![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanAssociation of Reintegration of Crimea
Як повідомляють підконтрольні російським окупантам медіа-ресурси, на захопленому в 2014 році Севастопольському морському заводі наразі почалася нова «хвиля скорочення робітників», перша з яких відбулася півроку тому.
Формальними причинами звільнень вказане «недостатнє фінансування підприємства», на яке нібито не вистачає 3,5 мільярди рублів.
Дійсно, попре вісім років обіцянок окупантів, завод не став приносити прибуток, ані після злочинної «націоналізації», ані в рамках його протиправного «акціонування» та «включення» до «Об’єднаної суднобудівної корпорації». Підконтрольне загарбникам підприємство у останні роки займалося ремонтом воєнних суден агресора та розпочало будівництво тільки двох плавкранів, яке наразі фактично заморожене.
При цьому основним фактором припинення діяльності морського заводу стає не практична відсутність коштів у агресора, а усвідомлення ним повної безперспективності розвитку суднобудування на окупованій території, за умови відсутності у окупантів доступу до сучасних західних технологій та техніки.
Тому щонайменш частину території заводу окупанти планують передати під забудову нових житлових комплексів для російських колонізаторів, при цьому «посадові особи» окупантів пояснюють це нібито «інвестиційними планами», та навіть «потребою будівництва моста на Північну сторону міста», що мають явно абсурдний характер.
У умовах колапсу «реального сектора економіки» міста примітною стала заява російської пропаганди про те, що окупаційна «адміністрація» Севастополя «візьме шефство» не лише над захопленим окупантами Старобільськом, але й над окупованим Мелітополем.
Фактично йдеться виключно про участь «ключових севастопольських чиновників» у розграбуванні промислового та аграрного потенціалу Мелітополя, чому сприятимуть їх давно налагоджені корупційні зв'язки з Євгеном Балицьким, злочинно заявленим окупантами у ролі «мелітопольської влади».
Sevastopol Key Enterprise Is on Verge of Destruction
According to media resources, controlled by the Russian occupiers, a new “wave of layoffs” has begun at the Sevastopol Shipyard, captured by invaers since 2014, the first of which took place six months ago.
The “insufficient financing of the enterprise” which allegedly lacks 3.5 billion rubles, was named as the formal reasons for the “layoffs”.
Indeed, after eight years of promises by the occupiers, the plant did not make a profit, neither after the criminal “nationalization” nor as part of its illegal “equityization” and “inclusion” in the Russia’s state “United Shipbuilding Corporation”.
In recent years, the invaders-controlled enterprise has been engaged in the repair of the aggressor’s warships and started the construction of two floating cranes only, which is currently actually frozen.
At the same time, the main factor in the termination of the maritime factory is not the practical lack of funds of the aggressor, but his awareness of the complete futility of the development of shipbuilding in the occupied territory, when the occupiers do not have access to modern Western technologies and equipment.
So the occupiers plan to hand over at least part of the plant’s territory for the construction of new residential complexes for Russian colonizers, while occupiers’ “officials” explain this as allegedly “investment plans” and even as “the need to build a bridge to the North side of the city”, which are clearly absurd.
In the current conditions of the collapse of the “real sector of the economy” of the city, the statement of Russian propaganda that the occupation “administration” of Sevastopol “will take patronage” not only over Russia-captured Starobelsk, but also over occupied Melitopol, became noteworthy.
In fact, we are talking exclusively about the participation of “key Sevastopol officials” in the plunder of the industrial and agricultural potential of Melitopol, which will be facilitated by their long-established corrupt ties with Yevhen Balitsky, who was criminally declared by the occupiers as the “Melitopol authorities”.
Як повідомляють підконтрольні російським окупантам медіа-ресурси, на захопленому в 2014 році Севастопольському морському заводі наразі почалася нова «хвиля скорочення робітників», перша з яких відбулася півроку тому.
Формальними причинами звільнень вказане «недостатнє фінансування підприємства», на яке нібито не вистачає 3,5 мільярди рублів.
Дійсно, попре вісім років обіцянок окупантів, завод не став приносити прибуток, ані після злочинної «націоналізації», ані в рамках його протиправного «акціонування» та «включення» до «Об’єднаної суднобудівної корпорації». Підконтрольне загарбникам підприємство у останні роки займалося ремонтом воєнних суден агресора та розпочало будівництво тільки двох плавкранів, яке наразі фактично заморожене.
При цьому основним фактором припинення діяльності морського заводу стає не практична відсутність коштів у агресора, а усвідомлення ним повної безперспективності розвитку суднобудування на окупованій території, за умови відсутності у окупантів доступу до сучасних західних технологій та техніки.
Тому щонайменш частину території заводу окупанти планують передати під забудову нових житлових комплексів для російських колонізаторів, при цьому «посадові особи» окупантів пояснюють це нібито «інвестиційними планами», та навіть «потребою будівництва моста на Північну сторону міста», що мають явно абсурдний характер.
У умовах колапсу «реального сектора економіки» міста примітною стала заява російської пропаганди про те, що окупаційна «адміністрація» Севастополя «візьме шефство» не лише над захопленим окупантами Старобільськом, але й над окупованим Мелітополем.
Фактично йдеться виключно про участь «ключових севастопольських чиновників» у розграбуванні промислового та аграрного потенціалу Мелітополя, чому сприятимуть їх давно налагоджені корупційні зв'язки з Євгеном Балицьким, злочинно заявленим окупантами у ролі «мелітопольської влади».
Sevastopol Key Enterprise Is on Verge of Destruction
According to media resources, controlled by the Russian occupiers, a new “wave of layoffs” has begun at the Sevastopol Shipyard, captured by invaers since 2014, the first of which took place six months ago.
The “insufficient financing of the enterprise” which allegedly lacks 3.5 billion rubles, was named as the formal reasons for the “layoffs”.
Indeed, after eight years of promises by the occupiers, the plant did not make a profit, neither after the criminal “nationalization” nor as part of its illegal “equityization” and “inclusion” in the Russia’s state “United Shipbuilding Corporation”.
In recent years, the invaders-controlled enterprise has been engaged in the repair of the aggressor’s warships and started the construction of two floating cranes only, which is currently actually frozen.
At the same time, the main factor in the termination of the maritime factory is not the practical lack of funds of the aggressor, but his awareness of the complete futility of the development of shipbuilding in the occupied territory, when the occupiers do not have access to modern Western technologies and equipment.
So the occupiers plan to hand over at least part of the plant’s territory for the construction of new residential complexes for Russian colonizers, while occupiers’ “officials” explain this as allegedly “investment plans” and even as “the need to build a bridge to the North side of the city”, which are clearly absurd.
In the current conditions of the collapse of the “real sector of the economy” of the city, the statement of Russian propaganda that the occupation “administration” of Sevastopol “will take patronage” not only over Russia-captured Starobelsk, but also over occupied Melitopol, became noteworthy.
In fact, we are talking exclusively about the participation of “key Sevastopol officials” in the plunder of the industrial and agricultural potential of Melitopol, which will be facilitated by their long-established corrupt ties with Yevhen Balitsky, who was criminally declared by the occupiers as the “Melitopol authorities”.