего 1, а именно – 92Н2Е.( Read more... )=====
Юрій Гудименко
Є люди, яких вкусила смерть. Поранені і контужені воїни. Є ті, по кому видно одразу – без ока, наприклад, або на протезі влітку. Але є дохуя тих, по кому не видно. Він або вона можуть бути на протезах, а протези під одягом. Може фактично не бути плеча, але це на перший погляд непомітно. Може бути контузія. Можуть бути перебиті нерви. Може бути уламок, який зайшов у черевну порожнину. Та дохуя всього може бути.( Read more... )=====
Станислав Кукарека · Вот про войну.
Мы пережили (почти) уже 3 войны на самом деле, разных. И будет скорее всего четвертая, а может быть и пятая. И это желательно понять, даже если очень не хочется.( Read more... )

Volodymyr Boiko
Коли Васі Малюку виповнилось сім рочків і він пішов у перший клас школи в славному місті Коростишеві, у далекій Москві до тодішнього голови Комітету державної безпеки СРСР Володимира Крючкова прийшли ходоки з Управління КДБ по Донецькій області, підтримані лубянським генералітетом, та попрохали санкціонувати нестандартні методи впливу на автора цих рядків. Напевно, мались на увазі ті самі методи, про які колишній коростишевський школяр, а нині – голова Служба безпеки України, розповідав у телевізорі 25 березня 2024 року на прикладі Іллі Киви.
Причиною невдоволення на Лубянці моєю скромною персоною стала моя стаття в одній з самих популярних на той час радянських газет «Мегаполис експресс» про те, як донецькі чекісти розслідували контрабанду харчового алюмінію – під останнім вони розуміли звичайні столові ложки, які донецький універмаг «Райдуга» самим законним чином відправив у, здається, Хорватію в обмін на якийсь ширвжиток. Звісно, я не втримався в статті й від оціночних суджень, описуючи професійні навички та правосвідомість охоронців державної безпеки. Коротше кажучи, посміявся я з чекістів.
Володимир Олександрович був людиною розумною – не те що Василь Васильович. Це, напевно, тому, що Крючков тривалий час керував зовнішньою розвідкою СРСР, а Малюк максимум на що спромігся, так це кришувати митників на прикордонних переходах у бутність роботи в Головному управлінні «К». Так ось, Крючков ту статтю уважно прочитав, після чого спитав у ходоків:( Read more... )

Volodymyr Boiko
Народ питає, як справи на фронті. Відповідаю – фронту скоро не буде. Бо міністр оборони Рустем Умєров / Rustem Umerov і генеральний прокурор Андрій Костін за півроку спромоглись розвалити армію, яка недавно вважалась ледь не другою в світі. Якщо негайно не звільнити Умєрова та Костіна з посад і не замінити їх притомними людьми, влітку фронт обвалиться.
Про причини цієї катастрофи я неодноразово писав – з початку повномасштабної війни зі Збройних Сил України дезертирувало, щонайменше, 130 тисяч військовослужбовців рядового та сержантського складу, головним чином – за останні півроку. І з кожним днем темпи дезертирства наростають. Зараз щомісяця реєструється понад 4 тис. кримінальних проваджень за статтями 407, 408 КК України, при цьому треба пам’ятати, що в ЄРДР вносяться одиничні випадки і то, коли командири військових частин вже починають судитись з ДБР. Тому справжня кількість дезертирів у кілька разів більша.
Через це на багатьох ділянках фронту замість стрільців-піхотинців у окопи направляють артилеристів. Звичайним явищем стала ситуація, коли в бліндажах на позиціях сидять командири батальйонів, бо ротних давно немає, а заступники комбатів бігають по траншеях замість взводних (бо командирів взводів також не немає) і командують кухарями, водіями й писарчуками зі штабу, якими намагаються замінити стрільців і гранатометників, що дезертирували.
Через ліквідацію наприкінці 2019 року військової юстиції зупинити потік дезертирів неможливо, а розшукати й притягнути до відповідальності таку кількість людей абсолютно нереально – і дезертири це розуміють. ( Read more... )

(Володимир Бойко)
З Геннадієм Москалем я познайомився в квітні 2005 року, коли Геннадій Геннадійович, на той час – заступник міністра внутрішніх справ, зателефонував мені й попрохав під’їхати в Міністерство. Зустріч була недовгою, але діловою: як виявилось, Москаль був моїм відданим читачем, полюбляв мої оповідання про витівки донецьких можновладців і тепер звернувся по допомогу. Кілька днів тому був затриманий за здирництво голова Донецької обласної ради Борис Колесников, але справа мала досить сумнівні судові перспективи, бо прямих доказів (окрім свідчень заявника Пенчука), що Колесников вимагав акції торговельного центру «Білий Лебідь», не було. І тому Москаль попрохав мене знайти інший епізод, де були б «залізобетонні» докази вини Бориса Вікторовича, які б відкрили цьому поплічнику Ахметова на кілька років ворота виправної установи.
Я поїхав у Донецьк і за місяць поклав на стіл Москаля папку з матеріалами, які гарантували обвинувальний вирок голові Донецької облради. Ці матеріали я шукав три тижні, знайшов у столі одного співробітника Київського райвідділу міліції шахтарської столиці – їх приготували для знищення й мали ось-ось спалити. Йшлося про рейдерське захоплення Колесниковим у 2003 році Фонду «Золотий Скіф», на рахунку якого була кругленька сума (бо підприємства області за часи царювання «міцного господарника» були змушені робити добровільні внески у цей Фонд, що займався піаром донецьких, так би мовити, досягнень).( Read more... )

