![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanDmytro Kuleba
Розставлю крапки над “і” щодо медійних розмов про тиск на Україну щодо переговорів, як далеко може зайти Україна у звільненні своїх територій і що буде далі тощо.
1. Слухайте Президента Зеленського: ми будемо звільняти свою землю і людей, Росія має вивести свої окупаційні війська з території України у міжнародно визнаних кордонах;
2. Україна не відмовляється від дипломатії. Але нинішні заяви Кремля про нібито готовність до переговорів - це лише димова завіса. Росія грає в конструктив, а насправді хоче взяти паузу, щоб оговтатися від поразок та згодом продовжити війну з новою силою. Ми не підемо на це і закликаємо партнерів не підігравати Москві;
3. Київ не розглядає навіть теоретично будь-яких поступок щодо питання Криму. Немає ані для нас, ані для міжнародного права жодної різниці між Херсоном і Севастополем. Все це - Україна;
4. Розмови про те, що Україна буде терпіти чи піддаватися на будь-які підштовхування, безглузді. Я взагалі раджу усім облишити це доісторичне сприйняття України як того, на кого тиснуть і кого змушують. Сьогодні Україна тисне і змушує. Ми творимо нову історію разом з тими у світі, хто стоїть з нами пліч-о-пліч.
5. Що стосується тих у світі, хто за лаштунками між собою та у коментарях журналістам просторікує про те, що не вірить в перемогу України та висловлює безкінечні сумніви, то сьогодні я виступав на Раді міністрів ЄС і розказав одну історію. Далі цитата з мого сьогоднішьного виступу:
«Влітку 2021 року я подорожував Херсонщиною разом із дітьми. Нашим екскурсоводом був Alexey Biletsky. Він закоханий у Херсонщину та присвятив життя тому, щоб перетворити її на туристичний магніт. Цьогоріч, коли Херсон був окупований, він написав мені. Подякував мені за роботу і сказав, що для нього було за честь зробити для нас екскурсію. Написав він з сумом так, ніби прощався…
Я відповів Олексію, що він обов’язково проведе нам ще одну екскурсію. Після звільнення Херсона. Навряд він повірив тоді у реальність моїх слів. Але все сталося саме так.
Тож тепер я пропоную вам відвідати український Херсон. Зі свого боку, буду радий поділитися контактами Олексія.
Ця ситуація стосується всіх, хто не вірить в Україну. Всіх, хто висловлює сумніви, хто сіє сумніви та страх щодо того, що буде далі.
Варто пам’ятати одну річ: неможливо перемогти, якщо не вірити. Я дякую всім, хто вірить у перемогу України. Ви не пошкодуєте, що зайняли таку позицію.
Якщо ми залишимося єдиними та принциповими у ці важкі часи, ми також святкуватимемо відновлення миру та безпеки в Європі. І чим більше буде підтримки, чим більше зброї ми отримаємо, тим швидше цей день настане».
=====
Алі Татар-заде
московити "вазмущєни" що Зеленський приїхав в "расійскій" Херсон. Нє, їх нє те що не возмущало а навіть не смущало, коли безкінечні кірієнкови, шойгуєви та кобзонови відвідували Донецьк, Луганськ, і той же Херсон (при чому задовго до оголошення анексії), я вже мовчу про Крим, де самий дрібний кісільов має дачьку на бєрєгу моря.
А ще вони не розуміють, що з 14 року будь-хто має право зайти будь-якому московиту у його квартиру, взяти чи поламати що заманеться, бо ті люди поставили себе поза захистом закона. Самі. І так ще буде.
Розставлю крапки над “і” щодо медійних розмов про тиск на Україну щодо переговорів, як далеко може зайти Україна у звільненні своїх територій і що буде далі тощо.
1. Слухайте Президента Зеленського: ми будемо звільняти свою землю і людей, Росія має вивести свої окупаційні війська з території України у міжнародно визнаних кордонах;
2. Україна не відмовляється від дипломатії. Але нинішні заяви Кремля про нібито готовність до переговорів - це лише димова завіса. Росія грає в конструктив, а насправді хоче взяти паузу, щоб оговтатися від поразок та згодом продовжити війну з новою силою. Ми не підемо на це і закликаємо партнерів не підігравати Москві;
3. Київ не розглядає навіть теоретично будь-яких поступок щодо питання Криму. Немає ані для нас, ані для міжнародного права жодної різниці між Херсоном і Севастополем. Все це - Україна;
4. Розмови про те, що Україна буде терпіти чи піддаватися на будь-які підштовхування, безглузді. Я взагалі раджу усім облишити це доісторичне сприйняття України як того, на кого тиснуть і кого змушують. Сьогодні Україна тисне і змушує. Ми творимо нову історію разом з тими у світі, хто стоїть з нами пліч-о-пліч.
5. Що стосується тих у світі, хто за лаштунками між собою та у коментарях журналістам просторікує про те, що не вірить в перемогу України та висловлює безкінечні сумніви, то сьогодні я виступав на Раді міністрів ЄС і розказав одну історію. Далі цитата з мого сьогоднішьного виступу:
«Влітку 2021 року я подорожував Херсонщиною разом із дітьми. Нашим екскурсоводом був Alexey Biletsky. Він закоханий у Херсонщину та присвятив життя тому, щоб перетворити її на туристичний магніт. Цьогоріч, коли Херсон був окупований, він написав мені. Подякував мені за роботу і сказав, що для нього було за честь зробити для нас екскурсію. Написав він з сумом так, ніби прощався…
Я відповів Олексію, що він обов’язково проведе нам ще одну екскурсію. Після звільнення Херсона. Навряд він повірив тоді у реальність моїх слів. Але все сталося саме так.
Тож тепер я пропоную вам відвідати український Херсон. Зі свого боку, буду радий поділитися контактами Олексія.
Ця ситуація стосується всіх, хто не вірить в Україну. Всіх, хто висловлює сумніви, хто сіє сумніви та страх щодо того, що буде далі.
Варто пам’ятати одну річ: неможливо перемогти, якщо не вірити. Я дякую всім, хто вірить у перемогу України. Ви не пошкодуєте, що зайняли таку позицію.
Якщо ми залишимося єдиними та принциповими у ці важкі часи, ми також святкуватимемо відновлення миру та безпеки в Європі. І чим більше буде підтримки, чим більше зброї ми отримаємо, тим швидше цей день настане».
=====
Алі Татар-заде
московити "вазмущєни" що Зеленський приїхав в "расійскій" Херсон. Нє, їх нє те що не возмущало а навіть не смущало, коли безкінечні кірієнкови, шойгуєви та кобзонови відвідували Донецьк, Луганськ, і той же Херсон (при чому задовго до оголошення анексії), я вже мовчу про Крим, де самий дрібний кісільов має дачьку на бєрєгу моря.
А ще вони не розуміють, що з 14 року будь-хто має право зайти будь-якому московиту у його квартиру, взяти чи поламати що заманеться, бо ті люди поставили себе поза захистом закона. Самі. І так ще буде.