![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanДрузі, якщо Ви думаєте, що кримінальне провадження за фактами ухилення військовослужбовця за мобілізацією Шабуніна від військової служби, а також самовільного залишення ним частини, підробки документів та протиправного заволодіння автомобілем, придбаним волонтерами для 207 окремого батальйону ТрО, не розслідується, бо за Шабуніна заступилось посольство США, то ви помиляєтесь. Насправді в Україні аналогічним чином «розслідуються», точніше – не розслідуються, всі злочини проти встановленого порядку несення військової служби.
Щоби в цьому переконатись, достатньо зазирнути на сайт Офісу генерального прокурора, де щомісяця оновлюється статистика кримінальних правопорушень. Так, наприклад, за перші 4 місяці 2024 року було зареєстровано (нерідко через суд, бо ДБР і прокуратура відмовляються вносити в ЄРДР повідомлення командирів військових частин про кримінальні правопорушення, вчинені військовослужбовцями), 19508 кримінальних проваджень цієї категорії, але про підозру повідомлено тільки в 774 справах.
Іншими словами, 96% військових злочинів не розслідуються від слова «взагалі». При цьому в кримінальних провадженнях, зареєстрованих за фактами вчинення особливо тяжких військових злочинів, про підозру повідомлено тільки в 1,56% випадків, а справи стосовно 98,44% особливо тяжких злочинів, вчинених військовослужбовцями, пиляться в ДБР без жодного руху.
І посольство США тут ні до чого – причина, з якої Збройні Сили України потерпають від дезертирства, шабунінгу (себто ухилення військовослужбовця від військової служби), крадіжок зброї та автомобільної техніки, фінансових зловживань тощо називається Войтенко Антон Борисович. Це – заступник генерального прокурора України, який отримує зарплатню за організацію досудового розслідування злочинів проти встановленого порядку несення військової служби. Але Антона Борисовича цікавлять лише ті справи, де можна заробити (я можу чимало розповісти про це на конкретних прикладах), а якщо за закриття справи ніхто не заплатить – то навіщо витрачати час?
Наприклад, у квітні 2024 року мені вдалось через суд примусити ДБР внести в ЄРДР моє повідомлення щодо старшого солдата Олійника Ярослава Юрійовича з 67 окремої механізованої бригади, якого вже рік немає в частині. Натомість Ярослав Юрійович проживає в Києві разом з міністром з питань стратегічних галузей промисловості Олександром Камишіним та роздає інтерв’ю, в яких називає себе радником міністра на громадських засадах і «колишнім військовослужбовцем». При цьому 67 бригада продовжує виплачувати цьому шабулянту грошове забезпечення, оскільки на вимогу Камишіна по документах його провели як такого, що, начебто, перебуває у відрядженні «до окремого розпорядження». Ба більш того: відбуваючи з військової частини в обійми Камишіна, старший солдат Олійник рік тому прихопив на службі дві одиниці зброї – пістолет Beretta M9 та 5.56мм автоматичний карабін M4, оснащений коліматорним прицілом Trijicon.
Так ось, попри те, що ухилення від військової служби шляхом «відрядження» належить до числа тяжких злочинів, а привласнення зброї – до особливо тяжких, жодна слідча дія в ДБР у цьому кримінальному провадженні так і не була проведена, навіть не був допитаний заявник, тобто я, не кажучи вже про те, щоби витребувати з 67 омбр Відомість закріплення зброї та Книгу видачі зброї та боєприпасів особовому складу розвідувальної роти. І – нічого, пан Войтенко з цього приводу апетит не втратив.
Тому я вирішив трохи допомогти якщо не Антону Борисовичу, то, принаймні, прокурорам Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, які здійснюють процесуальне керівництво в кримінальному провадженні №62024000000000342 від 24.05.2023 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.409 КК України, за фактом ухилення від військової служби старшого солдата Олійника Я.О. Як тільки узнаю прізвища цих прокурорів (запит у Офіс Генерального прокурора я вже відправив) – направлю скаргу в Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів.