Volodymyr Boiko
26 лютого 2024 року інтернет-видання «Главком» розмістило публікацію під назвою «Операція «бородатая бабушка». telegram-диверсія проти української судової реформи» за підписом «Ірина Федорів», у якій стверджується, що мій особистий Телеграм-канал «Записки пасквілянта. Скандали, інтриги, розслідування від Володимира Бойка», є анонімним, «став інструментом Росії для війни в інформаційному полі» і входить у «кремлівську мережу». Для створення в читача відповідного враження публікація супроводжувалась схематичним малюнком, на якому був, зокрема, умовно зображений мій Телеграм-канал і показані його «зв’язки» з колишнім заступником глави Адміністрації президента України Андрієм Портновим, екс-міністром юстиції Оленою Лукаш, народними депутатами України Олександром Дубінським та, чомусь, Максимом Бужанським. А найголовнішим моїм злочином, наскільки я зрозумів з тексту цієї рептильки, є «зв’язок» з одним з найвідоміших українських адвокатів Ростиславом Кравцем.
Оскільки я понад 30 років пропрацював у галузі журналістики, мені не становило жодних проблем упродовж 10 хвилин з’ясувати, що головний редактор цього видання Микола Підвезяний опублікував цю срань у пошуках додаткового заробітку. При цьому людина, яка вказана як автор – Ірина Федорів – має опосередковане відношення до тексту, а статтю готували, передусім, професійний громадський активіст Віталій Шабунін та його бойова подруга Дар’я Каленюк. Оплата за розміщення цієї статті була здійснена за рахунок коштів, виділених Фондом «Відродження» на висвітлення в ЗМІ чергової судової реформи.
Справжня причина публікації наклепу та спроба оголосити мене «рукою Москви» – це те, що я перед тим розповів читацькій громадськості про те, як Шабунін з метою уникнути мобілізації був фіктивно оформлений на військову службу в 207 окремий батальйон ТрО, наказом командира батальйону на письмове прохання заступника голови НАЗК Ситника «відряджений» до НАЗК, у військовій частині не з’являється, живе вдома в Києві і кожний місяць отримує на картку 53 тис. грн. – 23 тис. грн. грошового забезпечення солдата плюс 30 тис. грн. за «виконання бойових завдань».( Read more... )

Заява Христо Грозева, журналіста-розслідувача з проєкту Bellingcat, про те, що серед українських політичних активістів є чимало людей, які до 24 лютого 2022 року отримували гроші від російських спецслужб, мала несподівані наслідки для автора цих рядків. На злодії, як відомо, шапка горить і СБУ, щойно ця заява була оприлюднена, кинулась зачищати інформаційних простір, видаляючи всі згадки про своїх співробітників, які працювали й, напевно, працюють зараз на 5 відділ ФСБ.
Після того, як Один з Найвеличніших Лідерів Світу (с) заборонив співробітникам СБУ стежити за бігусами, у ДЗНД не знають, чим себе зайняти, і тому направляють адміністрації Фейсбуку скарги на мою фейсбук-сторінку з вимогою видалити всі згадки про співробітника СБУ, якого в телефонній розмові між Сівковичем і Кулінічем останній називає «Охотніком». Нагадаю, що 16 липня 2023 року СБУ затримала начальника ГУ СБУ в АР Крим Олега Кулініча, який був агентом ФСБ. Власне, на кого цей Кулініч працює і за які заслуги Зеленський призначив його на високу посаду я розповів зразу ж по виході відповідного Указу Президента – посаду Кулінічу купили Сівковіч і Арбузов.
https://naspravdi.today/uk/2020/10/22/bakanov-rozplatyvsia-z-sivkovychem/
Більш того, Баканов навіть збирався призначити Кулініча першим заступником голови СБУ. ( Read more... )

Volodymyr Boiko
Давид Арахамія повідомив, що в ході аудиту Сил оборони, який проводить новий Головнокомандувач, виявлено 8 тисяч осіб, які «просто прикомандировані до Генерального штабу і не воювали». А чи не міг би батоні Давид наступного разу повідомити розцінки на подібну послугу? Народ цікавиться – скільки треба заплатити, щоби жити вдома в Києві, але при цьому рахуватись військовослужбовцем і навіть отримувати грошове забезпечення як солдат Шабунін? І за яку суму «прикомандированим» видають посвідчення учасника бойових дій?
Бо якщо хто скаже, що ці 8 тисяч осіб були «прикомандировані» до Генштабу безкоштовно – вибачте, не повірю.
( Read more... )=====
Вячеслав Ільченко
Ну ось те, про що я казав - щойно знову в моїй стрічці з'явився черговий псевдоісторичний текст про "богиню Славу, богиню битви, перемоги і успіху".
Пам'ятаєте, я про "Велесову книгу" казав? Ну так ось ця "богиня" згадується лише там, більше ніде. При цьому кожен тлумачить надзвичайно туманну і малозрозумілу згадку звідти так, як зручно.( Read more... )

