Сергій Власенко
Sep. 23rd, 2023 10:01 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanВітаю вас, це Сергій Власенко і мій Ютуб-канал «Політичний Нафталін».
Як і завжди, я прошу кожного з вас, хто не хоче думати, кому треба хейт, кому потрібні прості рішення складних проблем, хто не хоче думати - одразу відключатись, переключатися на інші канали, можливо, переходити в телеграм-канали, слухати нісенітниці, які деколи вони розповсюджують, а у нас залишаються тільки ті люди, які готові думати, які готові аналізувати, які готові скептично сприймати інформацію, які готові самі робити висновки, а не чекати, поки хтось зробить ці висновки за вас.
Звичайно ж, як і завжди, я не прошу нікого ні підписатись, ні поставити колокольчик, бо, насправді, мені ці колокольчики байдужі, як і вам вони байдужі - але мені важливо, щоб кожен із вас послухав мої аргументи і подумав, чи він з ними погоджується. Необов'язково треба погоджуватись. Якщо ви не погоджуєтесь, як то кажуть, будь ласка, в коментарі, ми чекаєм від вас критичних зауважень, ми чекаєм від вас позитивних зауважень, ми чекаєм від вас інформації і зворотнього зв'язку.
До речі, найближчим часом я планую зробити сюжет, в якому дам відповіді на найбільш гострі і найбільш цікаві коментарі, які розміщені під нашими попередніми відео. Тому, будь ласка, ще раз запрошую вас коментувати. До речі, я деколи роблю спробу відповідати на коментарі. Не завжди у мене вистрачає на це часу, бо я це роблю сам, і не доручаю це помічникам, прес-службам, прес-групам і так далі, бо для мене важливо особистісний контакт із кожним, хто пише мені - не грає ролі, чи це позитивний коментар, чи негативний.
Сьогодні ми поговоримо про достатньо складну, хоча й теж гарячу тему. Гарячі теми - бо тем буде насправді сьогодні дві.
Я хочу розпочати із того, що сьогоднішня ніч всім нам вчергове нагадала, що війна поряд із нами, незважаючи на те, що активне поле бою у нас йде на Сході і на Півдні України - все одно війна в кожному місті, тому що ракети прилітають в кожне наше місто. І кожен із нас, незважаючи на те, що більшість українців все-таки живе в містах, які більшу частину свого часу живуть "умовно мирним" життям - умовно, я підкреслю це, мирним життям. Бо я вважаю, що реальною війною живуть хлопці на передовій, а також населені пункти в зоні бойових дій - а всі інші живуть "умовно мирним" життям.
Так от сьогодні нам всім нагадали, що війна прямо поряд, що загиблі поряд, і що країна перебуває у війні. Ми повинні все-таки відноситись до України, як до країни у війні, не зважаючи на те, що дехто починає говорити - а давайте жити, як в мирний час,
а давайте ми розкриємо всі декларації, а давайте ми створимо... До речі, з'явилася нова ідея: а давайте ми створимо список військово-зобов'язаних - реєстр військово-зобов'язаних. Знаєте, дуже цікава ідея в той час, коли провідні розвідки світу говорять, що одним із найбільш ефективних засобів збирання розвідувальної інформації - виокремлення цієї інформації з так званих відкритих джерел.
Нам кажуть: ні, вже все добре, давайте ми декларації всі відкриємо. Не важливо, що реєстр запрацює і правоохоронці зможуть його перевіряти. Його ще повинні бачити якісь спеціальні люди. Його повинні ще бачити хтось, і хтось повинен ще додатково до НАБУ, САПа, БЕБа, НАЗК і так далі ці декларації аналізувати. Ми про це поговоримо трошки пізніше.
А зараз ми поговоримо про те, що відбулося у взаєминах України із нашим найближчим сусідом і стратегічним партнером - із Польщею. І ще позавчора ми могли сказати, що Польща — найбільший адвокат України в Європі і світі.
Польща — це країна, яка прихистила декілька мільйонів українців.
Польща — це країна, яка одна із перших, або може навіть і першою, передала зброю Україні.
Польща — це країна, яка стала, по суті, логістичним хабом, я не відкриваю жодної військової таємниці,
Польща стала логістичним хабом по поставці гуманітарки в Україну.
Тобто Польща насправді зробила дуже багато. А тому останні події, які пов'язані - як мені здається - із значним публічним погіршенням взаємин між Україною і Польщею, потребують аналізу.
Так, ми всі розуміємо, що зараз в Польщі йдуть вибори. Так, ми розуміємо, що внутрішньо-політична дуже жорстка боротьба в Республіці Польщі деколи виплескується назовні. Але наші дипломати, наші очільники зовнішньо-політичного напрямку напевно повинні розуміти це і трошки по-іншому в цей складний внутрішньо-політичний для поляків період трошки по-іншому вибудовувати і з ними свої взаємини.
Ми ж всі розуміємо, що польське сільське господарство конкурує в рамках Європейського Союзу - і воно не завжди перемагає, а в жорсткій конкуренції перебуває. А тут ще ми з нашими проблемами.
Ми розуміємо, що у нас з Польщею є певні питання історичного характеру, які до сих пір не розв'язані.
Тому я думаю, що, знаєте, я наведу таку аналогію: з коханою людиною ти повинен бути надобережним і надобережно ставитися до неї. Зараз от у нас був період величезного кохання між Україною і Польщею - і ми один до одного, українці до поляків, поляки до українців, Україна як держава до Польщі, повинні ставитися дуже обережно. Дуже обережно. Ми абсолютно точно не повинні лише поглиблювати цю історію. Ми повинні зробити все, щоб в цей складний період взаємини між Україною і Польщею, вирівнялися.
