Валерій Пекар · Напишу про Філарета, і не тільки про нього.

[don_katalan]

Філарет був людиною перехідного покоління. Почав ще в тій епосі, завершив вже в нинішній. Звідси складний баланс його вад і чеснот, заслуг та хиб, який має сенс аналізувати хіба що історикам. Навряд чи цей баланс міг бути принципово іншим.
Такий типаж характерний для незалежної України, ви знайдете чимало подібних в політиці, науці, мистецтві тощо. В коментарі ви знайдете посилання на мою статтю про Леоніда Макаровича Кравчука.
Крихітна меншість завжди жила в майбутньому. Таких одиниці. Молимося за їхнє здоров’я й довголіття.
Переважна більшість так і залишилася в минулому. Народившись і розпочавши шлях в Радянському Союзі, вони ментально в ньому прожили все життя, не в силах розірвати зв'язок.
Вагома меншість народилася в минулому й знайшла в собі сили зробити крок у майбутнє. Цим людям ми зобов'язані тим, що вони передали наступному поколінню вже не ту країну, що отримали. Історія оцінить їх саме з цієї точки зору. Побіжно згадає їхні помилки й підсвітить заслуги.
Нині ця епоха завершена.
Я був безмежно радий, коли УГКЦ очолив Блаженніший Святослав, а ПЦУ Блаженнійший Епіфаній. Тому що обидва втілюють енергію молодого покоління, що дає нам шанс.
Я й сам відчуваю належність до проміжного покоління. І я дуже радий, що моя епоха завершується.
Далі буде щось інше. Не перемикайтеся, буде цікаво.
З усього покоління біблійних євреїв, що вийшли з Єгипту, лише двоє заслужили право увійти в Обіцяну Землю. Решта 600 з гаком тисяч залишилися в пустелі, не знайшовши в собі сил вичавити рабство, але виховавши перше покоління вільних. Ні Мойсей, ні Агарон не отримали того права.
Але це вже зовсім інша історія.