Алі Татар-заде · золота формула толерантности

[don_katalan]

(виведена мною)
варвар висміює цивілізацію
цивілізатор висміює варварство
1. = однаково огидно
2. не вгадаєш, хто ти насправді з двох
Водночас, висміювати Ворога - природа речей.
Сміх не тільки перенаправляє енергію всередині.
Він дає можливість долучити до себе тих, хто ще досі вагався. Але для цього треба талановито висміювати.
Непомітно для себе мільйони людей висміяли Австроугорщину разом з Гашеком
Тим самим вони не лише стали на його бік (для чеха мати цісарську імперію в ворогах природа речей, але не для людей з інших країв та часів) а й поставили хреста на проекті будь-якого відродження цієї держави.
А скільки людей запрограмували шутнікі Ільфи-Пєтрови на висміювання НЕПу, дисидентів та інтелігентів, можна порахувати навіть в Україні.
Майже наш сучасник Войнович спричинився до того, щоби не лише ссср, а й Москва стали предметом сміху нейтральних та невизначившихся.
Через те його творчість в каліброваних "х.р." викликає природний опір: вони відчувають себе австровенграми Гашека і не хочуть ними бути.
Проте все це приклади війни.
Висміювач послідовно нищив ворога чим міг: сміхом.
Коли ж ви йдете своє. вулицею та бачите таміла в дивній шапці (або йдете по тамільській вулиці і бачите те саме) і починаєте висміювати - от для того я навів першу тезу.
Ви не в війні за тамілами.
Ви або варвар що висміює цивілізацію тамілів, або цівілізатор що висміює варварство тамілів.
Для естетики це однаково минус, тому що є прикладом неспровокованої агресії сміхом.