Ви знаєте, дехто із моїх колег в розмовах зі мною говорить: ну дивись, це ж вибори в Польщі, вони щось нам так наговорять, ми щось їм відповімо... Але через 15-го числа завершаться, пройдуть вибори у Польщі, і все буде добре, все стабілізується. Послухайте, а якщо ми наговоримо один-одному стільки, щоб після виборів у Польщі ми не зможемо це стабілізувати? Тому що абсолютно червоною карткою виглядають і заяви президента Польщі - які, до речі, за станом на вчора, де-факто відмовилися зустрічатися з нашим президентом - а це є таким уже, знаєте, червоним-червоним ліхтарем для нас.
Після цього були заяви різних польських політиків. На жаль, вони всі були достатньо критичними до України. Я щиро радий тому, що сьогодні уже поляки роблять спроби пом'якшити якісь із них. Але ми сьогодні, наші дипломати, повинні працювати надпрофесійно на польському напрямку. Міжпарламентська дипломатія повинна бути залучена максимально для того, щоб питання оцього невеликого, я переконаний, тактичне загострення з поляками зняти.
Я розумію, що дипломатії дуже легко працювати, коли твій візаві готовий тобі допомагати. А ти чомусь, як дипломат-професіонал, думаєш, що так буде завжди. І що завжди твій візаві буде нехтувати своїми інтересами, Буде працювати тільки на догоду тобі. Але так не буде завжди. Для того, щоб так відбувалося, ми повинні ці стосунки цінувати. Ми повинні дуже лагідно до них ставитися. Ми повинні бути жорсткими в позиції, але м'якими в формі подачі. Ми повинні бути професійними класичними дипломатами.
Я думаю, що час, коли - при всій повазі - коли міністр закордонних справ оголошував набір послів через Інтернет, повинен минути в часи війни.
Дипломатія – це зброя. Як людина, яка працює вже більше вісьми років в парламентській асамблеї Ради Європи, я стверджую: дипломатія – це зброя. Зброя, яка може стріляти в бік ворога, або може стріляти в твій бік. І це залежить від професійної роботи. Це залежить від якісної роботи. Треба повертати професіоналів в дипломатію. Треба застосовувати класичні дипломатичні підходи. Так, потрібні інновації, але дипломатія – консервативна наука. Дипломатія – це консервативна професія. Тут треба бути дуже обережним. Дуже обережним. Тим більше - я кажу ще раз - в такий складний час, коли в Польщі внутрішні вибори, коли в Польщі жорстке протистояння. Жорстке! Деколи воно навіть нагадує протистояння в Україні періоду 2004-2005 років.
Тому я ще раз закликаю в даному випадку всіх, хто до цього дотичний, зробити все для того, щоб ми вирівняли стосунки з Польською Народною Республікою. Щоб ми повернули Польщі статус нашого найбільшого адвоката і нашого найбільшого партнера.
Так, можливо, деколи для цього нам треба буде зробити чверть кроку назад. Чверть, я підкреслюю, і не в стратегічних питаннях. Але мені здається, що деколи це корисно.
Я дуже сподіваюся, що цей період турбулентності у взаєминах з поляками, у нас пройде, і ми знову будемо відчувати, що Польща найбільший партнер і найбільший адвокат України в Європі і світі. І що український і польський президент будуть зустрічатися на регулярній і постійній основі. Що всі питання, пов'язані із якимись можливо, недружніми діями, підуть в минуле - а ідеологи таких недружніх дій на кшталт заступника міністра економіки пана Тараса Качки десь пропадуть з українського горизонту, і про таких горе професіоналів Україна забуде.
Не треба, умовно кажучи, бряцати зброєю там, де цей аргумент не проходить - там, де треба домовлятися, говорити, шукати компроміси. А не говорити, що робимо тільки так, як нам треба, а як це вас обходить, нікого не хвилює. Це тоді не дипломатія, це не мудрість, а це непрофесіоналізм і це - неякість. Треба досягати того, що тобі треба, роблячи вигляд, що ти поступаєшся чимось, і роблячи вигляд, що твої опоненти теж мають з цього зиск. В цьому полягає професіоналізм.
Питання війни домінувало в порядку денному засідання Верховної Ради - це буде наше друге питання і друга тема.
Хочу сказати, що 20-21 вересня Верховна Рада засідала, проводила чергові засідання, розглядалася низка питань. Я коротко розповім про те, що відбувалося.
Зокрема, 20-го числа, я би сказав, був бюджетний день. Були як позитиви, так і негативи, про це обов'язково скажу. Першим питанням розглядалося питання презентації або представлення проекту державного бюджету на наступний рік. На жаль, цей бюджет повністю не збалансований. На жаль, цей бюджет не містить чітких джерел надхоження коштів, окрім зовнішніх запозичень - і ми розуміємо, що уряд і надалі орієнтується лише на зовнішні запозичення. На жаль, уряд не запропонував в законі про бюджет якоїсь податкової модернізації, яка з одного боку дала би можливість нормально працювати бізнесу, а з іншого боку за рахунок збільшення обсягів бізнесу забезпечила надходження більших податків. Жодних пом'якшень для бізнесу не внесено. І в цьому є велика проблема.
