![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanOlga Dukhnich
"Головним способом контролю залишається насилля. Репресії починаються на другий тиждень після окупації та розуміння, що ніхто з квітами окупантів не зустрічає. Репресії як вибіркові, так і не вибіркові, щоб страшно було всім.
Я знаю населенні пункти, де 100% чоловічого населення від 16 до 60 пройшло через ями. Оскільки підвалів не вистачало, окупанти просто в полі викопували ями і кидали туди людей на тижні. Десь це обов’язково супроводжувалося перекриттям частини або всього населеного пункту і дворовими обходами. Це завжди робиться демонстративно, вони не стукають, не кличуть, а виламують двері, кладуть всіх на землю, триває повний обшук, когось забирають, часто випадково.
У росіян є уявлення, що достатньо забирати кожного десятого. Це таке невибіркове насилля, коли ти втрачаєш розуміння, за що можуть забрати і починаєш сумніватися в собі - такий психологічний механізм".
***
"Наступний крок — формування мережі тих, хто доносить. І справжньої, і несправжньої, коли тобі кажуть що на тебе доніс хтось, хто цього не робив.
Важливо зруйнувати спільноту та соціальні звʼязки між людьми. Зрештою ти починаєш боятися говорити з друзями, з сусідами, люди нам розповідали, що боялися ділитися своїми думками, міркуваннями з чоловіком чи дружиною, оскільки її перед цим декілька разів забирали «на подвал», і ти не знаєш, що вона підписала.
На цій атомізації та атмосфері страху все базується. Як одна з респонденток казала, — це як жити у в’язниці, тільки стін немає, а в’язниця є, ти все одно відчуваєш себе ув’язненим".
***
"— Руйнування батьківського авторитету — ще один інструмент.
Перший раз ми це зафіксували в одному з сіл на Правобережжі після звільнення. Там окупанти змогли зібрати підлітків 12−14 років для того, щоб вони виконували функції донесення інформації до місцевих — бігли по селу і кричали новини окупантів. Ці діти також часто стояли в чергах та підслуховували, навіть дома підслуховували своїх батьків, і все це доносили окупантам, за що отримували бонуси — доступ до пального для мопеда, до алкоголю, до цигарок, до грошей. І доступ до влади.
Спочатку ми думали — це випадковість, а потім в нас пішла серія інтерв'ю вже з Лівобережжя, і ми побачили, що ця практика дуже розповсюджена. Дітей використовують для шпигунства і для написання доносів на батьків".
***
"Найгірші спогади про поліцаїв з ОРДЛО, вони були не тільки найжорстокішими, але й краще за росіян «читали» обличчя наших людей.
Потім потроху в таких містах як Скадовськ та Мелітополь настав певний порядок.
Але за межами міст все не так, в селах навколо міст проблема з дезертирами, так званими «сачами». Вони тікають з російської армії, переховуються, збиваються в банди, нападають по селах та грабують людей. Більша частина обшуків сьогодні вже давно не пошук українських партизанів, а пошук власних «сачів».
На прифронтових територіях Запорізької області немає закону. Туди вже ФСБ не заїжджають. А місцеві військові роблять, що хочуть. Хочуть — вб’ють тебе. Хочуть — згвалтують. Хочуть — пограбують. Ти повністю у їх владі.
***
З того що нам відомо з усіх новоокупованих територій росіяни планують мобілізувати близько 50 тис солдат. Принаймні такою була обмовка одного з впливових силовиків минулого року.
Мобілізація на строкову службу йде вже два з половиною роки. Перший рік, тобто 2024 року, вони змогли мобілізувати на строкову службу буквально сотню людей. Їх використовували тільки в Курській області, ці перші 100−120 людей пройшли службу в легких умовах.
По завершенню практично всі повернулися і отримали різні бонуси — можливості просування, соціальні ліфти.
Окупанти повторили це на наступний рік, і там вже близько тисячі людей вдалося мобілізувати. Минулого року вже почався масовий призов, і у частини призовників навіть був певний ентузіазм.
Тож все відбувається красиво, а потім тих, хто відслужив, в різний спосіб переконують підписати контракт. План воювати проти українців українцями реалізується".
***
"Сьогодні ми можемо констатувати, що на нещодавно окупованих територіях процес русифікації та ідеологічної обробки розтягнулося на три з половиною роки.
Кінцевим результатом ми можемо вважати таке введення цих регіонів в російський контекст, коли бюрократичні сигнали однаково сприймаються в Тамбові і в Скадовську. І все одно для цього їм прийшлося залучати людей з Росії, справитися за рахунок колаборації вони не змогли".
***
Поки в світі вражаються ідеологічній роботі Росії зі своїм населенням, SSerge Danylov розповідає як відбувається русифікація, знищення української ідентичності і особистості людей на новоокупованих територіях Запорізької і Херсонської областей. Набагато страшніше.
Сергій і колеги проробили неймовірну і болючу роботу реконструкції зла. В коментарях залишу посилання на текст розмови і на саме дослідження.
