кар'єра членкора НАНУ
Feb. 6th, 2025 05:14 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanАлі Татар-заде
кар'єра членкора НАНУ. В молодості Истпарт, ВПШ (висшая партійная школа), в зрілості - історик визвольних змагань, під старість - голова Укр.інституту Національної Пам'яти (2010-2014)
А тепер дивісь які статейки пописює в Московії.
Ще небось пенсію получає академічну.
З 2014 — головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Його думка про Шухевича і Бандеру десятиліттями ширилася як "дуже важлива", бо цілий професор каже, український.
-----
Андрій Здоров
Тут в мережу виклали черговий том "Истории России в 20-и томах", який випускає зараз московське видавництво "Наука". Том 12 присвячено громадянській війні в Росії 1917-1922 років. Редакційну раду очолює особисто Сергєй Наришкін (той самий - член Ради безпеки РФ, колишній голова адміністрації президента РФ, а нині голова їхньої Служби зовнішньої розвідки та за сумісництвом - голова Російського історичного товариства та фонду "История Отечества"). Том затверджено вченою радою Інституту російської історії РАН та підписано до друку 26.04.2024 р. Тираж 3000 примірників.
Частина 8 має назву: "Национальные процессы и национальные движения".
Глава 3 - "Национально-государственное строительство на Украине".
Автором цієї глави вказаний відомий український історик.
Мені от цікаво, цей текст справді належить йому? Чи цей текст є результатом колективної творчості редакції цього видання, яку очолює пан Наришкін? Якщо цей текст насправді не написаний цим істориком, чиє прізвище там стоїть, то цей історик хоча би десь публічно про це заявив?
===
Real Nehrebeckyj
Я був на першому чи другому курсї, коли весь наш факультет (і, либонь, не тільки наш) зігнали в актовий зал червоного корпусу Київського державного унїверситету на перегляд кінця «Вбивця відомий» про страшних і жахливих українських буржуазних нацїоналїстів. Перед кіном з полум'яним словом виступили очільники боротьби з нацїоналїзмом в КДУ -- доценти Фінаґєєв та Кононенко. Про Фінаґєєва тільки й пам'ятаю, що його несповна розуму син мав звичай сцяти на Хрещатику в урни, а от Петро Кононенко після розпаду ссср «утвердив українознавство як інтегративну науку та філософію виховання й освіти. У 1992 р. очолив новостворений Інститут українознавства — нині визнаний у світі науково-освітній заклад, що органічно співпрацює з науково-педагогічними центрами всієї України та багатьох країн світу».
Один мій приятель захистив дисертацїю на звання кандидата філософських наук про ідеологічну роботу партійцїв у студентських будївельних загонах. Причому сам у тих будзагонах нї разу не був. При незалежностї працював заступником мінїстра освіти.
Чимало колишнїх викладачів марксизму-лєнїнїзму успішно переквалїфікувалося в українознавцї. Уже, думаю, всї вимерли, одначе зловороже сїм'я встигли посїяти.
===
Władysław Gułewycz
Хто автор? Назвіть прізвище
---
Max Gus
Władysław Gułewycz Солдатенко
кар'єра членкора НАНУ. В молодості Истпарт, ВПШ (висшая партійная школа), в зрілості - історик визвольних змагань, під старість - голова Укр.інституту Національної Пам'яти (2010-2014)
А тепер дивісь які статейки пописює в Московії.
Ще небось пенсію получає академічну.
З 2014 — головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Його думка про Шухевича і Бандеру десятиліттями ширилася як "дуже важлива", бо цілий професор каже, український.
-----
Андрій Здоров
Тут в мережу виклали черговий том "Истории России в 20-и томах", який випускає зараз московське видавництво "Наука". Том 12 присвячено громадянській війні в Росії 1917-1922 років. Редакційну раду очолює особисто Сергєй Наришкін (той самий - член Ради безпеки РФ, колишній голова адміністрації президента РФ, а нині голова їхньої Служби зовнішньої розвідки та за сумісництвом - голова Російського історичного товариства та фонду "История Отечества"). Том затверджено вченою радою Інституту російської історії РАН та підписано до друку 26.04.2024 р. Тираж 3000 примірників.
Частина 8 має назву: "Национальные процессы и национальные движения".
Глава 3 - "Национально-государственное строительство на Украине".
Автором цієї глави вказаний відомий український історик.
Мені от цікаво, цей текст справді належить йому? Чи цей текст є результатом колективної творчості редакції цього видання, яку очолює пан Наришкін? Якщо цей текст насправді не написаний цим істориком, чиє прізвище там стоїть, то цей історик хоча би десь публічно про це заявив?
===
Real Nehrebeckyj
Я був на першому чи другому курсї, коли весь наш факультет (і, либонь, не тільки наш) зігнали в актовий зал червоного корпусу Київського державного унїверситету на перегляд кінця «Вбивця відомий» про страшних і жахливих українських буржуазних нацїоналїстів. Перед кіном з полум'яним словом виступили очільники боротьби з нацїоналїзмом в КДУ -- доценти Фінаґєєв та Кононенко. Про Фінаґєєва тільки й пам'ятаю, що його несповна розуму син мав звичай сцяти на Хрещатику в урни, а от Петро Кононенко після розпаду ссср «утвердив українознавство як інтегративну науку та філософію виховання й освіти. У 1992 р. очолив новостворений Інститут українознавства — нині визнаний у світі науково-освітній заклад, що органічно співпрацює з науково-педагогічними центрами всієї України та багатьох країн світу».
Один мій приятель захистив дисертацїю на звання кандидата філософських наук про ідеологічну роботу партійцїв у студентських будївельних загонах. Причому сам у тих будзагонах нї разу не був. При незалежностї працював заступником мінїстра освіти.
Чимало колишнїх викладачів марксизму-лєнїнїзму успішно переквалїфікувалося в українознавцї. Уже, думаю, всї вимерли, одначе зловороже сїм'я встигли посїяти.
===
Władysław Gułewycz
Хто автор? Назвіть прізвище
---
Max Gus
Władysław Gułewycz Солдатенко