Тому цей проект закону про державний бюджет буде доопрацьовуватись до другого читання. Будемо на нього дивитися глибоко. Але проблема полягає в тому, що бюджет – це стратегія на наступний рік. Я особисто не побачив стратегії уряду на наступний рік, окрім того, що хтось нам дасть ці додаткові кошти. Нема стратегії реформування військово-промислового комплексу України. Нам лише говорять, що у нас непотріб: 1800 нікому не потрібних підприємств і треба це все разпродати, треба все продавати. Я думаю, що це не та стратегія, яка повинна бути під час війни і яка повинна застосовуватись після війни. Але інших пропозицій від уряду не надійшло - а це була пропозиція уряду. Після цього розглядалися зміни про закон про державний бюджет на цей рік і було збільшено видатки на сектор оборони і безпеки, що логічно.
Але далі був такий складний, я би сказав, скандальний законопроект - щоб податок з доходів фізичних осіб, які збирають місцеві органи влади, передати в розпорядження державного бюджету, тобто, центральних органів, міністерств і відомств.
Коротко поясню вам: коли ви працюєте на роботі, з вашої заробітньої плати сплачується податок. Називається він «Податок з доходів фізичних осіб», або скорочено «ПДФО». І ось це ПДФО іде в місцевий бюджет. Місцевий бюджет його повинен витрачати на всі речі для забезпечення діяльності міста, села, селища і так далі. В зв'язку із тим, що військові почали отримувати високі зарплати, ПДФО – податок з доходів фізичних осіб – зріс в тих місцях, де знаходяться військові частини. І зрозуміло, що місцеві бюджети отримали додаткові кошти. Що запропонувала центральна влада? Замість того, щоб створити для громад, для міст, сіл і селищ спеціальні програми - мовляв, хлопці, оце збільшене ПДФО, витрачайте, припустимо, на військові шпиталі, які лікують військових.
Витрачайте на якісь речі, пов'язані з безпекою, обороною.
Замість цього подали законодавчу пропозицію: давайте ми весь цей ПДФО, який включає, по суті, і довоєнний ПДФО, заберемо із місцевих бюджетів і передамо їх в центральний бюджет.
У мене є декілька питань. Ну, я розумію, що це все прикривається реальними історіями про те, як деякі міста почали перекладати бруківку. Це абсолютно нелогічно, неправильно, а може і злочинно. Але так роблять не всі міста. Багато міст використовує ці кошти для того, щоб забезпечити потребу містян. Це по-перше.
По-друге, давайте говорити відверто. Уже зараз у нас вересень – місяць. У нас уже на носі, вибачте, опалювальний період. За підготовку до опалювального періоду відповідають органи місцевого самоврядування. І якщо у них заберуть гроші, то вони не зможуть підготувати міське сільське господарство до зимового періоду. І що тоді буде? Хто про це думає? Я розумію, що гасла "все на війну", "військовий бюджет" і так далі, і так далі, але давайте робити це розумно.
І це було перше питання, а друге питання полягає в тому, що насправді найбільша корупція в центральних органах виконавчої влади - про це говорить статистика, це не мої вигадки.
Якщо в місцевих бюджетах дають нам приклади мільйонної корупції, то в центральному бюджеті мільярдна корупція. І тоді що ми робимо? Ми забираємо гроші з міського бюджету - всі, всі - забираємо їх із менш корумпованого середовища, і передаємо їх в більш корумповане середовище. Ну це теж така, знаєте, абсолютно неправильний підхід, ну точно не державницький. Я розумію, що треба все забрати і шукають, шукають все, вимітають, як то кажуть, із кожної комори. Але, знов таки, давайте думати якась стратегічно, давайте думати про державу, давайте не шукати простих рішень. Бо що будемо говорити людям зимою? Що міста будуть говорити людям зимою, якщо цей закон буде прийнято в другому читанні - його тільки що проголосували в першому читанні? Що буде, як цей законопроект стане законом? Як жити містам? Як працювати містам?
Давайте, я не знаю, законодавчо обмежимо міські бюджети в можливості витрачати кошти на якісь другорядні, умовно кажучи, речі. Але місто все одно повинно підтримувати дороги хоча б в якомусь мінімальному стані, підтримувати житловий фонд, підтримувати технологічні споруди. Адже місто все одно живе, і якийсь мінімум витрат все одно повинен на це йти, хай мінімум, давайте це законодавчо врегулюємо. А нам кажуть: ні, давайте заберемо усе. А далі знову будуть у нас всякі різні очевидні історії.
Оце проголосували в першому читанні. Я точно буду подавати поправки до цього законопроекту, Знов таки, я не хочу цей законопроект обговорювати, знаєте, якимись "комсомольськими кричалками" типу "все на війну, містам нічого, все забираємо на війну". Зрозуміло, що ми повинні все забрати на війну, але давайте зробимо це розумно, ефективно і зрозуміло. Давайте приборкаєм корупцію, і це нам дасть додаткові гроші, в тому числі і на війну.
Далі було проголосовано вето президента на закон про декларування, де президент вніс пропозиції вже відкрити реєстр корупціонерів - ну, не корупціонерів, пробачте - реєстр декларації вже. Я розумію, що ці обмовці будуть аплодувати різні активісти і різні сучасні комсомольці. Але мова йде про реєстр декларантів.
Я розумію нетерплячість людей корупції, у мене про це є окреме відео - якщо хтось захоче, ми дамо ссылку в першому коментарі, і ви зможете його ще раз подивитися. Там я пояснював, чому, на мій погляд, не можна відкривати декларації під час війни. Дуже коротко: у нас 800 тисяч декларантів, це не лише 400 депутатів. Я особисто вважаю, що такі люди, як президент, взагалі не повинні подавати декларацію, бо ніхто не повинен знати, де перебуває Верховний Головнокомандувач зараз, включаючи і співробітників НАЗК.
Сам факт відновлення декларування дозволяє всім контролюючим органам проводити перевірки і притягати винних до відповідальності, єдине, що дані декларації не є публічними.
