«просто була зима і всі страждали»
Jan. 18th, 2026 11:32 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanВіктор Ягун
Повідомлення Головне управління розвідки Міністерства оборони України про підготовку росією можливих ударів по підстанціях, що забезпечують роботу українських атомних електростанцій, варто розглядати не як ізольовану загрозу енергетичній інфраструктурі, а як елемент ширшої стратегії примусу і шантажу, яку російська федерація системно застосовує з початку повномасштабної війни. Йдеться про спробу обійти пряму військову реальність, у якій Москва не здатна досягти стратегічного перелому на фронті, і компенсувати це ударами по критичних цивільних системах, насамперед енергетиці.
Фокус саме на підстанціях, а не безпосередньо на енергоблоках АЕС, є показовим. Це дозволяє росії діяти в межах так званої "сірої зони": формально не здійснювати прямого нападу на ядерний об’єкт, але фактично досягати того самого ефекту - виведення атомної генерації з об’єднаної енергосистеми України. Від’єднання АЕС від мережі означає не лише масштабні блекаути, а й ризики для стабільної роботи реакторів, необхідність аварійних режимів та додаткове навантаження на системи безпеки. Таким чином енергетичний терор набуває складнішої, технічно вивіреної форми.
Окремої уваги заслуговує зафіксований ГУР МОУ факт попередньої розвідки десяти об’єктів у дев’яти регіонах України. Це свідчить про плановий характер підготовки і про те, що мова не йде про спонтанні або символічні удари. Ворог працює з переліком цілей, які дозволяють у разі синхронних або послідовних атак створити системний ефект - порушення балансу всієї енергосистеми, а не локальні перебої. Такий підхід прямо вписується в логіку кампаній залякування, які Москва вже застосовувала восени та взимку, але з акцентом на ще більш болісний і чутливий сегмент.
Важливо й те, що ця загроза адресована не лише Україні. Через тему атомної енергетики Кремль намагається тиснути і на західні столиці, апелюючи до страхів щодо ядерної безпеки в Європі. Логіка проста: створити або навіть лише продемонструвати ризик масштабної техногенної кризи, щоб стимулювати дискусії про "деескалацію", "заморожування конфлікту" чи примус Києва до неприйнятних політичних рішень. У цьому сенсі удари по підстанціях АЕС - це не стільки військовий, скільки політико-психологічний інструмент.
У стратегічному вимірі такі наміри вкотре підтверджують геноцидний характер війни росії проти України. Ціллю є не лише територія чи військові спроможності, а базові умови існування цивільного населення - світло, тепло, стабільність життєзабезпечення. Знищення або виведення з ладу критичної енергетичної інфраструктури розглядається Кремлем як легітимний спосіб зламати суспільство і змусити державу капітулювати під тиском гуманітарних наслідків.
Водночас сама поява цього повідомлення у публічному просторі є елементом контрдії. Фіксація і озвучення таких планів підвищує готовність української сторони, привертає увагу міжнародних партнерів і зменшує ефект раптовості, на який традиційно розраховує Москва. У підсумку йдеться не лише про загрозу, а й про чергове свідчення того, що енергетичний фронт залишається одним із ключових полів протистояння, де ставка робиться на страх, хаос і тиск, а не на будь-які правила чи обмеження.
=====
Петро Олещук
Не маю найменших сумнівів, що через невеликий проміжок часу майже 100 відсотків росіян будуть доводити нам, що «ніяких цілеспрямованих ударів по українській енергетиці не було».
Що «українці самі вигадали собі якійсь холодомор».
Що «просто була зима і всі страждали».
Що «була війна і треба все забути, ну бо буває».
І взагалі «українці самі винуваті».
Більше за всіх будуть намагатися це довести «хароші рузькі».
Сподіваюсь українцям тепер все зрозуміло з власною історією? З Голодомором?
Можете не сумніватися. Могли б влаштувати голодомор зараз - влаштували б. За повного схвалення своєї «громадськості». І купи західних найманих «журналістів». Просто 90 років тому був Дюранті, а зараз - Такер Карлсон.