На фото: старший солдат Олійник, який вже рік не показується у військовій частині, бо перебуває в особливих відносинах з міністром Камишіним, і моє звернення в Офіс генпрокурора з проханням назвати прізвища тих прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво (точніше – саботують виконання своїх службових обов’язків) у кримінальному провадженні стосовно цього Олійника.
Щоби в цьому переконатись, достатньо зазирнути на сайт Офісу генерального прокурора, де щомісяця оновлюється статистика кримінальних правопорушень. Так, наприклад, за перші 4 місяці 2024 року було зареєстровано (нерідко через суд, бо ДБР і прокуратура відмовляються вносити в ЄРДР повідомлення командирів військових частин про кримінальні правопорушення, вчинені військовослужбовцями), 19508 кримінальних проваджень цієї категорії, але про підозру повідомлено тільки в 774 справах.
Іншими словами, 96% військових злочинів не розслідуються від слова «взагалі». При цьому в кримінальних провадженнях, зареєстрованих за фактами вчинення особливо тяжких військових злочинів, про підозру повідомлено тільки в 1,56% випадків, а справи стосовно 98,44% особливо тяжких злочинів, вчинених військовослужбовцями, пиляться в ДБР без жодного руху.
І посольство США тут ні до чого – причина, з якої Збройні Сили України потерпають від дезертирства, шабунінгу (себто ухилення військовослужбовця від військової служби), крадіжок зброї та автомобільної техніки, фінансових зловживань тощо називається Войтенко Антон Борисович. Це – заступник генерального прокурора України, який отримує зарплатню за організацію досудового розслідування злочинів проти встановленого порядку несення військової служби. Але Антона Борисовича цікавлять лише ті справи, де можна заробити (я можу чимало розповісти про це на конкретних прикладах), а якщо за закриття справи ніхто не заплатить – то навіщо витрачати час?
Наприклад, у квітні 2024 року мені вдалось через суд примусити ДБР внести в ЄРДР моє повідомлення щодо старшого солдата Олійника Ярослава Юрійовича з 67 окремої механізованої бригади, якого вже рік немає в частині. Натомість Ярослав Юрійович проживає в Києві разом з міністром з питань стратегічних галузей промисловості Олександром Камишіним та роздає інтерв’ю, в яких називає себе радником міністра на громадських засадах і «колишнім військовослужбовцем». При цьому 67 бригада продовжує виплачувати цьому шабулянту грошове забезпечення, оскільки на вимогу Камишіна по документах його провели як такого, що, начебто, перебуває у відрядженні «до окремого розпорядження». Ба більш того: відбуваючи з військової частини в обійми Камишіна, старший солдат Олійник рік тому прихопив на службі дві одиниці зброї – пістолет Beretta M9 та 5.56мм автоматичний карабін M4, оснащений коліматорним прицілом Trijicon.
Так ось, попри те, що ухилення від військової служби шляхом «відрядження» належить до числа тяжких злочинів, а привласнення зброї – до особливо тяжких, жодна слідча дія в ДБР у цьому кримінальному провадженні так і не була проведена, навіть не був допитаний заявник, тобто я, не кажучи вже про те, щоби витребувати з 67 омбр Відомість закріплення зброї та Книгу видачі зброї та боєприпасів особовому складу розвідувальної роти. І – нічого, пан Войтенко з цього приводу апетит не втратив.
Тому я вирішив трохи допомогти якщо не Антону Борисовичу, то, принаймні, прокурорам Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, які здійснюють процесуальне керівництво в кримінальному провадженні №62024000000000342 від 24.05.2023 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.409 КК України, за фактом ухилення від військової служби старшого солдата Олійника Я.О. Як тільки узнаю прізвища цих прокурорів (запит у Офіс Генерального прокурора я вже відправив) – направлю скаргу в Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів.
На фото: старший солдат Олійник, який вже рік не показується у військовій частині, бо перебуває в особливих відносинах з міністром Камишіним, і моє звернення в Офіс генпрокурора з проханням назвати прізвища тих прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво (точніше – саботують виконання своїх службових обов’язків) у кримінальному провадженні стосовно цього Олійника.