![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanЦе також питання до розфрендів, криків, погроз. Люблю таке. Певна, ви теж. Тож приєднуйтесь до мого камінгауту.
Бо мене сильно дістали новітні вказівки - що любити, що празнувати, що робити. А також перекроювання історії. Втім, хто-хто, а історія до цього звикла.
Україна - це взагалі завжди була країна вільних людей. Нам номенклатурні правила рідко заходили.
Хто проти?
... я так і знала, що одноголосно.
Отже.
1. Я люблю салат олів''є. Зараз він сором'язливо називається "Столичний". Йой, най буде. Нічого совкового в цьому салаті немає, крім ваших власних поганих споминів.
2. Я вважаю, що на кожній площі наших населених пунктів мусить стояти гарно вбрана ялинка. Назло ворогам, на радість дітям. Та й дорослим. А хто хоче порахувати вартість ялинок - нехай порахує вартість хоч одного маєтку одного з воєнкомів нашої країни. О, ви прозрієте.
3. Я чекаю на Різдво і Новий рік Мороза. Я точно знаю, Мороз в Україні завжди ходив попід хатами і його завжди любо закликали до вечері. З Миколаєм в Мороза свої стосунки, краще туди не лізьте, діди розберуться.
4. Донбас та Луганщина завжди говорили українською мовою. Особливо часто звучала вона в селах, це ясно. Те ж саме на півдні України та її промисловому північному сході.
Бо Україна - країна вільних людей. Наше українство не так просто зтерти з пам'яті народної. Хто проти?
Львів, помовч. Всі й так знають, що ти найкращий, поменше про це кричи, це нечемно. А галичани - дуже чемні люди. Тож не роби нам когнітивного дисонансу.
5. Горнятко може бути чашкою і навпаки. Також можна філіжанку і можна кухлик. Різниця несуттєва і зумовлена суто географією.
6. Даха Браха і Катя Чілі не співають російською мовою. А оте "На якойсь нєдзєлє русалкі сідєлі..." - це цілком можливо Сумщина, що теж Україна. Так там де-інде говорять.
"Як поєхал син Ванюша в сємілєтнюю войну" - теж саме
Закарпаття, краще тут помовч, все одно тебе ніхто не зрозуміє, йо?
7. Вечерю хрещеним носили практично у всих областях України. "Послали батько й мати вечерю, а ми зросли та й принесли" - теж примовляли геть скрізь. Самі примовки різнились, суть не змінювалась.
8. Справляти трапезу на могилах - це суть і смисл язичництва. Нічого поганого в цьому немає. Це не є ознакою алкоголізму в тій чи іншій області, а просто ознакою наближення до язичницької пам'яті прадідів, в чому нічого поганого, звичайно, немає.
А нажертись і напитись можна скрізь, алкашів вистачає. Хтось після церкви як ополлітриться, так хоч святих винось. А наче святий та божий, і тризну не справляє, о ні.
9. Насправді абсолютно неважливо, коли Різдво і коли Свят-вечір, а також коли той Новий рік, яких чи два чи три, якщо не рахувати Новруза. Мені краще рахувати, баранину обожнюю. А ви?
А так можна справляти що завгодно і коли завгодно.
10. Паспорти селянству України почали видавати в 30-х роках минулого сторіччя. Потроху і лише селянам, які працювали в радгоспах та жили в селах, де була МТС. Селянство колгоспів права на паспорти не мало. З роками радгоспів ставало дедалі більше, тож паспортизація теж ширилась. Повна паспортизація відбулась наприкінці минулого сторіччя. Але вважати, що ВСЕ селянство України було безпаспортним всі роки радвлади - означає не знати історію рідної країни.
11. Вишивка в Україні ніколи не заборонялась. Ба навпаки, вводилась в моду. Дивись Микиту Хрущова. А краще не дивись.
Дядя був нечемним. Черевики знімав на людях, фу. Останнє, здається, фейк. кузькіна мать - не фейк.
12. Українська пісня в Україні заборонялась. Але вибірково. Деякі пісні просто не можна було співати, сядеш, і сядеш крепко. Всі інші пісні летіли над всим совком, совок обожнював українську пісню.
13. Повернемось до ялинки. Зірка на ялинковій маківці - це нормальне явище. І ніяким совком не пахне. особливо коли промінців буде не п'ять, а більше. Шість? Та можна, чого ж. 🙂 Але пентаграма сама по собі теж не страшна, чорта не викликає, не бійтесь.
14. Чорта українцю викликати можна.
В деяких випадках навіть треба. Коли, наприклад, вирішуєш проблему подарунку для коханої, лабутени там чи берці лова.
З чортами та відьмами Україна завжди ладнала, часом приручала і використовувала в хатній праці. Під час війни теж помічна тваринка.
15. Після останнього пункту можна перехреститись.
А можна й ні.
Бо Україна світська держава. Хто до якої церкви хоче - туди і ходить. Крім заборонених. До речі, що там з московським патріархатом? Його заборонили чи менжуються ще туди-сюди?
16. Перехреститись можна й на Менору.
Також можна хреститись на мечеть. Ніхто вам цього не забороняє. В самій мечеті не раджу. З ковриком для намазу до православного храму теж не ходіть. Це нечемно.
17. Україна завжди була напрочуд чемною державою. Але називати воріженьків цим лагідним словом треба припиняти. Хіба тільки в співі гімну.
Війноньку називати саме так показано.
Бо справжня величезна війна в нас ще попереду.
18. особливо різко справжня величезна війна буде наближатись, якщо фейсбук не припинить звертати увагу на дрібниці.
Це жарт. Бо...
19. Сам фейсбук в масштабах країни мало що значить. Хоча дещо вирішує.
20. наприклад, жерти нам салат олів'є чи ні.
