Один письменник вигадав планету мавп. Образив приматів. Не треба було вигадувати

[don_katalan]

Igor Baryshev
Спостерігаючи за оцим усім - введення тарифів, відкладення введення тарифів, введення ще більших тарифів, потім якась незрозуміла мовчанка, і одночасно - беззмістовний словесний пронос...
То ж шахрай чи дебіл?
І ще.
Чи може шахрай бути дебілом?
Або:
Чи може дебіл вправно шахраювати?
Чи, може, дебіл виставляє з себе шахрая?
Чи шахрай вдає дебіла?
І потім:
Скільки треба дебілів, аби обрати "свого"?
Або:
Скільки треба дебілів, аби обрати шахрая?
У техніці є вимога до розробки, аби обов'язково там було передбачено захист від дурня, аби зменшити ризик завдання шкоди користувачеві та оточуючим.
У техніці таке є, а у державній системі, усій такій збалансованій, усій такій на стримуваннях та противагах - немає.
Чому?
Мабуть через "такого не може бути тому що такого не може бути ніколи"?
А от є.
І насправді без різниці, то дебіла обрали, чи шахрая, і вся система стримувань і противаг посипалася до біса. Обрання чи то дебіла, чи то шахрая, чи то два в одному є, а системи, якою останні кілька десятиліть гордилися - немає ніби й не було.
І захисту від дурня теж немає. Можливо, на папері й є, а в реальності - ні.
І цирк одного блазня триватиме аж допоки не скінчиться сам собою. І невідомо чим. Цирк розміром з усю планету.
Грандіозно.
Кажуть, людина то вінець творіння. Мабуть, дарма так перебільшують - який ще біологічний вид здатен на таку дурню? Ну, хоча б якийсь один?
Один письменник вигадав планету мавп. Образив приматів. Не треба було вигадувати, тут і без них все ще навіть крутіше ніж у тій книжці.