Вибіркове правосуддя відпрацьовувався на Кримі

до слова, я не стану ліцемірити і казати, що я не схвалюю вибіркового правосуддя ніколи і ніяк. (*) Я не схвалюю кожен раз його конкретного вибіркового напряму, бо завжди виходить так, що гол в одні ворота. При чому ворота завжди не ті, на яких голкіпер регіоналів. При Ющенко саджали нерегіоналів, при Януковичі саджали нерегіоналів, при Турчинові просто нікого не саджали, при Порошенко знов саджають нерегіоналів. Кстаті, і некомунистів, як на те пійшло, і не терористів.
(*)
А тепер поясню, чому я в принципі за вибіркову послідовність правосуддя. Бо знаю на практиці його альтернативу в виконанні українського державного апарату. Цей принцип маловідомий Україні в цілому - у ньому не було потреби, але роками відпрацьовувався на Кримі.(**)
Це почалось при Кучмі, продовжувалось при Ющенко, скінчилось при Януковичі.
А виглядало це дуже просто. Києв проводив у Криму відому з термідоріанських часів "політику гойдалки".( Read more... )

На Кримі взагалі багато чого відпрацьовувалося. Коли Могільов іще в президентуру Ющенка лупасив мирних громадян за мітинги і погляди у Судаку, то країна переважно не помітила цього, а ті, кого ми смикали за фалди, ще поблажливо та самовпевнено посміхалися: "Ну, спробував би він щось подібне у нас утнути". Навряд чи вони пригадали це, коли Могільов почав лупасити "неполітичні майдани" в Києві. Но ми-то помнім (с)
Алі Татар-заде