![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalan20 січня, за декілька годин до трампагурації, я дозволив собі у соцмережах та в блозі публічно поміркувати про перспективи розвитку загальної ситуації.
Хоча й не люблю глобальні міркування, де нема номера справи.
Серед іншого, зокрема й на кримських прикладах, я доводив, що ключовою з причин небажання Кремля припиняти війну проти нас є страх тамтешніх керманичів перед власними ветеранами агресії проти України та перед їх масовою демобілізацією.
Я не писав про те, що ці ветерани одразу знесуть російський режим.
Але я писав про те, що страх Кремля щодо такої перспективи вже є медичним фактом, або ж фобією.
З цього ясно випливало, що війну проти України Кремль бажає вести екзистенційно, ніякого "миру" чи "перемир'я" не прагне, а якщо війна раптово припиниться з будь-яких підстав та "ситуації на землі", то росія майже моментально почне іншу агресію.
Якщо на той момент рф ще буде існувати.
Якщо з ресурсом - то проти Європи, якщо без - то рф шукатиме собі якогось спаринг-партнера попростіше. Ну там на Таджикистан нападе, хто його зна.
На цей блог я отримав не тільки стандартну захребтову чорноротість від універсального та вже трохи подряпаного життям бдсм-пакунку професійних кримчан, та від моїх "любих друзів" третього рівня свіжості й значущості з-під афедронів печерських химер.
Але також я отримав й критику від пересічних читачів та й зауваження від тих, думку кого я ціную. Основний контекст їх зауважень був типу "Кремлю насправді байдуже", "це просто м'ясо".
Оскільки це питання є надважливим, як на мене, то змушений повідомити про оприлюднений 23 лютого звіт від "Insititute for the Studies of War", який має просту назву "Putin is Unlikely to Demobilize in the Event of a Ceasefire Because He is Afraid of His Veterans".
Перекладати й цитувати навіть не буду.
Пишу це не для самомилування. Бо знаю що й так читають, зокрема ті, для якого "бабін-табу", й навіть конспектують.
А пишу повторно, бо це виключно важливо.
Упевнений, що цю фобію Кремля варто не тільки враховувати, але й пробувати використовувати проти нього ж.
Бо кожна фобія завжди має й риси самореалізації.
Не перемикайтеся.
Хоча й не люблю глобальні міркування, де нема номера справи.
Серед іншого, зокрема й на кримських прикладах, я доводив, що ключовою з причин небажання Кремля припиняти війну проти нас є страх тамтешніх керманичів перед власними ветеранами агресії проти України та перед їх масовою демобілізацією.
Я не писав про те, що ці ветерани одразу знесуть російський режим.
Але я писав про те, що страх Кремля щодо такої перспективи вже є медичним фактом, або ж фобією.
З цього ясно випливало, що війну проти України Кремль бажає вести екзистенційно, ніякого "миру" чи "перемир'я" не прагне, а якщо війна раптово припиниться з будь-яких підстав та "ситуації на землі", то росія майже моментально почне іншу агресію.
Якщо на той момент рф ще буде існувати.
Якщо з ресурсом - то проти Європи, якщо без - то рф шукатиме собі якогось спаринг-партнера попростіше. Ну там на Таджикистан нападе, хто його зна.
На цей блог я отримав не тільки стандартну захребтову чорноротість від універсального та вже трохи подряпаного життям бдсм-пакунку професійних кримчан, та від моїх "любих друзів" третього рівня свіжості й значущості з-під афедронів печерських химер.
Але також я отримав й критику від пересічних читачів та й зауваження від тих, думку кого я ціную. Основний контекст їх зауважень був типу "Кремлю насправді байдуже", "це просто м'ясо".
Оскільки це питання є надважливим, як на мене, то змушений повідомити про оприлюднений 23 лютого звіт від "Insititute for the Studies of War", який має просту назву "Putin is Unlikely to Demobilize in the Event of a Ceasefire Because He is Afraid of His Veterans".
Перекладати й цитувати навіть не буду.
Пишу це не для самомилування. Бо знаю що й так читають, зокрема ті, для якого "бабін-табу", й навіть конспектують.
А пишу повторно, бо це виключно важливо.
Упевнений, що цю фобію Кремля варто не тільки враховувати, але й пробувати використовувати проти нього ж.
Бо кожна фобія завжди має й риси самореалізації.
Не перемикайтеся.