Жерти. Хто любить.
Я люблю.
А ви?
Бо мене сильно дістали новітні вказівки - що любити, що празнувати, що робити. А також перекроювання історії. Втім, хто-хто, а історія до цього звикла.
Україна - це взагалі завжди була країна вільних людей. Нам номенклатурні правила рідко заходили.
Хто проти?
... я так і знала, що одноголосно.
Отже.
1. Я люблю салат олів''є. Зараз він сором'язливо називається "Столичний". Йой, най буде. Нічого совкового в цьому салаті немає, крім ваших власних поганих споминів.
2. Я вважаю, що на кожній площі наших населених пунктів мусить стояти гарно вбрана ялинка. Назло ворогам, на радість дітям. Та й дорослим. А хто хоче порахувати вартість ялинок - нехай порахує вартість хоч одного маєтку одного з воєнкомів нашої країни. О, ви прозрієте.
3. Я чекаю на Різдво і Новий рік Мороза. Я точно знаю, Мороз в Україні завжди ходив попід хатами і його завжди любо закликали до вечері. З Миколаєм в Мороза свої стосунки, краще туди не лізьте, діди розберуться.
4. Донбас та Луганщина завжди говорили українською мовою. Особливо часто звучала вона в селах, це ясно. Те ж саме на півдні України та її промисловому північному сході.
Бо Україна - країна вільних людей. Наше українство не так просто зтерти з пам'яті народної. Хто проти?
Львів, помовч. Всі й так знають, що ти найкращий, поменше про це кричи, це нечемно. А галичани - дуже чемні люди. Тож не роби нам когнітивного дисонансу.
5. Горнятко може бути чашкою і навпаки. Також можна філіжанку і можна кухлик. Різниця несуттєва і зумовлена суто географією.
6. Даха Браха і Катя Чілі не співають російською мовою. А оте "На якойсь нєдзєлє русалкі сідєлі..." - це цілком можливо Сумщина, що теж Україна. Так там де-інде говорять.
"Як поєхал син Ванюша в сємілєтнюю войну" - теж саме
Закарпаття, краще тут помовч, все одно тебе ніхто не зрозуміє, йо?
7. Вечерю хрещеним носили практично у всих областях України. "Послали батько й мати вечерю, а ми зросли та й принесли" - теж примовляли геть скрізь. Самі примовки різнились, суть не змінювалась.
8. Справляти трапезу на могилах - це суть і смисл язичництва. Нічого поганого в цьому немає. Це не є ознакою алкоголізму в тій чи іншій області, а просто ознакою наближення до язичницької пам'яті прадідів, в чому нічого поганого, звичайно, немає.
А нажертись і напитись можна скрізь, алкашів вистачає. Хтось після церкви як ополлітриться, так хоч святих винось. А наче святий та божий, і тризну не справляє, о ні.
9. Насправді абсолютно неважливо, коли Різдво і коли Свят-вечір, а також коли той Новий рік, яких чи два чи три, якщо не рахувати Новруза. Мені краще рахувати, баранину обожнюю. А ви?
А так можна справляти що завгодно і коли завгодно.
10. Паспорти селянству України почали видавати в 30-х роках минулого сторіччя. Потроху і лише селянам, які працювали в радгоспах та жили в селах, де була МТС. Селянство колгоспів права на паспорти не мало. З роками радгоспів ставало дедалі більше, тож паспортизація теж ширилась. Повна паспортизація відбулась наприкінці минулого сторіччя. Але вважати, що ВСЕ селянство України було безпаспортним всі роки радвлади - означає не знати історію рідної країни.
11. Вишивка в Україні ніколи не заборонялась. Ба навпаки, вводилась в моду. Дивись Микиту Хрущова. А краще не дивись.
Дядя був нечемним. Черевики знімав на людях, фу. Останнє, здається, фейк. кузькіна мать - не фейк.
12. Українська пісня в Україні заборонялась. Але вибірково. Деякі пісні просто не можна було співати, сядеш, і сядеш крепко. Всі інші пісні летіли над всим совком, совок обожнював українську пісню.
13. Повернемось до ялинки. Зірка на ялинковій маківці - це нормальне явище. І ніяким совком не пахне. особливо коли промінців буде не п'ять, а більше. Шість? Та можна, чого ж. 🙂 Але пентаграма сама по собі теж не страшна, чорта не викликає, не бійтесь.
14. Чорта українцю викликати можна.
В деяких випадках навіть треба. Коли, наприклад, вирішуєш проблему подарунку для коханої, лабутени там чи берці лова.
З чортами та відьмами Україна завжди ладнала, часом приручала і використовувала в хатній праці. Під час війни теж помічна тваринка.
15. Після останнього пункту можна перехреститись.
А можна й ні.
Бо Україна світська держава. Хто до якої церкви хоче - туди і ходить. Крім заборонених. До речі, що там з московським патріархатом? Його заборонили чи менжуються ще туди-сюди?
16. Перехреститись можна й на Менору.
Також можна хреститись на мечеть. Ніхто вам цього не забороняє. В самій мечеті не раджу. З ковриком для намазу до православного храму теж не ходіть. Це нечемно.
17. Україна завжди була напрочуд чемною державою. Але називати воріженьків цим лагідним словом треба припиняти. Хіба тільки в співі гімну.
Війноньку називати саме так показано.
Бо справжня величезна війна в нас ще попереду.
18. особливо різко справжня величезна війна буде наближатись, якщо фейсбук не припинить звертати увагу на дрібниці.
Це жарт. Бо...
19. Сам фейсбук в масштабах країни мало що значить. Хоча дещо вирішує.
20. наприклад, жерти нам салат олів'є чи ні.
Жерти. Хто любить.
Я люблю.
А ви?