До уваги львів’ян, реклама!
Mar. 17th, 2023 10:18 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanIhor Lutsenko ·
До уваги львів’ян, реклама! У Бахмуті ми жили у будинку Дмитро Кононець, місцевого волонтера і підприємця.
До того ми тулилися у вщерть набитому солдатською масою бомбосховищі на Луганському нафтопереробному заводі. Вода була привозна, електрика лише з генератора, по території регулярно прилітали потужні тактичні ракети, і це ще було не найгірше: їжа з консревів і сухпаїв повільно вбивала мій шлунок, солдатська маса страшним хропінням не давала Олегу спати вночі. Ми були весь час злі, брудні й невиспані.
Бахмут став для нас порятунком, хоч доводилося значно далі їздити на позиції. Місто з його кількома кіосками з шаурмою, тоді ще живим ринком і кількома пристойними пам’ятками епохи царизму влітку було блаженством. Тоді туди ще не діставали як слід гармати росіян.
Ввечері Діма жарив м’ясо – реальне свіже м’ясо, яким нас підгодовував. На ринку можна було купити сир та йогурти, і брати таку розкішну їжу на позиції. Ми розкошували, жерли шаурму і бургери з закладу з назвою «Джокер».
Бонусом було подвір’я з морквою, вишнями, смородиною і агрусом. Штук 7 чи 8 котів, два їжака. Інколи у мене з’являвся час на півгодинки полежати, розчепивши гамак і дивитися у небо, переслідувати їжаків. Одну з кішок Олег навіть відіслав у Черкаси.
Спав я хитро у сауні, подалі від будинкового гармидеру. Пахла чудово деревина, один із найулюбленіших моїх запахів у житті.
Якби не шалений темп роботи, коли не було часу висипатися і практично не було вихідних, то це було б солодка війна. І якщо не брати до уваги постійні обстріли по дорозі «на роботу» і назад, а також на самих позиціях.
***
На жаль, тепер цей будинок зруйновано, а потім завойовано росіянами. Дмитро, здається, наперед знав, що так і буде, і завчасно перемістив свою сім'ю, а сам лишався у Бахмуті практично до того, як його почали брати у облогу.
Тепер, у його 45 років, розпочинає своє життя заново. Відкрив автомайстерню у Львові @Автосервіс "Koda Pro", тож усіх запрошую туди везти свої автівки, якщо у них з’являються якісь болячки. Отака безкомпромісна реклама. Дам ще раз посилання https://www.facebook.com/KODAPRO
До уваги львів’ян, реклама! У Бахмуті ми жили у будинку Дмитро Кононець, місцевого волонтера і підприємця.
До того ми тулилися у вщерть набитому солдатською масою бомбосховищі на Луганському нафтопереробному заводі. Вода була привозна, електрика лише з генератора, по території регулярно прилітали потужні тактичні ракети, і це ще було не найгірше: їжа з консревів і сухпаїв повільно вбивала мій шлунок, солдатська маса страшним хропінням не давала Олегу спати вночі. Ми були весь час злі, брудні й невиспані.
Бахмут став для нас порятунком, хоч доводилося значно далі їздити на позиції. Місто з його кількома кіосками з шаурмою, тоді ще живим ринком і кількома пристойними пам’ятками епохи царизму влітку було блаженством. Тоді туди ще не діставали як слід гармати росіян.
Ввечері Діма жарив м’ясо – реальне свіже м’ясо, яким нас підгодовував. На ринку можна було купити сир та йогурти, і брати таку розкішну їжу на позиції. Ми розкошували, жерли шаурму і бургери з закладу з назвою «Джокер».
Бонусом було подвір’я з морквою, вишнями, смородиною і агрусом. Штук 7 чи 8 котів, два їжака. Інколи у мене з’являвся час на півгодинки полежати, розчепивши гамак і дивитися у небо, переслідувати їжаків. Одну з кішок Олег навіть відіслав у Черкаси.
Спав я хитро у сауні, подалі від будинкового гармидеру. Пахла чудово деревина, один із найулюбленіших моїх запахів у житті.
Якби не шалений темп роботи, коли не було часу висипатися і практично не було вихідних, то це було б солодка війна. І якщо не брати до уваги постійні обстріли по дорозі «на роботу» і назад, а також на самих позиціях.
***
На жаль, тепер цей будинок зруйновано, а потім завойовано росіянами. Дмитро, здається, наперед знав, що так і буде, і завчасно перемістив свою сім'ю, а сам лишався у Бахмуті практично до того, як його почали брати у облогу.
Тепер, у його 45 років, розпочинає своє життя заново. Відкрив автомайстерню у Львові @Автосервіс "Koda Pro", тож усіх запрошую туди везти свої автівки, якщо у них з’являються якісь болячки. Отака безкомпромісна реклама. Дам ще раз посилання https://www.facebook.com/KODAPRO