Але Верховна Рада підтримала пропозиції президента, зараз законопроект на підписі, і ми очікуємо підписання президентом. Всі 800 тисяч декларантів - окрім тих, кому дозволили це не робити, а це здебільшого військові, які перебувають в зоні бойових дій - а всі інші будуть зобов'язані подати декларації за 2021-2022 рік до 31 січня наступного року, а декларацію за 2023 рік, так як і було раніше, до 1 квітня. Тому давайте дивитися, давайте очікувати, що і у кого буде записано в декларації. Будемо це аналізувати і будемо про це говорити.
Я можу уже зазначити щодо себе - я про це говорив у попередньому відео, скажу ще раз - я не придбав не лише під час війни, а й взагалі за весь період депутатства, не придбав ані жодного квадратного метру нерухомості, ані жодного квадратного метру землі,
Ні я, ні мої родичі. Тому мені легко заповнювати декларацію, тут немає жодних проблем.
Але я ще раз підкреслюю, я вважаю, що якщо в країні війна - давайте ми це всі усвідомимо - якщо йде війна, то деякі реєстри не можна робити публічними. Хай мені захейтять за це, хай мені говорять все, що вважають за необхідне. Мені байдуже, що говорять "комсомольські крикуни". Мені важливо, щоб держава функціонувала як держава.
Я ще раз підкреслюю: відновлення декларування необхідно було зробити, тому що декларування ми зупинили в період, коли Київ було оточено і коли ніхто не розумів, що буде взагалі завтра. Зараз ситуація змінилася, декларування було відновлено. Але робити його таким, як воно було до початку війни, я вважаю, передчасним. Передчасно. Так само, до речі - я говорив про це на початку, повторюсь ще раз - з'явилася цікава ідея зробити реєстр військово-зобов'язаних. Ну яка мудра людина про це сказала? Тобто передати ворогу дані про всіх військово-зобов'язаних? Мені кажуть, ой, це буде закритий реєстр. Послухайте, ми ж всі розуміємо, де можна придбати закритий реєстр. Ну, в Києві точно на Петрівці можна придбати всі закриті реєстри. Раніше чи пізніше, але принаймні
ходять дуже серйозні чутки, що це можна зробити.
Після цього було прийнято рішення про відкликання народного депутата Шуфрича з посади голови комітету з питань свободи слова. І на цьому засідання 20-го числа було завершено.
А 21-го числа ми розпочали із звернення до міжнародних організацій щодо псевдовиборів, які організував р*шистський режим на тимчасово захоплених українських територіях. Абсолютно чітка позиція Верховної Ради була абсолютно зрозуміла.
До речі, була низка документів, які свідчать про абсолютний непрофесіоналізм нашого уряду. Що зробив уряд? Він прийняв постанову на початку війни і обмежив рентабельність закупівлі товарів для потреб оборони чотирма відсотками. І, звичайно, в той період - особливо в перший період війни - звичайно, це не можна було виконати. Тому що всі тоді співпрацювали з Міністерством Оборони лише по передоплаті, лише по певних категоріях товарів і робіт, брали всюди, де можна було взяти, а тому це не можна було виконати. Абсолютно неправильне рішення, яке треба було дуже швидко змінювати. На жаль, Кабмін його не змінив. Після цього аудиторська служба винесла свої рішення, а правоохоронні органи почали - як сказав сьогодні один із депутатів з трибуни Верховної Ради - почали кошмарити державний бізнес. Державний оборонний бізнес і нараховувати їм якісь божевільні штрафи і пені. Сьогодні Верховна Рада України, я сподіваюсь, це питання розв'язала, ухваливши відповідні постанови.
Також було прийнято закон про національні меншини, який є необхідною передумовою для вступу до Європейського Союзу. Складний закон, я би сказав, дитя певних компромісів. Але цей закон було необхідно для вступу в ЄС.
Проголосували закон про запобігання та протидії легалізації відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом - так званий закон про PEP-ів (прим.: PEP - Politically Exposed Person, політично відкрита людина). Проголосували його в першому читанні, і тепер кожна політично значуща особа і весь перелік всіх його родичів - дід, баба, мати, сестра, брат, кум, сват, теща, тесть, великий перелік - вони всі сьогодні отримають проблеми в банківських установах. Це не пов'язано з декларуванням, не грає в ньому ніякої ролі, хоча деякі активісти говорять, що це пов'язано з декларуванням - це не так, а стосується того, що якщо ви пропрацювали один місяць заступником міністра чогось, то ваша дружина, яка виїхала в Польщу, точно не зможе відкрити там рахунок. От про це цей закон - він закон проголосований в першому читанні. Є великі дискусії всередині парламенту, попри те, що проголосований він великою кількістю народних депутатів.
Також було прийнято низку законів, пов'язаних із фінансовими послугами - два законопроекти було прийнято, які регламентують так зване мікрокредитування. Я дуже сподіваюся, що цей грабіж українського народу, який називається мікрокредитування, перестане існувати як клас, і українці зможуть отримувати кредити в нормальних банківських установах під нормальні відсотки.
Так працювала Верховна Рада цих два дні - це практично все, що відбувалося в сесійній залі Верховної Ради. Достатньо довго вона працювала, бо багато було питань, зокрема розгляд бюджету, які потребують великого часу для розгляду - така процедура розгляду згідно з бюджетним кодексом.
Тому ще раз думайте, ще раз аналізуйте, ще раз розмірковуйте. Якщо у когось є якісь питання, будь ласка, в коментарях питання.
Наступний раз відповідаю вам на ті питання, які від вас надійдуть.
