Вот пусть курди ійо і асвабаждают
Jan. 15th, 2025 09:15 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanАлі Татар-заде
почуто в Криму, серед молоді після шкільного віку.
Вона: - Єслі такой крутой, пачіму іщьо не в акопах, не в Куртской області?
Він: - Курдская область? Вот пусть курди ійо і асвабаждают!
=====
Дмитрий Некрасов
Я высказывал в ряде интервью, но так и не записал одну мысль, которая кажется мне очень важной. На мой взгляд, главный вопрос ближайших 6-9 месяцев состоит в том, кого Трамп объявит виновным в срыве переговорного процесса: Путина или Зеленского. (На то, что процесс сорвется я бы поставил 10 к 1).
Это не бинарная история. Можно объявить, что виноват Путин, но сократить поддержку Украины. И напротив, сказать, что виноват Зеленский, но сохранить значительную часть поддержки. И еще много разных опций. Однако я призываю подумать о полюсах палитры возможных вариантов.
Логика действий администрации Трампа для меня загадочна, и не буду делать вид, что могу предсказать ее развитие. Однако две вещи сомнений не вызывают: 1) крайняя персонализация процессов и эмоциональность реакций; 2) политическая необходимость продемонстрировать успех и силу относительно быстро, хотя бы на одном из бесчисленных внешних фронтов, открытых не ясно зачем. Совокупность этих двух факторов резко увеличивает риск, что какая-то «личная хрень» на переговорах или где-то неосторожно сказанное слово могут оказать решающее влияние на стратегические решения.
Несмотря на любые предшествующие заявления и рациональные соображения, я совершенно не исключаю, что в силу такой «личной хрени» Трамп вдруг превратится в антироссийского ястреба, резко увеличивающего помощь Украине. И в обратную сторону, нельзя исключать, что Зеленскому придется ощутить на собственной шкуре чем отличается простое сокращение помощи от атаки всей мощи пропагандистского ресурса Трампа, подрывающего поддержку Зеленского как в Европе, так и внутри Украины.
Можно говорить о том, что одни сценарии более вероятны чем другие. Можно говорить об объективных ограничениях действий любой администрации. Я не спорю ни с чем из этого. Мой тезис в том, что после первых недель войны, ее исход никогда так сильно не зависел от столь случайных и личных факторов. Ответ на вопрос «кто виноват в том, что Трамп не смог выполнить заведомо невыполнимых обещаний» гораздо важнее, чем многим кажется.
=====
Максим Петренко
А ось і американські "товаріші" вже почали відкрито писати про те, про що я вже пишу півроку.
Економічний "пісець" на рф - НЕМИНУЧИЙ.
Ось, будь ласка, публікація аналітика Крейга Кеннеді.
РФ витратила на війну та ВПК у 2 рази більше грошей, ніж офіційно пройшло через держбюджет, і це може призвести до найважчої банківської та фінансової кризи в РФ.
Основні тези публікації Кеннеді:
- З середини 2022 по кінець 2024 в рф мало місце вибухове зростання корпоративного боргу на 415 млрд. доларів
- близько 50-60% цього обсягу (210-250 млрд доларів) отримали структури, пов'язані з війною
- Така сума перевищує офіційні оборонні витрати держбюджету рф за той же період
- де-факто держбанки за вказівкою путінського режиму вливають величезні гроші у підприємства, багато з яких навряд чи здатні кредити повернути
- за великим рахунком, це - процес тіньової емісії, друкування порожніх грошей.
Навіщо це все робиться?
Щоб приховати реальний розмір поточних військових витрат російської держави, вдати, що вони залишаються на безпечному для фінансової системи рф рівні.
Наразі офіційні оборонні витрати становлять 6,2% ВВП рф. Проте, з урахуванням цих додаткових 210-250 млрд. доларів, вони досягають 12-13%, а це вже дуже багато.
Зрозуміло, держбанки таких грошей не мають, і взяти їм такі гроші ні звідки.
Але найважливіше, що таких грошей немає і держава. Ця сума порівнянна зі ВСІМИ доходами бюджету рф від нафти і газу за ті ж 2,5 роки.
Тобто, держава просто дає держбанкам вказівку видавати нічим не забезпечені кредити структурам, які ці борги не в змозі повернути.
Це саме прихована грошова емісія, причому у величезному масштабі (це, до речі, пояснює і прискорення інфляції, і той факт, що Набіулліна підвищенням ключової ставки нічого з цінами зробити не може).
Продовження такої практики протягом ще деякого часу може обрушити і банківську систему (через погані борги), і навіть фінансову систему країни загалом (через те, що державі врешті-решт доведеться взяти ці погані борги на себе).