Igor Baryshev · Трохи про прєданних староннікав
Давно не згадував. І вийшло так, що цього разу випадок не вітчизняний, хоча й з вітчизною прямо пов'язаний .
Отже.
"...якщо ти спробуєш просунути законопроект, який вирішить прикордонну кризу, протягом цього президентського року, я зроблю все можливе, щоб знищити тебе. Тому що я не хочу, щоб ви вирішували це під час президентських виборів" - це переклад з англійської.
Приблизно з такими словами, як розповідають деякі учасники законодавчого процесу з однієї дивної партії, яка до певного часу вважалася партією "яструбів", тобто доволі сміливих птахів, до окремих з них - до кого особисто, а до кого й через "просили передати", аби вони не робили того, чого не хоче один дивак. Тут українське слово "дивак" не так добре вписується у контекст, і краще підходить суржикове "чудак", але з іншою першою буквою, проте партія, про яку йдеться, хоча й наблизилася, але ще не стала партією регіонів, тому будьмо культурними.
Принаймні поки що.
=====
⚡️Нацполіція розформує полк особливого призначення ГУНП на Дніпропетровщині, — заступник глави Нацполіції Фацевич( Read more... )=====
Я знаю, як відновити американську допомогу, заблоковану в Сенаті США.( Read more... )
(В.Бойко)

Сергій Іванович
Мою статтю і автора двічі згадали*) І то не помилка була – про автора інтер'єру писав. Те, що місцева влада, Бойко і Метінвест принципово закинули чудовий кінотеатр, де все місто полюбляло дивитися фільми – це факт.
Пам'ятаю, як мені було кілька рочків і ми з бабусею приїхали дивитися індійський фільм про клоуна, якому в фіналі на арені цирку роблять операцію хірурги, а той для глядачів жартує. Величезну чергу відстояли, вся зала заповнена.

Під входом збоку був тір, де вперше стріляв з "воздушки". Підставили табуретку, заліз, пояснили, як цілитися, заряджати, але згибали зброю, бо в мене ще сил не вистачало, і навіть хвалили, бо в щось попав*)
Полюбляли у нас ці стрілкові розваги, я теж, що допомогло в армії друге місце в полку при стрільбі з АК зайняти. В 90-х навіть електронні тіри-апарати повсюдно прибрали. Навіщо тренуватися, заробляти ~ з ким воювати?
З 90-х також кінотеатр з обрисом Кобзаря закинули, чомусь відстійні фільми туди розподіляли, вже ні разу не бував. Коли писав у 2004 статтю, пропонували Бойку автосалон, виставковий чи культурний центр там зробити. Але умова залишити мозаїку + сусідство з брудним виробництвом робили плани нездійснені.
Коли на комбінат імені Зота Ілліча гендиректором призначили Тараса Григоровича Шевченка ~ ще та вигодована Метінвестом малоукраїнська особа, а міськраду очолив його заступник–мільйонер В. С. Бойченко ~ ситуація не вирішувалась. І навіть не розглядалась.( Read more... )

Соцмережі та ЗМІ облетіла звістка, що 29 листопада 2023 року були затримані четверо суддів Київського апеляційного суду за підозрою в отриманні хабара за рішення про скасування арешту майна в справі колишнього керівника «Мотор-Січі» В'ячеслава Богуслаєва. Це заступник голови Київського апеляційного суду Віктор Глиняний та судді Юрій Слива, Ігор Паленик і В'ячеслав Дзюбін.
З цього квартету найзнаменитішим є, безсумнівно, Віктор Глиняний, про чиї витівки можна розповідати годинами – і не набридне. Зокрема, Українська Гельсінська спілка з прав людини (не проти ночі буде пом’янута) заявляла, що Віктор Петрович входить у десятку українських суддів, які найкраще застосовують практику Європейського суду з прав людини. М-да…
Як приклад такого «застосування» хочу нагадати, що саме суддя Глиняний у січні 2014 року двома ухвалами з грифом «таємно» надав міліції дозвіл на візуальне спостереження за тодішнім активістом Майдану Ігорем Луценком та прослуховування його телефону. На підставі цих судових рішень співробітники Департаменту оперативної служби МВС України стежили за Луценком, 21 січня 2014 року викрали Ігоря разом з ще одним активістом, Юрієм Вербицьким, з території Олександрівської лікарні Києва та передали свої жертви на катування охоронцям кримінального авторитета «Чеби».( Read more... )