![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanAssociation of Reintegration of Crimea
Як відомо держава-агресор вкрай болісно відреагувала на не допуск до участі у пісенному конкурсі «Євробачення– 2022» та й на наступну перемогу України у відповідному заході в Турині.
Пропаганда окупантів була змушена реагувати й на дискваліфікацію української конкурсантки Аліни Паш через те, що вона намагалася приховати свою поїздку в окупований Крим та надала для цього сфальсифіковані документи. Багато глядачів визнало символічною заміну через «кримський скандал» фіналіста на групу «Kalush Orchestra», яка й принесла перемогу Україні.
Тому прогнозоване, що після «Євробачення – 2022» підконтрольні агресорові «кримські медіа» синхронно почали писати про нібито «нікчемність конкурсу», який «не має ніякого значення».
Водночас надалі російський скандальний «авторитетний продюсер» та «батько шоу-бізнесу» Йосип Пригожин запропонував зробити «альтернативу Євробаченню» та проводити її у окупованій Ялті. Пропозицію «гаряче підтримала» фейковий «мер» окупованого кримського міста Яніна Павленко та зазначену «цікаву ідею» стала широко поширювати російська пропаганда.
При цьому авторам такого «імпортозаміщення» не спало на думку знайти відповідь на два простих питання. По-перше незрозуміло – як забезпечити «міжнародний рівень» фейкового «конкурсу», оскільки в окупований Крим жоден поважаючий себе виконавець третіх країн очевидно не приїде.
По-друге неясно чому російські окупанти прагнуть поспіхом робити карго-культ саме з «Євробачення», яке очевидно не лише «нікчемний політизований захід», як писали окупанти на півострові ще місяць тому, але й належить до «європейської цивілізації», від якої, за злочинними заявами фейкового «кримського спікера» Володимира Константинова нібито «Крим назавжди відмовився».
За таких умов рупори фейкового «цивілізаційного розлому» серед кримських колаборантів продовжують обговорювати мовою ненависті навіть «музику, що має бути поза політикою».
Прикладом фейкового «сенатора від Криму» Ольгу Ковітіді наразі «дуже турбує» щоб у новому конкурсі «не взяли участь гомосексуалісти». А фейковий «глава Криму» Сергій Аксенов під час «візиту» у Феодосії, де він «обклав додатковою даниною» місцевих колаборантів, приділив величезну увагу «жахливому випадку», коли у одній з шкіл міста відбувся виступ дітей під пісню українського виконавця Андрія Данилка.
Але насправді не боротьба з піснями Вірки Сердючки чи представниками ЛГБТ у шоу-бізнесі змусила російську пропаганду та кримських колаборантів згадати про «Євробачення».
Адже перед цим керівництво європейського конкурсу заявило про перенесення «Євробачення -2023» з України у Великобританію, через ситуацію російської агресії. Але англійський прем’єр-міністр Борис Джонсон у відповідь висловив повну упевненість про спроможність України прийняти пісенний конкурс наступного року.
Це очевидно означає й сумні для російських агресорів перспективи повного краху їх злочинних планів щодо України, а тому російська пропаганда почала «на колінці» вигадувати «у відповідь» фейкові «конкурси» в окупованому Криму.
-----
Crimea and “Eurovision”: the Occupiers’ Phantom Pains
As it is known, Russia as the aggressor state reacted extremely painfully to not being allowed to participate in the “Eurovision – 2022” song contest, as well as to the subsequent victory of Ukraine in the corresponding event in Turin.
The occupiers’ propaganda was forced to respond to the disqualification of the Ukrainian contestant Alina Pash because she tried to hide her trip to the occupied Crimea and provided falsified documents for this.
Many viewers considered it symbolic to replace the Ukraine’s finalist, due to the “Crimean scandal”,.with the “Kalush Orchestra” group, which brought victory to Ukraine.
Therefore, it is predictable that after “Eurovision – 2022”, the “Crimean media” controlled by the Russian invaders, simultaneously began to write about the alleged “insignificance of the contest”, which “does not matter”.
