Економічні перетворення почнуться, коли олігархи шукатимуть вигоди у бізнесі 2

Володимир Лановий
ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ ПОЧНУТЬСЯ, КОЛИ ОЛІГАРХИ ШУКАТИМУТЬ ВИГОДИ У БІЗНЕСІ, А НЕ В ОФІСІ ПРЕЗИДЕНТА (II ЧАСТИНА)
Маємо вирватися з сьогоднішнього убогого стану і рухатися вперед надзвичайно високими темпами, щоб дати шанси на виживання нашим людям, які того заслужили. Чи усвідомлює новий Президент необхідність високої динаміки розвитку, завдяки якій ми можемо покінчити зі злиднями? Чи він так не вважає, бо у нього і так все в ажурі: висока посада, безмежна влада, всенародна любов, усі його бажання задовольняються і т. п. До речі, усі наші президенти у минулому, зайнявши посаду, випромінювали самозадоволення. Думаю, що така їх поведінка показувала обмеженість і недалекість цих персоналій (в чому ми щоразу впевнювалися), бо ця посада – то величезна відповідальність, яка може привести і на ешафот. І віра у свою винятковість, яка відвідувала кожного з них, дуже швидко проходить. Те, як В. Зеленський сьогодні формує уряд і окреслює його програмні цілі, викликає у мене занепокоєння. Враження, що він не бачить масштабності проблем нашого суспільства. Але з Зеленським чи без нього нашому народу треба боротися і досягати майбутні висоти.
Тепер щодо актуальності задачі прискореного довготривалого зростання, яку деякі ФБ-ні друзі ставлять під сумнів. ВВП і його темп росту, яким вимірюється динаміка зростання, містить три компоненти – доходи громадян, прибутки держави, інвестиції в основний капітал підприємств. Тому динаміка ВВП визначає рівень життя людей, витрати держави, в першу чергу оборонної, правоохоронної і соціальної спрямованості (в тому числі на пенсії) і майбутнє економіки. Тому вирішуючи цю задачу, ми створює матеріальні умови вирішення усіх соціальних і державних проблем.
Отже, нова економічна модель, яка потрібна Україні,( Read more... )

Економічні перетворення почнуться, коли олігархи шукатимуть вигоди у бізнесі 1

Володимир Лановий
25 серпня
В.Лановий. ЧИ БУДУТЬ ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ - ПИТАНЬ БІЛЬШЕ НІЖ ВІДПОВІДЕЙ
Незрозуміло, яку модель економіки буде випрацьовувати новий Президент України разом з майбутнім Кабінетом міністрів. А саме нова модель нам потрібна, бо сьогоднішня корупційно-олігархічна система веде країну до повного зубожіння людей. Не окремі вдосконалення, як ми бачимо, наприклад, коли Президент В. Зеленський власноручно проводив засідання щодо зниження тарифу на електроенергію для промислових споживачів, яку виробляють дві енергетичні компанії, на 20 %, а системні зміни.
До речі, з приводу цієї наради. Обговорення питань наявності вугілля на складах і його ціни, м’яко кажучи, не є компетенцією Президента. Окрім того, нам продемонстрували приклад ручного управління, яке, тим не менш не дасть серйозних результатів (видані вказівки різним управлінським і господарським суб’єктам, але це не значить, що вони будуть виконуватися). Що, будуть обговорюватися подібні питання і по іншим енергетичним компаніям?( Read more... )

Пра роль государства, налоги, постиндастриал, и все-все-все...

Stanislav Kukareka
Вопрос сей мягко говоря дискусионный. Причем со всех сторон дискуссионный. С одной стороны у нас есть какие-то там "либертарианцы" которые нам говорят что "государство вообще не нужно", и даже вредно. Они конечно радикалы, и "практическими предложениями" там даже не пахнет, не говоря о каких нибудь шагах по воплощению. С другой стороны есть этатисты, что "на державу уповают", но и они на самом деле - недовольны текущим положением вещей. И всячески хотят "покращить", углубить и расширить. Несмотря на то что такие действия и их попытки уже давно довольно грубо нарушают например законы, конституции и прочие там декларации. Которые по логике событий - государство должно было бы защищать, и как написано в тех самых конституциях и прочих учебниках - именно в той самой "защите" есть чуть ли не единственный смысл (и оправдание) самого существования тех самых государств. Короче "недовольны все", и мы тут можем констатировать что сама идея "государственности" переживает кризис. Раз уж "все недовольны".
Однако есть такие что довольны. Они реально видят в государстве способ и механизм "проблемы порешать" какие-то свои. То-есть к примеру денег заработать, или конкурентов устранить, или еще такое что-нибудь.( Read more... )

Возвращение Шуфрича

Alex Kochetkov
А меня устраивает Нестор Шуфрич в качестве главы парламентского комитета по свободе слова! Потому что я думаю о функционале, а не о персоналии.
Шуфрич точно не любит нынешнюю власть и не станет ей подыгрывать. Он деятельный и шумный до невозможности. Поэтому любая тема с попытками притеснения СМИ будет им тиражирована максимально.
Опять же понятно, что ничего реального Шуфрич на этой своей должности совершить не сможет.( Read more... )

О показателях и маркерах успеха Зе-команды

Alex Kochetkov
Частенько выступаю насчет критической необходимости программы новой власти.
Помнится, что первым значимым шагом Леонида Кучмы было обнародование его программы «Путем радикальных экономических преобразований». Реализация программы позволила остановить тогдашний экономический хаос и начать подъем экономики. (Олигархат и прочее были уже после, когда появились деньги в бюджете, которые можно распилить).
Так вот, нет сомнений, что Владимир Зеленский на днях произнесет блестящую эмоциональную речь о том, что нам всем вместе (поскольку все мы президенты!) предстоит сделать. Но все это окажется чистым пиаром, если не будут заявлены показатели, по которым общество сможет самостоятельно контролировать выполнение Зе-программы.
Делюсь своим видением, не претендующим на исчерпывающую полноту и научную строгость. И все же:
1. Численность населения и количество проживающих в Украине.
Если ситуация в стране улучшается, люди возвращаются в страну, начинают рожать детей, и это самый объективный критерий.
2. Количество и размеры «блошиных рынков».( Read more... )

Разумеется, экономисты и прочие специалисты могут предложить свою систему критериального контроля моновласти. Не вопрос, на своей не настаиваю. Лишь бы хоть какая-то прозрачная была.

Республіка Міст - ворота до пекла

Diana Makarova
Раніше я гадала, що найменше знають історію нашої війни військові та волонтери. Так, не дивуйтесь. Ми затикали окремі діри фронту. Вони воювали в окремих секторах фронту. Ми знали - кожен свої ділянки.
Нам вгору не було коли глядіти. Ми не дивились телевізор чи ролики в ютубі. Ми чітко знали, що робиться в наших квадратах, секторах, ділянках, ми знали кожну там доріжку, ми чітко пам'ятали, до кого треба телефонувати, аби взнати, чи та доріжка сьогодні наша чи вже ні. Чит навпаки - учора була не наша, сьогодні вже наша.
Але загальної картини ми не знали.
Ми були скельця в цьому калейдоскопі.

Я помилялась. Отак як ми, не знаючи історії війни - ми знали більше, ніж збірний рядовий громадянин. Я зрозуміла це нещодавно. Кілька днів тому.
( Read more... )