![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)

...
В принципі, експертне співтовариство не бачило нерозв'язної суперечності у виробництві підприємствами ОАК одночасно і Ан-148 і SSJ-100, не дивлячись на те, що вони займали одну ринкову нішу. Формально ці літаки мали шанс не вступати в пряму конкуренцію, оскільки Sukhoi Superjet-100 створювався не для ринку СНД, а для західного ринку і виконаний переважно з іноземних, а не російських комплектуючих, тоді як виробництво комплектуючих для Ан-148 було в основному локалізовано на території Росії та Ураїни. Але одна справа роздуми експертів, а інше позиція керівництва ОАК, в якій по відношенню до української розробки простежується махровий суб'єктивізм.
Президент-генеральний конструктор ДП «Антонов» Дмитро Ківа останнім часом неодноразово висловлював свою стурбованість зниженням темпів виробництва Ан-148 на Воронезькому авіазаводі. У 2011 році на ВАЛТ планувалося випустити 28 Ан-148, але в результаті було зібрано лише 4 літаки. Не вселяє оптимізму і рік нинішній на який планувалася збірка 12-ти 148-х, вже зараз видно, що їх кількість навряд чи наблизиться до 10. Якщо ж з'ясується, що аварію 9 травня закрила перед SSJ-100 двері на ринки країн Південно-Східної Азії та інших перспективних регіонів, то шанси Ан-148 стати дійсно масовим літаком виглядають зовсім вже сумно. Немає сумнівів в тому, що ОАК не відмовиться від проекту Superjet, в який вкладено мільярди доларів і більше 10 років роботи, але втрата зовнішніх ринків змусить керівництво корпорації шукати покупця на цей літак в Росії. В такому разі ні про яке поділі сфер впливу з Ан-148 і мова бути не може. Як це не сумно, але трагедія в Індонезії може стати «лебединою піснею» для українського літака. Без російської підтримки Ан-148 так і залишиться штучним виробом ручної збірки.
Повністю читати тут: Катастрофа Sukhoi Superjet-100 може підрізати крила українському Ан-148
no subject
Date: 2012-05-12 03:46 am (UTC)no subject
Date: 2012-05-12 08:57 am (UTC)