At the same time, the Russian scandalous “authoritative producer” and “father of show business” Iosif Prigozhin proposed to make an “alternative to Eurovision” and hold it in occupied Yalta. The proposal was “ardently supported” by the fake “mayor” of the occupied Crimean city, Yanina Pavlenko, and the noted “interesting idea” was widely disseminated by Russian propaganda.
At the same time, it did not occur to the authors of such “import substitution” to find the answer to two simple questions. Firstly, it is not clear how to ensure the “international level” of the fake “competition”, since no self-respecting performer from third countries will obviously come to the occupied Crimea.
Secondly, it is not clear why the Russian occupiers are trying to hastily make a cargo cult out of “Eurovision”, which is obviously not only an “insignificant politicized event”, as the occupiers wrote on the peninsula a month ago, but also refers to the “European civilization”, from which , according to the criminal statements of the fake “Crimean speaker” Volodymyr Konstantinov, allegedly “Crimea has forever refused”.
Under such conditions, the mouthpieces of the fake “civilizational break” among the Crimean collaborators continue to discuss in the language of hatred even “music that should be outside of politics”.
As an example of a fake “senator from Crimea”, Olga Kovitidi is “very worried” that “homosexuals will not take part in the new contest”. And the fake “Head of Crimea” Sergey Aksyonov, during his “visit” to Feodosiya, where he “imposed additional tribute” on local collaborators, paid great attention to the “terrifying event” when children performed in one of the occupiers-controlled town’s schools to the song of Ukrainian artist Andrey Danilko.
But in fact, it was not the fight against the songs of Verka Serduchka or LGBT people in show business that made Russian propaganda and Crimean collaborators think of “Eurovision”.
After all, before that, the leadership of the European contest announced the transfer of “Eurovision – 2023” from Ukraine to the UK due to the situation of Russian aggression. But British Prime Minister Boris Johnson responded by expressing full confidence in Ukraine’s ability to host the song contest next year.
This obviously means the sad prospects for the Russian aggressors of the complete collapse of their criminal plans for Ukraine, and therefore Russian propaganda began to “on its knees” come up with “reciprocal” fake “competitions” in the occupied Crimea.
Як відомо держава-агресор вкрай болісно відреагувала на не допуск до участі у пісенному конкурсі «Євробачення– 2022» та й на наступну перемогу України у відповідному заході в Турині.
Пропаганда окупантів була змушена реагувати й на дискваліфікацію української конкурсантки Аліни Паш через те, що вона намагалася приховати свою поїздку в окупований Крим та надала для цього сфальсифіковані документи. Багато глядачів визнало символічною заміну через «кримський скандал» фіналіста на групу «Kalush Orchestra», яка й принесла перемогу Україні.
Тому прогнозоване, що після «Євробачення – 2022» підконтрольні агресорові «кримські медіа» синхронно почали писати про нібито «нікчемність конкурсу», який «не має ніякого значення».
Водночас надалі російський скандальний «авторитетний продюсер» та «батько шоу-бізнесу» Йосип Пригожин запропонував зробити «альтернативу Євробаченню» та проводити її у окупованій Ялті. Пропозицію «гаряче підтримала» фейковий «мер» окупованого кримського міста Яніна Павленко та зазначену «цікаву ідею» стала широко поширювати російська пропаганда.
При цьому авторам такого «імпортозаміщення» не спало на думку знайти відповідь на два простих питання. По-перше незрозуміло – як забезпечити «міжнародний рівень» фейкового «конкурсу», оскільки в окупований Крим жоден поважаючий себе виконавець третіх країн очевидно не приїде.
По-друге неясно чому російські окупанти прагнуть поспіхом робити карго-культ саме з «Євробачення», яке очевидно не лише «нікчемний політизований захід», як писали окупанти на півострові ще місяць тому, але й належить до «європейської цивілізації», від якої, за злочинними заявами фейкового «кримського спікера» Володимира Константинова нібито «Крим назавжди відмовився».
За таких умов рупори фейкового «цивілізаційного розлому» серед кримських колаборантів продовжують обговорювати мовою ненависті навіть «музику, що має бути поза політикою».