почуто в Криму, серед молоді після шкільного віку.
Вона: - Єслі такой крутой, пачіму іщьо не в акопах, не в Куртской області?
Він: - Курдская область? Вот пусть курди ійо і асвабаждают!
=====
Дмитрий Некрасов
Я высказывал в ряде интервью, но так и не записал одну мысль, которая кажется мне очень важной. На мой взгляд, главный вопрос ближайших 6-9 месяцев состоит в том, кого Трамп объявит виновным в срыве переговорного процесса: Путина или Зеленского. (На то, что процесс сорвется я бы поставил 10 к 1).
Это не бинарная история. Можно объявить, что виноват Путин, но сократить поддержку Украины. И напротив, сказать, что виноват Зеленский, но сохранить значительную часть поддержки. И еще много разных опций. Однако я призываю подумать о полюсах палитры возможных вариантов.
Логика действий администрации Трампа для меня загадочна, и не буду делать вид, что могу предсказать ее развитие. Однако две вещи сомнений не вызывают: 1) крайняя персонализация процессов и эмоциональность реакций; 2) политическая необходимость продемонстрировать успех и силу относительно быстро, хотя бы на одном из бесчисленных внешних фронтов, открытых не ясно зачем. Совокупность этих двух факторов резко увеличивает риск, что какая-то «личная хрень» на переговорах или где-то неосторожно сказанное слово могут оказать решающее влияние на стратегические решения.
Несмотря на любые предшествующие заявления и рациональные соображения, я совершенно не исключаю, что в силу такой «личной хрени» Трамп вдруг превратится в антироссийского ястреба, резко увеличивающего помощь Украине. И в обратную сторону, нельзя исключать, что Зеленскому придется ощутить на собственной шкуре чем отличается простое сокращение помощи от атаки всей мощи пропагандистского ресурса Трампа, подрывающего поддержку Зеленского как в Европе, так и внутри Украины.
Можно говорить о том, что одни сценарии более вероятны чем другие. Можно говорить об объективных ограничениях действий любой администрации. Я не спорю ни с чем из этого. Мой тезис в том, что после первых недель войны, ее исход никогда так сильно не зависел от столь случайных и личных факторов. Ответ на вопрос «кто виноват в том, что Трамп не смог выполнить заведомо невыполнимых обещаний» гораздо важнее, чем многим кажется.
=====
Максим Петренко
А ось і американські "товаріші" вже почали відкрито писати про те, про що я вже пишу півроку.
Економічний "пісець" на рф - НЕМИНУЧИЙ.
Ось, будь ласка, публікація аналітика Крейга Кеннеді.
РФ витратила на війну та ВПК у 2 рази більше грошей, ніж офіційно пройшло через держбюджет, і це може призвести до найважчої банківської та фінансової кризи в РФ.
Основні тези публікації Кеннеді:
- З середини 2022 по кінець 2024 в рф мало місце вибухове зростання корпоративного боргу на 415 млрд. доларів
- близько 50-60% цього обсягу (210-250 млрд доларів) отримали структури, пов'язані з війною
- Така сума перевищує офіційні оборонні витрати держбюджету рф за той же період
- де-факто держбанки за вказівкою путінського режиму вливають величезні гроші у підприємства, багато з яких навряд чи здатні кредити повернути
- за великим рахунком, це - процес тіньової емісії, друкування порожніх грошей.
Навіщо це все робиться?
Щоб приховати реальний розмір поточних військових витрат російської держави, вдати, що вони залишаються на безпечному для фінансової системи рф рівні.
Наразі офіційні оборонні витрати становлять 6,2% ВВП рф. Проте, з урахуванням цих додаткових 210-250 млрд. доларів, вони досягають 12-13%, а це вже дуже багато.
Зрозуміло, держбанки таких грошей не мають, і взяти їм такі гроші ні звідки.
Але найважливіше, що таких грошей немає і держава. Ця сума порівнянна зі ВСІМИ доходами бюджету рф від нафти і газу за ті ж 2,5 роки.
Тобто, держава просто дає держбанкам вказівку видавати нічим не забезпечені кредити структурам, які ці борги не в змозі повернути.
Це саме прихована грошова емісія, причому у величезному масштабі (це, до речі, пояснює і прискорення інфляції, і той факт, що Набіулліна підвищенням ключової ставки нічого з цінами зробити не може).
Продовження такої практики протягом ще деякого часу може обрушити і банківську систему (через погані борги), і навіть фінансову систему країни загалом (через те, що державі врешті-решт доведеться взяти ці погані борги на себе).