Алі Татар-заде Вірменія натякнула, що не бачить сенсу в ОДКБ, тому що ті не хочуть їй допомогати вже

Алі Татар-заде
Вірменія натякнула, що не бачить сенсу в ОДКБ, тому що ті не хочуть їй допомогати вже навіть тепер, коли сутички з Азербайджаном йдуть не лише навколо Карабаського плато, а й на границі держав.
Навіть не те що натякнула - Нікол Пашінян сказав це відкритим текстом, коли прибрати ввічливості.
В Єревані вчора йшов мітинг за вихід з одекабе, і його не розганяли - теж сигнал що влада не проти щоб на неї тиснули в сей бік.
Звісно, опозиція вірменська негайно перебудувалася - вчора вони критикували Пашіняна чому він досі в тому безсмисленому союзі, а сьогодні вже критикують, навіщо він розізлив путіна заявами про беззмістовність того союзу.
Як в анекдоті про Фанні Каплан, яку спочатку винуватили що стріляла в леніна, а потім - що вона промазала.
Такий поворот Єревану зумовлений між тим ефективним втручнням ЄС, США і навіть НАТО, які спокійно посадили лідерів Баку і Єревана за переговори.
Тим самим стало видно те, що довгі роки не помічали - єдиним реальним заслоном поміж миром в Малому Кавказі є "миротворець" Расія.
Ну а на самому Одекабе творилося щось странненьке. ( Read more... )

ВВХ совсем не дурак. Знает, как со своим народом разговаривать

Igor Shayevich
Видел сегодня в телеге отрывок, как хуйло, какой-то подставной неутешной маманьке за текущий момент распедаливал.
Типо у нас все равно каждый год по 30 тысяч под колесами гибнет. И от бухла приблизительно столько же.
А ваш единоутробный хоть погиб с пользою.
И я вам хочу сказать - этот вова-плохое слово не простой, а с выдумкой.
Как лихо мотивационную базу подвел.
Все равно у нас народец, как мухи мрет.
От водки там, от простуд. Мажоры постоянно на дорогах давят.
Сосули зимой на голову падают.
Я уже молчу, что в каждой подворотне ломом по бестолковке получить можно.
И какой мамашкам от этого прок?
А так и бабло единовременное получат и потом почет.
Раз в год, на престольный празник, 9-е мая, сынка на палочке понесут.
Ну и родимой его, в ветхом шушуне, может че-нибудь да подбросят.( Read more... )

=====
Valentin Luchenko
25 листопада 2022 року помер аргентинський футболіст і тренер Дієго Марадона.( Read more... )

Diana Makarova · ОСТАННЬОЇ СУБОТИ ЛИСТОПАДА...

кращого не напишу, тому просто повторюю
Дітей було п’ятеро – Надя та Віра старші підлітки, вже майже дівки, у цій сім’ї дівчата визрівали швидко. І троє менших – Костя, 16 років, Павлік, 6 років і Тася, 4 роки.
Були батько й мати. Мати – співачка церковного хору, акторка місцевого районного театру. Батько працював телеграфістом, потім агрономом. Сільська інтелігенція, красиві до нестями.
Сім’я була небідна. Мали обійстя, величезний сад, розкішний як для тих часів розарій (з сіл приїздили люди подивитись та почудуватись) і цілком куркульське господарство.
Коли почались розкуркулення, батько зметикував все швидко, сам з’явився у місцеву партячейку, сказав, що віддає коні, корови й свині до колгоспу, відмовляється від степових земель і уклінно просить прийняти його в партію. Партія крекнула, порадилась і згодилась. Ситуація була зразковою. Старший родич батька був революціонером, учасником повстання Бориса Жаданівського, двадцять років відтрубив на каторзі, був місцевою знаменитістю. І от його родич сам здає все своє збіжжя й скотину й проситься до лав партії. Красень, інтелігент. Хоч на шпальти історію.
Харизматичний батько швидко став центром закоханого в нього осередку партії і зовсім скоро зміг опрацьовувати, разом з партійними товаришами, схему заробітку – то був продаж сіна. В колгоспних відомостях ставимо галочку, тут пишемо, тут на ум пішло, і йшли підводи з лівим сіном та кормами на багаті хутори, де в батька мався цілий гарем коханок, повоєнних вдів. Вони ж ці підводи й розтасовували далі.
Матір батько бив смертним боєм кожного дня, крім церковних. Але синяки не сходили й на час до церкви, то пробиралась огородами, щільно запнувши хусткою збите обличчя. Співати ж хотілось, та як і в церкву не піти.
Коли батько бив матір кулаками й носаками – під ноги йому кидався Костік. Прикривав собою маму. То ж теж ходив зі зламаними ребрами.
На осінь 32-го року схема по збуту кормів дала тріщину, про все взнали в губернії, по-новому, в області. Почалось розслідування, якому батько цілком сприяв, а що робити. Тим часом побої матері різко припинились, батько став лагідним, саджав з собою до вечері і навіть наливав чарку. Чарку мати випивала, ослухатись не сміла, але, непитуща, дуже швидко засинала, збита незвичним для неї хуторським самогоном.( Read more... )