До наступних зустрічей. З повагою, Політичний Нафталін.
Як і завжди, я прошу кожного з вас, хто не хоче думати, кому треба хейт, кому потрібні прості рішення складних проблем, хто не хоче думати - одразу відключатись, переключатися на інші канали, можливо, переходити в телеграм-канали, слухати нісенітниці, які деколи вони розповсюджують, а у нас залишаються тільки ті люди, які готові думати, які готові аналізувати, які готові скептично сприймати інформацію, які готові самі робити висновки, а не чекати, поки хтось зробить ці висновки за вас.
Звичайно ж, як і завжди, я не прошу нікого ні підписатись, ні поставити колокольчик, бо, насправді, мені ці колокольчики байдужі, як і вам вони байдужі - але мені важливо, щоб кожен із вас послухав мої аргументи і подумав, чи він з ними погоджується. Необов'язково треба погоджуватись. Якщо ви не погоджуєтесь, як то кажуть, будь ласка, в коментарі, ми чекаєм від вас критичних зауважень, ми чекаєм від вас позитивних зауважень, ми чекаєм від вас інформації і зворотнього зв'язку.
До речі, найближчим часом я планую зробити сюжет, в якому дам відповіді на найбільш гострі і найбільш цікаві коментарі, які розміщені під нашими попередніми відео. Тому, будь ласка, ще раз запрошую вас коментувати. До речі, я деколи роблю спробу відповідати на коментарі. Не завжди у мене вистрачає на це часу, бо я це роблю сам, і не доручаю це помічникам, прес-службам, прес-групам і так далі, бо для мене важливо особистісний контакт із кожним, хто пише мені - не грає ролі, чи це позитивний коментар, чи негативний.
Сьогодні ми поговоримо про достатньо складну, хоча й теж гарячу тему. Гарячі теми - бо тем буде насправді сьогодні дві.
Я хочу розпочати із того, що сьогоднішня ніч всім нам вчергове нагадала, що війна поряд із нами, незважаючи на те, що активне поле бою у нас йде на Сході і на Півдні України - все одно війна в кожному місті, тому що ракети прилітають в кожне наше місто. І кожен із нас, незважаючи на те, що більшість українців все-таки живе в містах, які більшу частину свого часу живуть "умовно мирним" життям - умовно, я підкреслю це, мирним життям. Бо я вважаю, що реальною війною живуть хлопці на передовій, а також населені пункти в зоні бойових дій - а всі інші живуть "умовно мирним" життям.
Так от сьогодні нам всім нагадали, що війна прямо поряд, що загиблі поряд, і що країна перебуває у війні. Ми повинні все-таки відноситись до України, як до країни у війні, не зважаючи на те, що дехто починає говорити - а давайте жити, як в мирний час,
а давайте ми розкриємо всі декларації, а давайте ми створимо... До речі, з'явилася нова ідея: а давайте ми створимо список військово-зобов'язаних - реєстр військово-зобов'язаних. Знаєте, дуже цікава ідея в той час, коли провідні розвідки світу говорять, що одним із найбільш ефективних засобів збирання розвідувальної інформації - виокремлення цієї інформації з так званих відкритих джерел.
Нам кажуть: ні, вже все добре, давайте ми декларації всі відкриємо. Не важливо, що реєстр запрацює і правоохоронці зможуть його перевіряти. Його ще повинні бачити якісь спеціальні люди. Його повинні ще бачити хтось, і хтось повинен ще додатково до НАБУ, САПа, БЕБа, НАЗК і так далі ці декларації аналізувати. Ми про це поговоримо трошки пізніше.
А зараз ми поговоримо про те, що відбулося у взаєминах України із нашим найближчим сусідом і стратегічним партнером - із Польщею. І ще позавчора ми могли сказати, що Польща — найбільший адвокат України в Європі і світі.
Польща — це країна, яка прихистила декілька мільйонів українців.
Польща — це країна, яка одна із перших, або може навіть і першою, передала зброю Україні.
Польща — це країна, яка стала, по суті, логістичним хабом, я не відкриваю жодної військової таємниці,
Польща стала логістичним хабом по поставці гуманітарки в Україну.
Тобто Польща насправді зробила дуже багато. А тому останні події, які пов'язані - як мені здається - із значним публічним погіршенням взаємин між Україною і Польщею, потребують аналізу.
Так, ми всі розуміємо, що зараз в Польщі йдуть вибори. Так, ми розуміємо, що внутрішньо-політична дуже жорстка боротьба в Республіці Польщі деколи виплескується назовні. Але наші дипломати, наші очільники зовнішньо-політичного напрямку напевно повинні розуміти це і трошки по-іншому в цей складний внутрішньо-політичний для поляків період трошки по-іншому вибудовувати і з ними свої взаємини.
Ми ж всі розуміємо, що польське сільське господарство конкурує в рамках Європейського Союзу - і воно не завжди перемагає, а в жорсткій конкуренції перебуває. А тут ще ми з нашими проблемами.
Ми розуміємо, що у нас з Польщею є певні питання історичного характеру, які до сих пір не розв'язані.
Тому я думаю, що, знаєте, я наведу таку аналогію: з коханою людиною ти повинен бути надобережним і надобережно ставитися до неї. Зараз от у нас був період величезного кохання між Україною і Польщею - і ми один до одного, українці до поляків, поляки до українців, Україна як держава до Польщі, повинні ставитися дуже обережно. Дуже обережно. Ми абсолютно точно не повинні лише поглиблювати цю історію. Ми повинні зробити все, щоб в цей складний період взаємини між Україною і Польщею, вирівнялися.