Ця розмова - хороша відповідь на питання, що стається, коли Росія до тебе приходить
"Головним способом контролю залишається насилля. Репресії починаються на другий тиждень після окупації та розуміння, що ніхто з квітами окупантів не зустрічає. Репресії як вибіркові, так і не вибіркові, щоб страшно було всім.
Я знаю населенні пункти, де 100% чоловічого населення від 16 до 60 пройшло через ями. Оскільки підвалів не вистачало, окупанти просто в полі викопували ями і кидали туди людей на тижні. Десь це обов’язково супроводжувалося перекриттям частини або всього населеного пункту і дворовими обходами. Це завжди робиться демонстративно, вони не стукають, не кличуть, а виламують двері, кладуть всіх на землю, триває повний обшук, когось забирають, часто випадково.
У росіян є уявлення, що достатньо забирати кожного десятого. Це таке невибіркове насилля, коли ти втрачаєш розуміння, за що можуть забрати і починаєш сумніватися в собі - такий психологічний механізм".
***
"Наступний крок — формування мережі тих, хто доносить. І справжньої, і несправжньої, коли тобі кажуть що на тебе доніс хтось, хто цього не робив.
Важливо зруйнувати спільноту та соціальні звʼязки між людьми. Зрештою ти починаєш боятися говорити з друзями, з сусідами, люди нам розповідали, що боялися ділитися своїми думками, міркуваннями з чоловіком чи дружиною, оскільки її перед цим декілька разів забирали «на подвал», і ти не знаєш, що вона підписала.
На цій атомізації та атмосфері страху все базується. Як одна з респонденток казала, — це як жити у в’язниці, тільки стін немає, а в’язниця є, ти все одно відчуваєш себе ув’язненим".
***
"— Руйнування батьківського авторитету — ще один інструмент.
Перший раз ми це зафіксували в одному з сіл на Правобережжі після звільнення. Там окупанти змогли зібрати підлітків 12−14 років для того, щоб вони виконували функції донесення інформації до місцевих — бігли по селу і кричали новини окупантів. Ці діти також часто стояли в чергах та підслуховували, навіть дома підслуховували своїх батьків, і все це доносили окупантам, за що отримували бонуси — доступ до пального для мопеда, до алкоголю, до цигарок, до грошей. І доступ до влади.
Спочатку ми думали — це випадковість, а потім в нас пішла серія інтерв'ю вже з Лівобережжя, і ми побачили, що ця практика дуже розповсюджена. Дітей використовують для шпигунства і для написання доносів на батьків".
***
"Найгірші спогади про поліцаїв з ОРДЛО, вони були не тільки найжорстокішими, але й краще за росіян «читали» обличчя наших людей.
Потім потроху в таких містах як Скадовськ та Мелітополь настав певний порядок.
Але за межами міст все не так, в селах навколо міст проблема з дезертирами, так званими «сачами». Вони тікають з російської армії, переховуються, збиваються в банди, нападають по селах та грабують людей. Більша частина обшуків сьогодні вже давно не пошук українських партизанів, а пошук власних «сачів».
На прифронтових територіях Запорізької області немає закону. Туди вже ФСБ не заїжджають. А місцеві військові роблять, що хочуть. Хочуть — вб’ють тебе. Хочуть — згвалтують. Хочуть — пограбують. Ти повністю у їх владі.
***
З того що нам відомо з усіх новоокупованих територій росіяни планують мобілізувати близько 50 тис солдат. Принаймні такою була обмовка одного з впливових силовиків минулого року.
Мобілізація на строкову службу йде вже два з половиною роки. Перший рік, тобто 2024 року, вони змогли мобілізувати на строкову службу буквально сотню людей. Їх використовували тільки в Курській області, ці перші 100−120 людей пройшли службу в легких умовах.
По завершенню практично всі повернулися і отримали різні бонуси — можливості просування, соціальні ліфти.
Окупанти повторили це на наступний рік, і там вже близько тисячі людей вдалося мобілізувати. Минулого року вже почався масовий призов, і у частини призовників навіть був певний ентузіазм.
Тож все відбувається красиво, а потім тих, хто відслужив, в різний спосіб переконують підписати контракт. План воювати проти українців українцями реалізується".
***
"Сьогодні ми можемо констатувати, що на нещодавно окупованих територіях процес русифікації та ідеологічної обробки розтягнулося на три з половиною роки.
Кінцевим результатом ми можемо вважати таке введення цих регіонів в російський контекст, коли бюрократичні сигнали однаково сприймаються в Тамбові і в Скадовську. І все одно для цього їм прийшлося залучати людей з Росії, справитися за рахунок колаборації вони не змогли".
***
Поки в світі вражаються ідеологічній роботі Росії зі своїм населенням, SSerge Danylov розповідає як відбувається русифікація, знищення української ідентичності і особистості людей на новоокупованих територіях Запорізької і Херсонської областей. Набагато страшніше.
Сергій і колеги проробили неймовірну і болючу роботу реконструкції зла. В коментарях залишу посилання на текст розмови і на саме дослідження.
Ця розмова - хороша відповідь на питання, що стається, коли Росія до тебе приходить