символізм аж зашкалює. Імперія тьми і лайна

Леонид Швец
Непоправимость положения для российских стратегов заключается, помимо всего прочего, в том, что они оказались в архетипической ситуации на стороне зла, мрака. Попытка отнять у украинцев свет и тепло напоминает мифическую историю о краже Солнца, воспроизведенную в поэме-сказке Корнея Чуковского. Но в жизни Солнце всегда возвращается, и Жизнь побеждает Смерть, даже если это стоило жизни многим смертным. Об этом все базовые мифы народов мира. Соответствующим образом нынешняя ситуация в Украине считывается за ее пределами и внутри украинского общества.
В современной сказке для взрослых Джорджа Мартина «Песнь льда и пламени», на основе которой был снят сериал «Игра престолов», тревожное выражение «зима близко» предупреждает о предстоящих тяжелых испытаниях, но не оставляет сомнений в том, что испытания будут пройдены, и за зимой настанет весна. А вот у ходоков будут большие проблемы.
( Read more... )

=====
Alex Melan
Коли ти воюєш не з баронами, а з шаріковими, останні завжди будуть не воювати, а тероризувати. Країна терорист-расія обіцяє не обстрілювати АЕС, якщо Україна на щось погодиться. Обіцяє не обстрілювати мирних, якщо Україна погодиться на щось. Коли дивишся на расію, то це суцільний сортир. А що роблять з терористами в сортирі, рашистам давним давно розказав хуйутін.


=====( Read more... )

Поки з морськими дронами «не виходить», окупанти роблять «буржуйки»

Association of Reintegration of Crimea
Як повідомляє пропаганда агресора, на підконтрольному агресору незаконному «Севастопольському суднобудівному коледжі» фейкового «Севастопольського державного університету» нібито налагоджено випуск «печей буржуйок для бійців» агресора.
Втім, насправді кілька печок найпримітивнішої конструкції окупанти змусили зробити на підприємствах міста, причому навіть на їхнє дрібносерійне виробництво вони вийти так і не змогли, а «студенти» у цьому процесі відіграли роль статистів для «новин».
Характерно тут інше – цей «університет» пропаганда агресора заявляла як якусь «кузню кадрів та ідей» для проектування морських дронів, а за фактом він виявився нездатним виробляти «інноваційну продукцію» технічної «складності» двохсотрічної давнини.
( Read more... )

=====
Association of Reintegration of Crimea
«Кримський Титан» та підводна «стратегічна лінія оборони» окупантів
З ранку 22 листопада підконтрольні агресору «говорючі голови», включаючи фейкового «голову Криму» Сергія Аксьонова, почали бурхливо спростовувати «дезінформацію» про евакуацію окупантів з Армянська.
При цьому самі заяви про нібито евакуацію поширювалися із заздалегідь проросійських джерел, таких як «військовий кореспондент» Роман Сапоньков, а також сумнозвісний «блогер» Анатолій Шарій.( Read more... )

Печатку зламано! Далі піде

Oleksii Stepura
Архімандрит Микита (уявіть, що на його місці могли опинитися ви):
«Це було настільки неочікувано… Ніхто з нас не очікував такого… Нас розбудили, розбили двері, усіх, хто перебував у єпархії, вивели зі своїх кімнат, приставили до стіни, роздягнули, і, як виявляється, сфотографували. А потім всякі непристойні добавки, ви мабуть це все читали. Господь суддя всім, хто це написав. Якщо вони мають якісь докази – хай доводять».
Жах.

