![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanПросто спостереження.
Якщо нація не здатна робити висновки з повсякденного ходу подій - їй доведеться спробувати зробити це з проблем, які неодмінно матиме, проігнорувавши появу ознак їхнього виникнення.
Якщо нація не спромоглася зробити висновки з проблем - згодом їй доведеться спробувати зробити висновки з біди, яка неодмінно станеться внаслідок ігнорування проблем.
Якщо нація не спроможеться зробити висновки з біди - доведеться усвідомлювати, чому ж біда переросла у катастрофу й намагатися шукати, як подолати її наслідки.
Якщо ж і після цього нація не буде здатна зробити вірні висновки й діяти відповідно - вона зникне як нація.
=====
Алі Татар-заде
отже, як нам використати та перетворити виклик на можливість щодо нового президента Польщі.
Скажу одразу, що ідея була готова вже по першому турі, бо фінальні брати-акробати, як тепер кажуть, цілком вкладалися у присказку "Яке їхало - таке здибало".
Але Навроцки, з його профанно-історичним минулим ("інститут пам'яти") тут пасує навіть краще.
Весь його строк Україна має перетворити на суцільний історіографічний роман жахів.
Ми заберемо в поляків історію Полян - загадкового племені, яке створило Польщу, заснувало Кракув, вбило вавельського змія та втопило сирену.
Це якраз недостаючий проміжок поміж українським Києм та українським жеж Аскольдом.
Він чудово заповнюється отими Краками, Вандами, Лехами та Попелями, аж до (включно) з першим Пястом.
Віднині це історія полян - великого і могутнього племені, що заснувало Київ, а потім сягнуло аж границь Одеру.
Далі, слід безжально пройтися по королю Болеславу, який нібито вдарив мечем Щербцем по Золотих Воротах: ми таке любимо, експертиза меча, його фальшивість, викривальна нота.
Кримськотатарські походи на Польщу мають стати нашою славною сторінкою, раз їх так дратував один Бандера.
І так дійти аж до епохи Санації, яка безумовно дуже яскрава і повна вражаючих ілюстрацій.
Нехай пан пшезидент, який так любить потеревенькатии про історію, умивається нею кожного сніданку замість душу.
Шукати з ним спільної мови - марна справа (те саме було справедливо і до Трасковскего, якби він переміг).
Ми вже се проходили з трампом, орбаном та іншими.
Бий перший, Фреді. от і все правило
Якщо нація не здатна робити висновки з повсякденного ходу подій - їй доведеться спробувати зробити це з проблем, які неодмінно матиме, проігнорувавши появу ознак їхнього виникнення.
Якщо нація не спромоглася зробити висновки з проблем - згодом їй доведеться спробувати зробити висновки з біди, яка неодмінно станеться внаслідок ігнорування проблем.
Якщо нація не спроможеться зробити висновки з біди - доведеться усвідомлювати, чому ж біда переросла у катастрофу й намагатися шукати, як подолати її наслідки.
Якщо ж і після цього нація не буде здатна зробити вірні висновки й діяти відповідно - вона зникне як нація.
=====
Алі Татар-заде
отже, як нам використати та перетворити виклик на можливість щодо нового президента Польщі.
Скажу одразу, що ідея була готова вже по першому турі, бо фінальні брати-акробати, як тепер кажуть, цілком вкладалися у присказку "Яке їхало - таке здибало".
Але Навроцки, з його профанно-історичним минулим ("інститут пам'яти") тут пасує навіть краще.
Весь його строк Україна має перетворити на суцільний історіографічний роман жахів.
Ми заберемо в поляків історію Полян - загадкового племені, яке створило Польщу, заснувало Кракув, вбило вавельського змія та втопило сирену.
Це якраз недостаючий проміжок поміж українським Києм та українським жеж Аскольдом.
Він чудово заповнюється отими Краками, Вандами, Лехами та Попелями, аж до (включно) з першим Пястом.
Віднині це історія полян - великого і могутнього племені, що заснувало Київ, а потім сягнуло аж границь Одеру.
Далі, слід безжально пройтися по королю Болеславу, який нібито вдарив мечем Щербцем по Золотих Воротах: ми таке любимо, експертиза меча, його фальшивість, викривальна нота.
Кримськотатарські походи на Польщу мають стати нашою славною сторінкою, раз їх так дратував один Бандера.
І так дійти аж до епохи Санації, яка безумовно дуже яскрава і повна вражаючих ілюстрацій.
Нехай пан пшезидент, який так любить потеревенькатии про історію, умивається нею кожного сніданку замість душу.
Шукати з ним спільної мови - марна справа (те саме було справедливо і до Трасковскего, якби він переміг).
Ми вже се проходили з трампом, орбаном та іншими.
Бий перший, Фреді. от і все правило