![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanДекілька місяців назад у соцмережах почався «ґвалт» про шкідливість так званих «поправок Лозового».
Доречі про що ці «поправки». Вони про те, що не можна вести «слідство» бескінечно і доказ винуватості треба збирати не «все життя підозрюваної особи», а лише певний період часу. Доречі, ці поправки встановлювали такі часові обмеження лише після винесення щодо особи повідомлення про підозру. Тобто: мають правоохоронці достатньо матеріалів, щоб ОБҐРУНТОВАНО (не «в невідомий час, в невідомому місці, із невідомими спільниками….», а ОБҐРУНТОВАНО) підозрювати особу в скоєнні злочину, то ось вам строк впродовж якого слідчі можуть дозбирати (ДОзбирати) докази, яких не вистачає для винесення щодо особи обвинувального акту. А якщо не змогли зібрати такі докази, то справа закривалась. Бажано із вибаченнями (хоча жодного разу я не чув від «правоохоронців» вибачень).
Але ж почався ґвалт і крик і воплі всяких різних «спеціалістів про усе», мовляв люди ухиляються від відповідальності.. і при цьому ніхто не говорить про відсутність професіоналізму правоохоронних органів (в першу чергу тих самих НАБУ і САП).
Доречі в низці своїх рішень Європейський суд з прав людини надавав аналіз визначенню «розумні строки досудового розслідування». По різних країнах, по різних категоріях справ вони різні. Але по умовно тяжким злочинам вони коливаються (згідно із позицією ЄСПЛ) в межах 36 місяців (тобто 3-х років). Тобто, слідство, яке триває більше 3 років виглядає підозріло.
Ще раз звертаю увагу, що «поправки Лозового» встановлювали строки ПІСЛЯ вручення повідомлення про підозру особі. А як наші «доблесні правоохоронці» можуть маніпулювати із так званими фактовими справами, всі і так знають. Наприклад, у «веселі часи Януковича» проти мене була порушена «фактова» справа. Звучала вона так: «справа, порушена по факту невиконання народним депутатом України Власенком С.В. судового рішення». Шедеврально!!!!!
Тому, я вважаю, що встановлення обмежених (до 3-х років) строків досудового розслідування є беззаперечною гарантією прав людини. Інакше, ми кожен раз будемо вислуховувати правоохоронців, які будуть радісно рапортувати про «розкриття» злочинів 10-20-30 річної давнини. А потім ці справи будуть «тихо помирати» в судах, якщо вони тоді потраплять. І, відтак, буде бескінечно продовжуватись «правоохоронна профанація».
При цьому, я вважаю, що такі ж обмеження треба встановити і по фактовим справам. Не спромоглися протягом 1-2 років зібрати докази, достатні для предʼявлення особі повідомленння про підозру- закривайте справу. Не змогли впродовж 2-3 років після предʼявлення повідомлення про підозру передати справу до суду-закривайте справу і вибачайтесь перед людиною.
І не треба мені говорити, що мовляв у «всьому світі» таких обмежень нема.
Доречі така сама ситуація із триманням під вартою ДО вироку суду. Останній раз, коли, як депутат, відвідував Лукʼянівське СІЗО, зустрів там людину, яка без суду сидить уже 7 (СІМ) років. Це що таке? Це правова держава де поважають права людини?
Якісь такі роздуми мені навіяла справа Мазепи.
Доречі про що ці «поправки». Вони про те, що не можна вести «слідство» бескінечно і доказ винуватості треба збирати не «все життя підозрюваної особи», а лише певний період часу. Доречі, ці поправки встановлювали такі часові обмеження лише після винесення щодо особи повідомлення про підозру. Тобто: мають правоохоронці достатньо матеріалів, щоб ОБҐРУНТОВАНО (не «в невідомий час, в невідомому місці, із невідомими спільниками….», а ОБҐРУНТОВАНО) підозрювати особу в скоєнні злочину, то ось вам строк впродовж якого слідчі можуть дозбирати (ДОзбирати) докази, яких не вистачає для винесення щодо особи обвинувального акту. А якщо не змогли зібрати такі докази, то справа закривалась. Бажано із вибаченнями (хоча жодного разу я не чув від «правоохоронців» вибачень).
Але ж почався ґвалт і крик і воплі всяких різних «спеціалістів про усе», мовляв люди ухиляються від відповідальності.. і при цьому ніхто не говорить про відсутність професіоналізму правоохоронних органів (в першу чергу тих самих НАБУ і САП).
Доречі в низці своїх рішень Європейський суд з прав людини надавав аналіз визначенню «розумні строки досудового розслідування». По різних країнах, по різних категоріях справ вони різні. Але по умовно тяжким злочинам вони коливаються (згідно із позицією ЄСПЛ) в межах 36 місяців (тобто 3-х років). Тобто, слідство, яке триває більше 3 років виглядає підозріло.
Ще раз звертаю увагу, що «поправки Лозового» встановлювали строки ПІСЛЯ вручення повідомлення про підозру особі. А як наші «доблесні правоохоронці» можуть маніпулювати із так званими фактовими справами, всі і так знають. Наприклад, у «веселі часи Януковича» проти мене була порушена «фактова» справа. Звучала вона так: «справа, порушена по факту невиконання народним депутатом України Власенком С.В. судового рішення». Шедеврально!!!!!
Тому, я вважаю, що встановлення обмежених (до 3-х років) строків досудового розслідування є беззаперечною гарантією прав людини. Інакше, ми кожен раз будемо вислуховувати правоохоронців, які будуть радісно рапортувати про «розкриття» злочинів 10-20-30 річної давнини. А потім ці справи будуть «тихо помирати» в судах, якщо вони тоді потраплять. І, відтак, буде бескінечно продовжуватись «правоохоронна профанація».
При цьому, я вважаю, що такі ж обмеження треба встановити і по фактовим справам. Не спромоглися протягом 1-2 років зібрати докази, достатні для предʼявлення особі повідомленння про підозру- закривайте справу. Не змогли впродовж 2-3 років після предʼявлення повідомлення про підозру передати справу до суду-закривайте справу і вибачайтесь перед людиною.
І не треба мені говорити, що мовляв у «всьому світі» таких обмежень нема.
Доречі така сама ситуація із триманням під вартою ДО вироку суду. Останній раз, коли, як депутат, відвідував Лукʼянівське СІЗО, зустрів там людину, яка без суду сидить уже 7 (СІМ) років. Це що таке? Це правова держава де поважають права людини?
Якісь такі роздуми мені навіяла справа Мазепи.