![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanДмитро Корчинський
Коли вам впарюють за канонічність московської "патріархії", РПЦ та УПЦ МП, пам'ятайте наступне:
Московська церква народилася з неканонічного розколу.
За допомогою грошей і насильства була облудно визнана "православною" грішними патріархами східних церков.
Проте, ще в середині сімнадцятого століття, московські "релігійні" та "богослужебні" книжки визнавалися єретичними Вселенською Патріархією, а на Афоні їх спалювали.
У п'ятдесятих-шістдесятих роках сімнадцятого століття московський "патріарх" Нікон, якого спонукали до того греки та українці, спробував надати своєму єретичному збіговиську ознак православності.
За його реформу, яка спонукала розкол, пишуть багато каламуті, але все було науково обсмоктано й розкладено по поличках ще дослідниками дев'ятнадцятого століття.
Джерела вірувань і обрядів розкольників (а це ледь не третина населення московії) давно з'ясовані - несторіанство, мофізизитизм, аріанство.
З'ясувалося, що до Ніконівської реформи, в межах однієї спільноти співіснували, спільно молилися й вважали себе одновірцями послідовники цілої купи неправославних сект. Хоча, заради наукової коректності, можливо припустити, що православні серед них теж іноді зустрічалися.
Така спільнота за визначенням не може називатися і вважатися православною церквою. Тобто до середини сімнадцятого століття московія не мала Православної церкви.
Після того, як в результаті розколу відпали єретики, московська "церква" за формальними ознаками могла вважатися православною. Не довго. Років п'ятдесят.
Вже напочатку вісімнадцятого століття вона стала протестантською деномінацією.
Петро Перший (гомосексуаліст, садист і сатаніст) знищив патріархію, призначив самого себе головою "церкви" та поставив світського обер-прокурора керувати новоствореним «священним» синодом. Тим самим, цар повністю повторив історію Англіканської церкви.
Англіканці, природно, вважаються протестантами.
Проте, московити якимсь дивом (грошима й насильством) примусили грішних і боязливих патріархів сходу вважати себе "православними".
Протестантською деномінацією, одним з державних департаментів, московська "церква" була до 1917 року.
Таким чином, з п'ятнадцятого століття по початок двадцятого, московська "церква" була відносно "православною" лише близько п'ятдесяти років.
За пригоди цього шахрайського збіговиська після 1917 року - в наступних серіях нашого триллера.
Коли вам впарюють за канонічність московської "патріархії", РПЦ та УПЦ МП, пам'ятайте наступне:
Московська церква народилася з неканонічного розколу.
За допомогою грошей і насильства була облудно визнана "православною" грішними патріархами східних церков.
Проте, ще в середині сімнадцятого століття, московські "релігійні" та "богослужебні" книжки визнавалися єретичними Вселенською Патріархією, а на Афоні їх спалювали.
У п'ятдесятих-шістдесятих роках сімнадцятого століття московський "патріарх" Нікон, якого спонукали до того греки та українці, спробував надати своєму єретичному збіговиську ознак православності.
За його реформу, яка спонукала розкол, пишуть багато каламуті, але все було науково обсмоктано й розкладено по поличках ще дослідниками дев'ятнадцятого століття.
Джерела вірувань і обрядів розкольників (а це ледь не третина населення московії) давно з'ясовані - несторіанство, мофізизитизм, аріанство.
З'ясувалося, що до Ніконівської реформи, в межах однієї спільноти співіснували, спільно молилися й вважали себе одновірцями послідовники цілої купи неправославних сект. Хоча, заради наукової коректності, можливо припустити, що православні серед них теж іноді зустрічалися.
Така спільнота за визначенням не може називатися і вважатися православною церквою. Тобто до середини сімнадцятого століття московія не мала Православної церкви.
Після того, як в результаті розколу відпали єретики, московська "церква" за формальними ознаками могла вважатися православною. Не довго. Років п'ятдесят.
Вже напочатку вісімнадцятого століття вона стала протестантською деномінацією.
Петро Перший (гомосексуаліст, садист і сатаніст) знищив патріархію, призначив самого себе головою "церкви" та поставив світського обер-прокурора керувати новоствореним «священним» синодом. Тим самим, цар повністю повторив історію Англіканської церкви.
Англіканці, природно, вважаються протестантами.
Проте, московити якимсь дивом (грошима й насильством) примусили грішних і боязливих патріархів сходу вважати себе "православними".
Протестантською деномінацією, одним з державних департаментів, московська "церква" була до 1917 року.
Таким чином, з п'ятнадцятого століття по початок двадцятого, московська "церква" була відносно "православною" лише близько п'ятдесяти років.
За пригоди цього шахрайського збіговиська після 1917 року - в наступних серіях нашого триллера.