Ви знаєте, дехто із моїх колег в розмовах зі мною говорить: ну дивись, це ж вибори в Польщі, вони щось нам так наговорять, ми щось їм відповімо... Але через 15-го числа завершаться, пройдуть вибори у Польщі, і все буде добре, все стабілізується. Послухайте, а якщо ми наговоримо один-одному стільки, щоб після виборів у Польщі ми не зможемо це стабілізувати? Тому що абсолютно червоною карткою виглядають і заяви президента Польщі - які, до речі, за станом на вчора, де-факто відмовилися зустрічатися з нашим президентом - а це є таким уже, знаєте, червоним-червоним ліхтарем для нас.
Після цього були заяви різних польських політиків. На жаль, вони всі були достатньо критичними до України. Я щиро радий тому, що сьогодні уже поляки роблять спроби пом'якшити якісь із них. Але ми сьогодні, наші дипломати, повинні працювати надпрофесійно на польському напрямку. Міжпарламентська дипломатія повинна бути залучена максимально для того, щоб питання оцього невеликого, я переконаний, тактичне загострення з поляками зняти.
Я розумію, що дипломатії дуже легко працювати, коли твій візаві готовий тобі допомагати. А ти чомусь, як дипломат-професіонал, думаєш, що так буде завжди. І що завжди твій візаві буде нехтувати своїми інтересами, Буде працювати тільки на догоду тобі. Але так не буде завжди. Для того, щоб так відбувалося, ми повинні ці стосунки цінувати. Ми повинні дуже лагідно до них ставитися. Ми повинні бути жорсткими в позиції, але м'якими в формі подачі. Ми повинні бути професійними класичними дипломатами.
Я думаю, що час, коли - при всій повазі - коли міністр закордонних справ оголошував набір послів через Інтернет, повинен минути в часи війни.
Дипломатія – це зброя. Як людина, яка працює вже більше вісьми років в парламентській асамблеї Ради Європи, я стверджую: дипломатія – це зброя. Зброя, яка може стріляти в бік ворога, або може стріляти в твій бік. І це залежить від професійної роботи. Це залежить від якісної роботи. Треба повертати професіоналів в дипломатію. Треба застосовувати класичні дипломатичні підходи. Так, потрібні інновації, але дипломатія – консервативна наука. Дипломатія – це консервативна професія. Тут треба бути дуже обережним. Дуже обережним. Тим більше - я кажу ще раз - в такий складний час, коли в Польщі внутрішні вибори, коли в Польщі жорстке протистояння. Жорстке! Деколи воно навіть нагадує протистояння в Україні періоду 2004-2005 років.
Тому я ще раз закликаю в даному випадку всіх, хто до цього дотичний, зробити все для того, щоб ми вирівняли стосунки з Польською Народною Республікою. Щоб ми повернули Польщі статус нашого найбільшого адвоката і нашого найбільшого партнера.
Так, можливо, деколи для цього нам треба буде зробити чверть кроку назад. Чверть, я підкреслюю, і не в стратегічних питаннях. Але мені здається, що деколи це корисно.
Я дуже сподіваюся, що цей період турбулентності у взаєминах з поляками, у нас пройде, і ми знову будемо відчувати, що Польща найбільший партнер і найбільший адвокат України в Європі і світі. І що український і польський президент будуть зустрічатися на регулярній і постійній основі. Що всі питання, пов'язані із якимись можливо, недружніми діями, підуть в минуле - а ідеологи таких недружніх дій на кшталт заступника міністра економіки пана Тараса Качки десь пропадуть з українського горизонту, і про таких горе професіоналів Україна забуде.
Не треба, умовно кажучи, бряцати зброєю там, де цей аргумент не проходить - там, де треба домовлятися, говорити, шукати компроміси. А не говорити, що робимо тільки так, як нам треба, а як це вас обходить, нікого не хвилює. Це тоді не дипломатія, це не мудрість, а це непрофесіоналізм і це - неякість. Треба досягати того, що тобі треба, роблячи вигляд, що ти поступаєшся чимось, і роблячи вигляд, що твої опоненти теж мають з цього зиск. В цьому полягає професіоналізм.
Питання війни домінувало в порядку денному засідання Верховної Ради - це буде наше друге питання і друга тема.
Хочу сказати, що 20-21 вересня Верховна Рада засідала, проводила чергові засідання, розглядалася низка питань. Я коротко розповім про те, що відбувалося.
Зокрема, 20-го числа, я би сказав, був бюджетний день. Були як позитиви, так і негативи, про це обов'язково скажу. Першим питанням розглядалося питання презентації або представлення проекту державного бюджету на наступний рік. На жаль, цей бюджет повністю не збалансований. На жаль, цей бюджет не містить чітких джерел надхоження коштів, окрім зовнішніх запозичень - і ми розуміємо, що уряд і надалі орієнтується лише на зовнішні запозичення. На жаль, уряд не запропонував в законі про бюджет якоїсь податкової модернізації, яка з одного боку дала би можливість нормально працювати бізнесу, а з іншого боку за рахунок збільшення обсягів бізнесу забезпечила надходження більших податків. Жодних пом'якшень для бізнесу не внесено. І в цьому є велика проблема.
Тому цей проект закону про державний бюджет буде доопрацьовуватись до другого читання. Будемо на нього дивитися глибоко. Але проблема полягає в тому, що бюджет – це стратегія на наступний рік. Я особисто не побачив стратегії уряду на наступний рік, окрім того, що хтось нам дасть ці додаткові кошти. Нема стратегії реформування військово-промислового комплексу України. Нам лише говорять, що у нас непотріб: 1800 нікому не потрібних підприємств і треба це все разпродати, треба все продавати. Я думаю, що це не та стратегія, яка повинна бути під час війни і яка повинна застосовуватись після війни. Але інших пропозицій від уряду не надійшло - а це була пропозиція уряду. Після цього розглядалися зміни про закон про державний бюджет на цей рік і було збільшено видатки на сектор оборони і безпеки, що логічно.
