![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanКрий мене Боже лізти до письменницьких чвар - але скандал дня імені Данила яневського не є письменницькими чварами. Він є чимось набагато більшим, наприклад, прикладом яскравої меншовартості - так, Даниле, прикладом меншовартості тут є ви, і це вкрай погана прикладна публіцистика, щоб не сказати висер, ой, невже я це сказала, пробачте мене всі за тавтологію.
За слово висер не вибачаюсь, це було саме воно, див. скрін
Історія про Artem Cheh Артема Чапая, Iryna Tsilyk, Андрія Куркова, Данила Яневського та Машу Гесен могла б здаватись історією про заплутане питання, чи є життя на Марсі… ой, перепрошую. Про заплутане питання, чи є хороші Р.?
У кожного своя відповідь, в мене, наприклад, їх є аж троє, і всі вони ніяк не Р., а євреї, фіни і знову євреї. Ще була одна з Челябінську, але загинула, борючись за нашу країну. Та й все, мабуть.
Але ж ця історія знов не про це.
А про те, що порівнювати трепетну писательську творчість з боями під Бахмутом, боями на Азовсталі, боями за Кліщіівку - тупо і пошло, Даниле Яневський. Так, саме це російське слово.
І я сьогодні довго гуглила, хто вона така Марія Гесен, бігла росіянка, хороша Р., навіть не розуміючи, для чого це мені.
Але хто такий Чех, Цілик, Чапай я добре знаю. Це новітні фронтові літератори, можливо, ми давно чекали саме на їхнє слово. І дехто з них будь-якої миті може загинути в боях з різними Р.
На відміну від Куркова і Гесер, навіть якщо для Данила Яневського вони і хороші Р.
А ще я знала колись Данила Яневського. Провідного колись журналіста України. Історика України.
А журналіст та історик мусить розуміти, що є речі непорівнянні.
І стояти за Маріуполь, Бахмут, Попасну, Київ, Харків, Херсон, Марʼінку, Сєвєродонецьк, Рубіжне, Щастя, Волноваху - далеко не те, що летіти на сходняк ПЕН, аби змагатись там в словесних баталіях з хорошими, сцуко, Р.
Боже, навіщо я написала так багато слів, коли достатньо було сказати:
- Даниле, фу таким бути. Не будьте як Данило, фу.
Данило яневський нещодавно робив збір на допомогу 72 білоцерківській. Нормальна робота українського громадянина. Але якщо Данило вважає це своїм Бахмутом і своїм Маріуполем - у мене є погана новина. Ні. Це просто тилова робота. Передаю по літерах - т-и-л-о-в-а…
Не порівнюйте з роботою фронту будь-яку іншу діяльність. Немає економічних, артистичних, письменницьких фронтів. Є один фронт. І не смійте котити на нього бочку ваших зневажливих слів.
Не треба.
І скільки ти не пиши Слава ЗСУ - твій ляпас фронту слабшим не стає.
Для розуміння ситуації, хто ще не в курсі - пост Артема Чеха
https://www.facebook.com/1322813428/posts/10230815175225941/
Відповідь на нього від Яневського - див. скрін
За слово висер не вибачаюсь, це було саме воно, див. скрін
Історія про Artem Cheh Артема Чапая, Iryna Tsilyk, Андрія Куркова, Данила Яневського та Машу Гесен могла б здаватись історією про заплутане питання, чи є життя на Марсі… ой, перепрошую. Про заплутане питання, чи є хороші Р.?
У кожного своя відповідь, в мене, наприклад, їх є аж троє, і всі вони ніяк не Р., а євреї, фіни і знову євреї. Ще була одна з Челябінську, але загинула, борючись за нашу країну. Та й все, мабуть.
Але ж ця історія знов не про це.
А про те, що порівнювати трепетну писательську творчість з боями під Бахмутом, боями на Азовсталі, боями за Кліщіівку - тупо і пошло, Даниле Яневський. Так, саме це російське слово.
І я сьогодні довго гуглила, хто вона така Марія Гесен, бігла росіянка, хороша Р., навіть не розуміючи, для чого це мені.
Але хто такий Чех, Цілик, Чапай я добре знаю. Це новітні фронтові літератори, можливо, ми давно чекали саме на їхнє слово. І дехто з них будь-якої миті може загинути в боях з різними Р.
На відміну від Куркова і Гесер, навіть якщо для Данила Яневського вони і хороші Р.
А ще я знала колись Данила Яневського. Провідного колись журналіста України. Історика України.
А журналіст та історик мусить розуміти, що є речі непорівнянні.
І стояти за Маріуполь, Бахмут, Попасну, Київ, Харків, Херсон, Марʼінку, Сєвєродонецьк, Рубіжне, Щастя, Волноваху - далеко не те, що летіти на сходняк ПЕН, аби змагатись там в словесних баталіях з хорошими, сцуко, Р.
Боже, навіщо я написала так багато слів, коли достатньо було сказати:
- Даниле, фу таким бути. Не будьте як Данило, фу.
Данило яневський нещодавно робив збір на допомогу 72 білоцерківській. Нормальна робота українського громадянина. Але якщо Данило вважає це своїм Бахмутом і своїм Маріуполем - у мене є погана новина. Ні. Це просто тилова робота. Передаю по літерах - т-и-л-о-в-а…
Не порівнюйте з роботою фронту будь-яку іншу діяльність. Немає економічних, артистичних, письменницьких фронтів. Є один фронт. І не смійте котити на нього бочку ваших зневажливих слів.
Не треба.
І скільки ти не пиши Слава ЗСУ - твій ляпас фронту слабшим не стає.
Для розуміння ситуації, хто ще не в курсі - пост Артема Чеха
https://www.facebook.com/1322813428/posts/10230815175225941/
Відповідь на нього від Яневського - див. скрін