![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanКілька днів тому я показав, що мета "відкритого листа до ЮНЕСКО про одеській пам'ятники" - дискредитація української влади шляхом звинувачення її у неіснуючому антисемітизмі.
В коментарі набігли в тому числі підписанти того листа: "звинувачень в антисемітизмі немає", "полювання на відьом" і все таке.
Насправді довго чекати було не треба. Вже через чотири дні після появи цього листа, 25 жовтня, один з підписантів, Thomas de Waal, презентуючи цого в британському журналі Respect, вже напряму звинуватив українську владу: в перейменуванні одеських вулиць він відчув "тривожний запах антисемітизму".
Що цікаво, під цією публікацією можна побачити схвальний допис людини, яка того ж дня відмітилася і у мене в коментарях - звісно, заперечуючи мою тезу.
Так ось, нешановний пане Томасе. У вашому дописі я, у свою чергу, відчуваю тривожний запах українофобії, просування антиукраїнських пропагандистських наративів та роботи в інтересах країни-агресора, яка розв'язала війну проти моєї країни і щодня вбиває одеситів та методично знищує Одесу.
Так, так, пане Томасе і всі, хто підписався разом з ним: в цю гру теж можна грати удвох.
===
Tetyana Chetverikova
Я охуїваю від цих великих білих людей, що старанно з лупою вишукують в Україні ознаки антисемітизму. В той час як в самих на вулицях Лондона агресивні натовпи виходять на антиізраїльскі протести і волають from the river to the see. Щось подібне є хоч в одному місті України?
---
Serhiy Dibrov
«Д». Лично вы чувствуете себя в Украине безопасно?
А.В. Послушайте, что я вам скажу. Украина для еврея — самая безопасная страна в мире.
Вот я живу в Одессе, у меня борода, шляпа. Я хожу по городу в еврейской одежде, у меня черный пиджак с цицес (часть традиционного костюма, — Ред.). И при этом — где бы я ни находился, я чувствую себя абсолютно свободным человеком и в полной безопасности.
Такого чувства нет больше нигде. Когда я хожу по Парижу, я должен постоянно оглядываться — не зашел ли я в опасный квартал, не идет ли кто-то за мной. За долгие годы жизни в Одессе я ни разу и нигде не встречал неприязни по причине того, что я еврей.
Да что там Париж! Даже в Израиле за последний месяц убили 11 человек — только за то, что они были евреями. В Украине за тридцать лет независимости ни одного такого случая не было! В Одессе я чувствую себя в полной безопасности. Чувствовал до начала этой войны.
(https://dumskaya.net/news/avraam-volf-162515/ua/)
В коментарі набігли в тому числі підписанти того листа: "звинувачень в антисемітизмі немає", "полювання на відьом" і все таке.
Насправді довго чекати було не треба. Вже через чотири дні після появи цього листа, 25 жовтня, один з підписантів, Thomas de Waal, презентуючи цого в британському журналі Respect, вже напряму звинуватив українську владу: в перейменуванні одеських вулиць він відчув "тривожний запах антисемітизму".
Що цікаво, під цією публікацією можна побачити схвальний допис людини, яка того ж дня відмітилася і у мене в коментарях - звісно, заперечуючи мою тезу.
Так ось, нешановний пане Томасе. У вашому дописі я, у свою чергу, відчуваю тривожний запах українофобії, просування антиукраїнських пропагандистських наративів та роботи в інтересах країни-агресора, яка розв'язала війну проти моєї країни і щодня вбиває одеситів та методично знищує Одесу.
Так, так, пане Томасе і всі, хто підписався разом з ним: в цю гру теж можна грати удвох.
===
Tetyana Chetverikova
Я охуїваю від цих великих білих людей, що старанно з лупою вишукують в Україні ознаки антисемітизму. В той час як в самих на вулицях Лондона агресивні натовпи виходять на антиізраїльскі протести і волають from the river to the see. Щось подібне є хоч в одному місті України?
---
Serhiy Dibrov
«Д». Лично вы чувствуете себя в Украине безопасно?
А.В. Послушайте, что я вам скажу. Украина для еврея — самая безопасная страна в мире.
Вот я живу в Одессе, у меня борода, шляпа. Я хожу по городу в еврейской одежде, у меня черный пиджак с цицес (часть традиционного костюма, — Ред.). И при этом — где бы я ни находился, я чувствую себя абсолютно свободным человеком и в полной безопасности.
Такого чувства нет больше нигде. Когда я хожу по Парижу, я должен постоянно оглядываться — не зашел ли я в опасный квартал, не идет ли кто-то за мной. За долгие годы жизни в Одессе я ни разу и нигде не встречал неприязни по причине того, что я еврей.
Да что там Париж! Даже в Израиле за последний месяц убили 11 человек — только за то, что они были евреями. В Украине за тридцать лет независимости ни одного такого случая не было! В Одессе я чувствую себя в полной безопасности. Чувствовал до начала этой войны.
(https://dumskaya.net/news/avraam-volf-162515/ua/)