Борис Джонсон, як запобіжник капітуляції
Jul. 9th, 2022 06:05 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanБорис Беспалий
Борис Джонсон, як запобіжник капітуляції.
Може хто й подивується, але на сьогодні єдиним (!) офіційним документом, що визначає цілі України у війні є Стамбульські пропозиції, передані українською стороною російській 29 березня.
Втім, за інформацією ЗМІ є вони на столах у Анкарі, Берліні, Вашингтоні, Парижі, Пекіні, може й ще де. Немає лише у громадян України. Що ж таємного може бути у паперах, переданих росіянам!!! Такого, що українцям знати не личить?
А те, що ті пропозиції не що інше, як пропозиції капітуляції. Її умови, так би мовити.
І 10 квітня наш відданий друг, прем'єр Великої Британії Борис Джонсон як на крилах прилетів щоб втримати банкову від того. Тоді минулося. Не лише завдяки Джонсону, але він був першим, і безкомпромісним.
І ось Джонсон йде. А капітулянтські стамбульські пропозиції ж залишаються! З різних причин, шанси на їх прийняття мізерні, але ж:
Зеленський їх не відкликає. Заміни їм не вносить. Офіційних умов України щодо закінчення війни не висунув досі! Непорядок.
А відставка Джонсона збільшує ризики: така гребля рушиться.
Застереження перше.
Мовляв, якщо шанси стамбульських пропозицій мізерні, то ніби й байдуже що там накарябано.
Уявіть, виходить на Хрещатик урод з плакатом: "Путін прийди!". Шанси мізерні, але ж позиція заявлена! І потребує реагування.
Теж і зі стамбульськими пропозиціями: їх здйсненність важлива, але наразі ключове, що це й ДОСІ ОФЦІЙНА ПОЗИЦІЯ України. Як вам це, дорогі українці?
Застереження друге. Від наших посадовців лунали й інші заяви, зокрема радикальні. Та фішка в тому, що неофіційно сказане (хоч би президентом) не є позицією держави. Про інших вже мовчу. Юридично це те саме, що й будь-чий пост у мережі.
Залежно від нашого ставлення можемо назвати це: мобілізуючим закликом, набором гасел, художнім свистом, лохотроном для електорату...
І як тут ще раз уклінно не вклонитися нашому непідкупному другові, незламному і безкомпромісному Борису Джонсону.
Спасибі! Разом переможемо!
Борис Джонсон, як запобіжник капітуляції.
Може хто й подивується, але на сьогодні єдиним (!) офіційним документом, що визначає цілі України у війні є Стамбульські пропозиції, передані українською стороною російській 29 березня.
Втім, за інформацією ЗМІ є вони на столах у Анкарі, Берліні, Вашингтоні, Парижі, Пекіні, може й ще де. Немає лише у громадян України. Що ж таємного може бути у паперах, переданих росіянам!!! Такого, що українцям знати не личить?
А те, що ті пропозиції не що інше, як пропозиції капітуляції. Її умови, так би мовити.
І 10 квітня наш відданий друг, прем'єр Великої Британії Борис Джонсон як на крилах прилетів щоб втримати банкову від того. Тоді минулося. Не лише завдяки Джонсону, але він був першим, і безкомпромісним.
І ось Джонсон йде. А капітулянтські стамбульські пропозиції ж залишаються! З різних причин, шанси на їх прийняття мізерні, але ж:
Зеленський їх не відкликає. Заміни їм не вносить. Офіційних умов України щодо закінчення війни не висунув досі! Непорядок.
А відставка Джонсона збільшує ризики: така гребля рушиться.
Застереження перше.
Мовляв, якщо шанси стамбульських пропозицій мізерні, то ніби й байдуже що там накарябано.
Уявіть, виходить на Хрещатик урод з плакатом: "Путін прийди!". Шанси мізерні, але ж позиція заявлена! І потребує реагування.
Теж і зі стамбульськими пропозиціями: їх здйсненність важлива, але наразі ключове, що це й ДОСІ ОФЦІЙНА ПОЗИЦІЯ України. Як вам це, дорогі українці?
Застереження друге. Від наших посадовців лунали й інші заяви, зокрема радикальні. Та фішка в тому, що неофіційно сказане (хоч би президентом) не є позицією держави. Про інших вже мовчу. Юридично це те саме, що й будь-чий пост у мережі.
Залежно від нашого ставлення можемо назвати це: мобілізуючим закликом, набором гасел, художнім свистом, лохотроном для електорату...
І як тут ще раз уклінно не вклонитися нашому непідкупному другові, незламному і безкомпромісному Борису Джонсону.
Спасибі! Разом переможемо!