Але далі був такий складний, я би сказав, скандальний законопроект - щоб податок з доходів фізичних осіб, які збирають місцеві органи влади, передати в розпорядження державного бюджету, тобто, центральних органів, міністерств і відомств.
Коротко поясню вам: коли ви працюєте на роботі, з вашої заробітньої плати сплачується податок. Називається він «Податок з доходів фізичних осіб», або скорочено «ПДФО». І ось це ПДФО іде в місцевий бюджет. Місцевий бюджет його повинен витрачати на всі речі для забезпечення діяльності міста, села, селища і так далі. В зв'язку із тим, що військові почали отримувати високі зарплати, ПДФО – податок з доходів фізичних осіб – зріс в тих місцях, де знаходяться військові частини. І зрозуміло, що місцеві бюджети отримали додаткові кошти. Що запропонувала центральна влада? Замість того, щоб створити для громад, для міст, сіл і селищ спеціальні програми - мовляв, хлопці, оце збільшене ПДФО, витрачайте, припустимо, на військові шпиталі, які лікують військових.
Витрачайте на якісь речі, пов'язані з безпекою, обороною.
Замість цього подали законодавчу пропозицію: давайте ми весь цей ПДФО, який включає, по суті, і довоєнний ПДФО, заберемо із місцевих бюджетів і передамо їх в центральний бюджет.
У мене є декілька питань. Ну, я розумію, що це все прикривається реальними історіями про те, як деякі міста почали перекладати бруківку. Це абсолютно нелогічно, неправильно, а може і злочинно. Але так роблять не всі міста. Багато міст використовує ці кошти для того, щоб забезпечити потребу містян. Це по-перше.
По-друге, давайте говорити відверто. Уже зараз у нас вересень – місяць. У нас уже на носі, вибачте, опалювальний період. За підготовку до опалювального періоду відповідають органи місцевого самоврядування. І якщо у них заберуть гроші, то вони не зможуть підготувати міське сільське господарство до зимового періоду. І що тоді буде? Хто про це думає? Я розумію, що гасла "все на війну", "військовий бюджет" і так далі, і так далі, але давайте робити це розумно.
І це було перше питання, а друге питання полягає в тому, що насправді найбільша корупція в центральних органах виконавчої влади - про це говорить статистика, це не мої вигадки.
Якщо в місцевих бюджетах дають нам приклади мільйонної корупції, то в центральному бюджеті мільярдна корупція. І тоді що ми робимо? Ми забираємо гроші з міського бюджету - всі, всі - забираємо їх із менш корумпованого середовища, і передаємо їх в більш корумповане середовище. Ну це теж така, знаєте, абсолютно неправильний підхід, ну точно не державницький. Я розумію, що треба все забрати і шукають, шукають все, вимітають, як то кажуть, із кожної комори. Але, знов таки, давайте думати якась стратегічно, давайте думати про державу, давайте не шукати простих рішень. Бо що будемо говорити людям зимою? Що міста будуть говорити людям зимою, якщо цей закон буде прийнято в другому читанні - його тільки що проголосували в першому читанні? Що буде, як цей законопроект стане законом? Як жити містам? Як працювати містам?
Давайте, я не знаю, законодавчо обмежимо міські бюджети в можливості витрачати кошти на якісь другорядні, умовно кажучи, речі. Але місто все одно повинно підтримувати дороги хоча б в якомусь мінімальному стані, підтримувати житловий фонд, підтримувати технологічні споруди. Адже місто все одно живе, і якийсь мінімум витрат все одно повинен на це йти, хай мінімум, давайте це законодавчо врегулюємо. А нам кажуть: ні, давайте заберемо усе. А далі знову будуть у нас всякі різні очевидні історії.
Оце проголосували в першому читанні. Я точно буду подавати поправки до цього законопроекту, Знов таки, я не хочу цей законопроект обговорювати, знаєте, якимись "комсомольськими кричалками" типу "все на війну, містам нічого, все забираємо на війну". Зрозуміло, що ми повинні все забрати на війну, але давайте зробимо це розумно, ефективно і зрозуміло. Давайте приборкаєм корупцію, і це нам дасть додаткові гроші, в тому числі і на війну.
Далі було проголосовано вето президента на закон про декларування, де президент вніс пропозиції вже відкрити реєстр корупціонерів - ну, не корупціонерів, пробачте - реєстр декларації вже. Я розумію, що ці обмовці будуть аплодувати різні активісти і різні сучасні комсомольці. Але мова йде про реєстр декларантів.
Я розумію нетерплячість людей корупції, у мене про це є окреме відео - якщо хтось захоче, ми дамо ссылку в першому коментарі, і ви зможете його ще раз подивитися. Там я пояснював, чому, на мій погляд, не можна відкривати декларації під час війни. Дуже коротко: у нас 800 тисяч декларантів, це не лише 400 депутатів. Я особисто вважаю, що такі люди, як президент, взагалі не повинні подавати декларацію, бо ніхто не повинен знати, де перебуває Верховний Головнокомандувач зараз, включаючи і співробітників НАЗК.
Сам факт відновлення декларування дозволяє всім контролюючим органам проводити перевірки і притягати винних до відповідальності, єдине, що дані декларації не є публічними.