Повідомлення Головне управління розвідки Міністерства оборони України про підготовку росією можливих ударів по підстанціях, що забезпечують роботу українських атомних електростанцій, варто розглядати не як ізольовану загрозу енергетичній інфраструктурі, а як елемент ширшої стратегії примусу і шантажу, яку російська федерація системно застосовує з початку повномасштабної війни. Йдеться про спробу обійти пряму військову реальність, у якій Москва не здатна досягти стратегічного перелому на фронті, і компенсувати це ударами по критичних цивільних системах, насамперед енергетиці.
Фокус саме на підстанціях, а не безпосередньо на енергоблоках АЕС, є показовим. Це дозволяє росії діяти в межах так званої "сірої зони": формально не здійснювати прямого нападу на ядерний об’єкт, але фактично досягати того самого ефекту - виведення атомної генерації з об’єднаної енергосистеми України. Від’єднання АЕС від мережі означає не лише масштабні блекаути, а й ризики для стабільної роботи реакторів, необхідність аварійних режимів та додаткове навантаження на системи безпеки. Таким чином енергетичний терор набуває складнішої, технічно вивіреної форми.
Окремої уваги заслуговує зафіксований ГУР МОУ факт попередньої розвідки десяти об’єктів у дев’яти регіонах України. Це свідчить про плановий характер підготовки і про те, що мова не йде про спонтанні або символічні удари. Ворог працює з переліком цілей, які дозволяють у разі синхронних або послідовних атак створити системний ефект - порушення балансу всієї енергосистеми, а не локальні перебої. Такий підхід прямо вписується в логіку кампаній залякування, які Москва вже застосовувала восени та взимку, але з акцентом на ще більш болісний і чутливий сегмент.
Важливо й те, що ця загроза адресована не лише Україні. Через тему атомної енергетики Кремль намагається тиснути і на західні столиці, апелюючи до страхів щодо ядерної безпеки в Європі. Логіка проста: створити або навіть лише продемонструвати ризик масштабної техногенної кризи, щоб стимулювати дискусії про "деескалацію", "заморожування конфлікту" чи примус Києва до неприйнятних політичних рішень. У цьому сенсі удари по підстанціях АЕС - це не стільки військовий, скільки політико-психологічний інструмент.
У стратегічному вимірі такі наміри вкотре підтверджують геноцидний характер війни росії проти України. Ціллю є не лише територія чи військові спроможності, а базові умови існування цивільного населення - світло, тепло, стабільність життєзабезпечення. Знищення або виведення з ладу критичної енергетичної інфраструктури розглядається Кремлем як легітимний спосіб зламати суспільство і змусити державу капітулювати під тиском гуманітарних наслідків.
Водночас сама поява цього повідомлення у публічному просторі є елементом контрдії. Фіксація і озвучення таких планів підвищує готовність української сторони, привертає увагу міжнародних партнерів і зменшує ефект раптовості, на який традиційно розраховує Москва. У підсумку йдеться не лише про загрозу, а й про чергове свідчення того, що енергетичний фронт залишається одним із ключових полів протистояння, де ставка робиться на страх, хаос і тиск, а не на будь-які правила чи обмеження.
=====
Петро Олещук
Не маю найменших сумнівів, що через невеликий проміжок часу майже 100 відсотків росіян будуть доводити нам, що «ніяких цілеспрямованих ударів по українській енергетиці не було».
Що «українці самі вигадали собі якійсь холодомор».
Що «просто була зима і всі страждали».
Що «була війна і треба все забути, ну бо буває».
І взагалі «українці самі винуваті».
Більше за всіх будуть намагатися це довести «хароші рузькі».
Сподіваюсь українцям тепер все зрозуміло з власною історією? З Голодомором?
Можете не сумніватися. Могли б влаштувати голодомор зараз - влаштували б. За повного схвалення своєї «громадськості». І купи західних найманих «журналістів». Просто 90 років тому був Дюранті, а зараз - Такер Карлсон.
no subject
Date: 2026-01-18 11:13 am (UTC)