![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanIgor Baryshev
Папа римский призвал положить конец военному насилию в Украине и провести переговоры о конкретных шагах к миру. Франциск добавил, что молится за "атакованный и замученный украинский народ" © DW
Інакше кажучи, агент "Папаримський", за завданням таваріщамайора виконав пункт плану активного заходу однієї з спецслужб рф, спрямованого на закріплення за рф територій, захоплених нею в результаті військової агресії проти України та надання їй часу для підготовки до наступних агресивних дій у майбутньому.
Без зайвих евфемізмів, панове із DW на русском , ok?
=====
Diana Makarova
Коли я буду старою-старою, і буду лежати у шезлонгу, оточена правнуками, а вони будуть пірнати до басейну і якийсь засранець, вилізши, поскаржиться:
- Ох, і шпека. Плосто пекло.
Я зарегочу старечим каркаючим реготом і, витягши з роту сигару, провозглашу:
- Слухайте, діти мої і не кажіть своїм батькам, що не чули. Слухайте, любі мої засранці і паршивці. Я розкажу вам про спеку і про пекло.
І стану довго я казати сагу про степ без краю, і про пожежі в тому степу, про спалені смуги дерев і пошматані вибухами кущі, і про те, як їде тим степом стара розбовтана машина, яка не знала кондиціонеру з народження й до смерті, і їдуть в тій машині облиті потом люди, і як спиняються вони біля залитих потом людей у воїнських строях, і, спльовуючи жорсткий доонбаський пил з обвітрених губ, питають:
- Шо, пацани, пекло?
- Ох і пекло. - відповівдають чорні від засмаги пацани і усміхаються на всі свої вцілілі найбілійші зуби.
Такі білі, якими можуть виглядати зуби у вишкірених ротах запилених й засмаглих фронтових мармиз.
Я розповім, який там вітер, як дме він у брудні від поту й пилу обличчя, і не несе нічого, крім жаркого подиху й степової куряви. Я розповім, яким є щастя води - холодної, криничної, чистої, а хоч би й теплої брудної. Просто води і пити, пити, пити...
Я розкажу, як вивантажуються багажники машин під білим сонцем степу і як прискіпливо роззирають хлопці й дівчата привезене, і як вдоволено ми отираємо чола спітнілі і усміхаємось...
... і усміхнусь я, згадуючи все це, і буде моя посмішка щасливою, від згадки про те пекельне щастя, від розуміння, що я була колись там - а ще від щастя, що вас, мої маленькі, від того пекла я вберегла.
Амінь.
Просто рейс. Щасливий і пекельний. Як і всі інші наші рейси на фронт.
=====
Andrey Shipilov
А у тещи телевизоре сейчас восторженный репортаж о величии российского черноморского флота. Какая то журналюшка с гордостью рассказывает что мы сейчас находимся в Новороссийске, в основной базе российского флота в Чёрном море...
И тут даже есть какая-то новейшая супер-пупер российская подводная лодка, которую НАТО боится до такой степени что Россия вынуждена прятать её здесь в Новороссийске.
Через каждое слово - Новороссийск, Новороссийск... Новороссийск наша гордость, Новороссийск наша основная база в чёрном море...
А чего ж не Севастополь-то? Вот уже за полчаса не разу слова «Севастополь» не у по 3 билли.
Папа римский призвал положить конец военному насилию в Украине и провести переговоры о конкретных шагах к миру. Франциск добавил, что молится за "атакованный и замученный украинский народ" © DW
Інакше кажучи, агент "Папаримський", за завданням таваріщамайора виконав пункт плану активного заходу однієї з спецслужб рф, спрямованого на закріплення за рф територій, захоплених нею в результаті військової агресії проти України та надання їй часу для підготовки до наступних агресивних дій у майбутньому.
Без зайвих евфемізмів, панове із DW на русском , ok?
=====
Diana Makarova
Коли я буду старою-старою, і буду лежати у шезлонгу, оточена правнуками, а вони будуть пірнати до басейну і якийсь засранець, вилізши, поскаржиться:
- Ох, і шпека. Плосто пекло.
Я зарегочу старечим каркаючим реготом і, витягши з роту сигару, провозглашу:
- Слухайте, діти мої і не кажіть своїм батькам, що не чули. Слухайте, любі мої засранці і паршивці. Я розкажу вам про спеку і про пекло.
І стану довго я казати сагу про степ без краю, і про пожежі в тому степу, про спалені смуги дерев і пошматані вибухами кущі, і про те, як їде тим степом стара розбовтана машина, яка не знала кондиціонеру з народження й до смерті, і їдуть в тій машині облиті потом люди, і як спиняються вони біля залитих потом людей у воїнських строях, і, спльовуючи жорсткий доонбаський пил з обвітрених губ, питають:
- Шо, пацани, пекло?
- Ох і пекло. - відповівдають чорні від засмаги пацани і усміхаються на всі свої вцілілі найбілійші зуби.
Такі білі, якими можуть виглядати зуби у вишкірених ротах запилених й засмаглих фронтових мармиз.
Я розповім, який там вітер, як дме він у брудні від поту й пилу обличчя, і не несе нічого, крім жаркого подиху й степової куряви. Я розповім, яким є щастя води - холодної, криничної, чистої, а хоч би й теплої брудної. Просто води і пити, пити, пити...
Я розкажу, як вивантажуються багажники машин під білим сонцем степу і як прискіпливо роззирають хлопці й дівчата привезене, і як вдоволено ми отираємо чола спітнілі і усміхаємось...
... і усміхнусь я, згадуючи все це, і буде моя посмішка щасливою, від згадки про те пекельне щастя, від розуміння, що я була колись там - а ще від щастя, що вас, мої маленькі, від того пекла я вберегла.
Амінь.
Просто рейс. Щасливий і пекельний. Як і всі інші наші рейси на фронт.
=====
Andrey Shipilov
А у тещи телевизоре сейчас восторженный репортаж о величии российского черноморского флота. Какая то журналюшка с гордостью рассказывает что мы сейчас находимся в Новороссийске, в основной базе российского флота в Чёрном море...
И тут даже есть какая-то новейшая супер-пупер российская подводная лодка, которую НАТО боится до такой степени что Россия вынуждена прятать её здесь в Новороссийске.
Через каждое слово - Новороссийск, Новороссийск... Новороссийск наша гордость, Новороссийск наша основная база в чёрном море...
А чего ж не Севастополь-то? Вот уже за полчаса не разу слова «Севастополь» не у по 3 билли.