Але Верховна Рада підтримала пропозиції президента, зараз законопроект на підписі, і ми очікуємо підписання президентом. Всі 800 тисяч декларантів - окрім тих, кому дозволили це не робити, а це здебільшого військові, які перебувають в зоні бойових дій - а всі інші будуть зобов'язані подати декларації за 2021-2022 рік до 31 січня наступного року, а декларацію за 2023 рік, так як і було раніше, до 1 квітня. Тому давайте дивитися, давайте очікувати, що і у кого буде записано в декларації. Будемо це аналізувати і будемо про це говорити.
Я можу уже зазначити щодо себе - я про це говорив у попередньому відео, скажу ще раз - я не придбав не лише під час війни, а й взагалі за весь період депутатства, не придбав ані жодного квадратного метру нерухомості, ані жодного квадратного метру землі,
Ні я, ні мої родичі. Тому мені легко заповнювати декларацію, тут немає жодних проблем.
Але я ще раз підкреслюю, я вважаю, що якщо в країні війна - давайте ми це всі усвідомимо - якщо йде війна, то деякі реєстри не можна робити публічними. Хай мені захейтять за це, хай мені говорять все, що вважають за необхідне. Мені байдуже, що говорять "комсомольські крикуни". Мені важливо, щоб держава функціонувала як держава.
Я ще раз підкреслюю: відновлення декларування необхідно було зробити, тому що декларування ми зупинили в період, коли Київ було оточено і коли ніхто не розумів, що буде взагалі завтра. Зараз ситуація змінилася, декларування було відновлено. Але робити його таким, як воно було до початку війни, я вважаю, передчасним. Передчасно. Так само, до речі - я говорив про це на початку, повторюсь ще раз - з'явилася цікава ідея зробити реєстр військово-зобов'язаних. Ну яка мудра людина про це сказала? Тобто передати ворогу дані про всіх військово-зобов'язаних? Мені кажуть, ой, це буде закритий реєстр. Послухайте, ми ж всі розуміємо, де можна придбати закритий реєстр. Ну, в Києві точно на Петрівці можна придбати всі закриті реєстри. Раніше чи пізніше, але принаймні
ходять дуже серйозні чутки, що це можна зробити.
Після цього було прийнято рішення про відкликання народного депутата Шуфрича з посади голови комітету з питань свободи слова. І на цьому засідання 20-го числа було завершено.
А 21-го числа ми розпочали із звернення до міжнародних організацій щодо псевдовиборів, які організував р*шистський режим на тимчасово захоплених українських територіях. Абсолютно чітка позиція Верховної Ради була абсолютно зрозуміла.
До речі, була низка документів, які свідчать про абсолютний непрофесіоналізм нашого уряду. Що зробив уряд? Він прийняв постанову на початку війни і обмежив рентабельність закупівлі товарів для потреб оборони чотирма відсотками. І, звичайно, в той період - особливо в перший період війни - звичайно, це не можна було виконати. Тому що всі тоді співпрацювали з Міністерством Оборони лише по передоплаті, лише по певних категоріях товарів і робіт, брали всюди, де можна було взяти, а тому це не можна було виконати. Абсолютно неправильне рішення, яке треба було дуже швидко змінювати. На жаль, Кабмін його не змінив. Після цього аудиторська служба винесла свої рішення, а правоохоронні органи почали - як сказав сьогодні один із депутатів з трибуни Верховної Ради - почали кошмарити державний бізнес. Державний оборонний бізнес і нараховувати їм якісь божевільні штрафи і пені. Сьогодні Верховна Рада України, я сподіваюсь, це питання розв'язала, ухваливши відповідні постанови.
Також було прийнято закон про національні меншини, який є необхідною передумовою для вступу до Європейського Союзу. Складний закон, я би сказав, дитя певних компромісів. Але цей закон було необхідно для вступу в ЄС.
Проголосували закон про запобігання та протидії легалізації відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом - так званий закон про PEP-ів (прим.: PEP - Politically Exposed Person, політично відкрита людина). Проголосували його в першому читанні, і тепер кожна політично значуща особа і весь перелік всіх його родичів - дід, баба, мати, сестра, брат, кум, сват, теща, тесть, великий перелік - вони всі сьогодні отримають проблеми в банківських установах. Це не пов'язано з декларуванням, не грає в ньому ніякої ролі, хоча деякі активісти говорять, що це пов'язано з декларуванням - це не так, а стосується того, що якщо ви пропрацювали один місяць заступником міністра чогось, то ваша дружина, яка виїхала в Польщу, точно не зможе відкрити там рахунок. От про це цей закон - він закон проголосований в першому читанні. Є великі дискусії всередині парламенту, попри те, що проголосований він великою кількістю народних депутатів.
Також було прийнято низку законів, пов'язаних із фінансовими послугами - два законопроекти було прийнято, які регламентують так зване мікрокредитування. Я дуже сподіваюся, що цей грабіж українського народу, який називається мікрокредитування, перестане існувати як клас, і українці зможуть отримувати кредити в нормальних банківських установах під нормальні відсотки.
Так працювала Верховна Рада цих два дні - це практично все, що відбувалося в сесійній залі Верховної Ради. Достатньо довго вона працювала, бо багато було питань, зокрема розгляд бюджету, які потребують великого часу для розгляду - така процедура розгляду згідно з бюджетним кодексом.
Тому ще раз думайте, ще раз аналізуйте, ще раз розмірковуйте. Якщо у когось є якісь питання, будь ласка, в коментарях питання.
Наступний раз відповідаю вам на ті питання, які від вас надійдуть.
До наступних зустрічей. З повагою, Політичний Нафталін.