=====
Diana Makarova
Є речі, які начебто і не треба пояснювати. Людина з базовими нормами цивілізованого світу і хоча б мінімальними ознаками емпатії мусить ловити все це на підсвідомості.
Наприклад.( Read more... )

=====
Дмитро Корчинський
Я не є фанатом СБУ. Там більш—менш виправдовує своє існування лише ДКР. Решта департаментів можна передати мінагрополітики, буде менше шкоди.
Але нині, нарешті, мушу визнати, що СБУ робить справу для Бога і Вітчизни. ( Read more... )

По поводу прилетов в Днепре. Ровно в День Памяти жертв Голодомора

Yan Waletow
По поводу прилетов в Днепре.
Ровно в День Памяти жертв Голодомора.
Не хочу обижать ни сексуальные меньшинства, ни любых животных, ни блядей... никого не хочу обижать, потому что сравнивать хоть кого-то из них с орками, вылупившимися в соседней стране за последние годы, несправедливо и неправильно.
Назвать тварями? Так твари лучше! Назвать гавноедами? Так лучше бы они ели говно, чем свою пропаганду.
Нет подходящих эпитетов.
Alien. Чужие.
Название "орки" подходит вернее всего.
Чужое племя с иной логикой, иными представлениями о нравственности, преданные своему Саурону.
Порождение Мордора.( Read more... )

=====
Андрій Лозовий
головний московський піп в Україні, предстоятель так званої УПЦ, митрополит Онуфрій закликав не вшановувати жертв Голодомору. ось дослівна цитата:( Read more... )

Слышны крики о зажимании русской культуры и путинвведивойска

Igor Shayevich
Октябрьский, Первомайский, Свердловский и Ленинский.
Хто знает - что это такое?
Клянусь - вчера сам узнал и до сих пор в ахуе.
Так оказывается называются районы Бишкека.
Столицы Кыргизии.
Ленин и Свердлов это очевидно главные герои киргизского эпоса, а октябрь и первомай самые важные события в истории этого среднеазиатского государства.
Жаль что районов в городе всего четыре.
Был бы пятый - к гадалке не ходи, звался Пушкинским.
Известнейший жиж кыргызский поэт.
Тридцать лет вроде как самостоятельное государство.
И вот только вчера тамошний спикер парламента предложил разрушить эту идилию и, наконец, подобрать районам что-то более близкое к национальному звучанию.( Read more... )

=====
Igor Shayevich
Ну что?
Не уберегли Макея.( Read more... )

Давайте знаходити такі знімки. Давайте їх збирати, поширювати, вдивлятися в тодішні обличчя

Oksana Zabuzhko (Оксана Забужко)

Це фото було зроблено 115 років тому (на звороті є дата, 4-VII-07), у волосному містечку Білилівці Бердичівського повіту Київської губернії, де через 20 років (точніше, 27.11.1926 р.) народилась моя мама. Мама була здібна дівчинка з ранньою пам’яттю - вона ще встигла запам’ятати українську провінцію такою, як на цьому фото. І передати цей образ мені.
Після 1933 року цієї України не стало. І місто Білилівка (з тисячолітньою історією, з бл. 10 тис. мешканців, з 2ма церквами, костольом і синагогою, з гуральнею й броварнею, млинами й вітряками, шкірзаводом і ярмарком, школою й хедером, із своїм осередком "Просвіти" й аматорським театром і т.д. і т.п.) - стало селом.
Десь удвічі (згрубша) менш чисельним.
І - колгоспним.
Для порівняння тут слід було б умістити фото "колгоспниць" із цієї самої місцевости через 30, 40 чи 50 років - вірогідних дочок чи внучок цих невідомих мені дівчат (якщо вони, звісно, вижили й мали дочок і внучок). Але тим уже не робили фотографій,( Read more... )