Прикладом фейкового «сенатора від Криму» Ольгу Ковітіді наразі «дуже турбує» щоб у новому конкурсі «не взяли участь гомосексуалісти». А фейковий «глава Криму» Сергій Аксенов під час «візиту» у Феодосії, де він «обклав додатковою даниною» місцевих колаборантів, приділив величезну увагу «жахливому випадку», коли у одній з шкіл міста відбувся виступ дітей під пісню українського виконавця Андрія Данилка.
Але насправді не боротьба з піснями Вірки Сердючки чи представниками ЛГБТ у шоу-бізнесі змусила російську пропаганду та кримських колаборантів згадати про «Євробачення».
Адже перед цим керівництво європейського конкурсу заявило про перенесення «Євробачення -2023» з України у Великобританію, через ситуацію російської агресії. Але англійський прем’єр-міністр Борис Джонсон у відповідь висловив повну упевненість про спроможність України прийняти пісенний конкурс наступного року.
Це очевидно означає й сумні для російських агресорів перспективи повного краху їх злочинних планів щодо України, а тому російська пропаганда почала «на колінці» вигадувати «у відповідь» фейкові «конкурси» в окупованому Криму.
-----
Crimea and “Eurovision”: the Occupiers’ Phantom Pains
As it is known, Russia as the aggressor state reacted extremely painfully to not being allowed to participate in the “Eurovision – 2022” song contest, as well as to the subsequent victory of Ukraine in the corresponding event in Turin.
The occupiers’ propaganda was forced to respond to the disqualification of the Ukrainian contestant Alina Pash because she tried to hide her trip to the occupied Crimea and provided falsified documents for this.
Many viewers considered it symbolic to replace the Ukraine’s finalist, due to the “Crimean scandal”,.with the “Kalush Orchestra” group, which brought victory to Ukraine.
Therefore, it is predictable that after “Eurovision – 2022”, the “Crimean media” controlled by the Russian invaders, simultaneously began to write about the alleged “insignificance of the contest”, which “does not matter”.
At the same time, the Russian scandalous “authoritative producer” and “father of show business” Iosif Prigozhin proposed to make an “alternative to Eurovision” and hold it in occupied Yalta. The proposal was “ardently supported” by the fake “mayor” of the occupied Crimean city, Yanina Pavlenko, and the noted “interesting idea” was widely disseminated by Russian propaganda.
At the same time, it did not occur to the authors of such “import substitution” to find the answer to two simple questions. Firstly, it is not clear how to ensure the “international level” of the fake “competition”, since no self-respecting performer from third countries will obviously come to the occupied Crimea.
Secondly, it is not clear why the Russian occupiers are trying to hastily make a cargo cult out of “Eurovision”, which is obviously not only an “insignificant politicized event”, as the occupiers wrote on the peninsula a month ago, but also refers to the “European civilization”, from which , according to the criminal statements of the fake “Crimean speaker” Volodymyr Konstantinov, allegedly “Crimea has forever refused”.
Under such conditions, the mouthpieces of the fake “civilizational break” among the Crimean collaborators continue to discuss in the language of hatred even “music that should be outside of politics”.
As an example of a fake “senator from Crimea”, Olga Kovitidi is “very worried” that “homosexuals will not take part in the new contest”. And the fake “Head of Crimea” Sergey Aksyonov, during his “visit” to Feodosiya, where he “imposed additional tribute” on local collaborators, paid great attention to the “terrifying event” when children performed in one of the occupiers-controlled town’s schools to the song of Ukrainian artist Andrey Danilko.
But in fact, it was not the fight against the songs of Verka Serduchka or LGBT people in show business that made Russian propaganda and Crimean collaborators think of “Eurovision”.
After all, before that, the leadership of the European contest announced the transfer of “Eurovision – 2023” from Ukraine to the UK due to the situation of Russian aggression. But British Prime Minister Boris Johnson responded by expressing full confidence in Ukraine’s ability to host the song contest next year.
This obviously means the sad prospects for the Russian aggressors of the complete collapse of their criminal plans for Ukraine, and therefore Russian propaganda began to “on its knees” come up with “reciprocal” fake “competitions” in the occupied Crimea.
no subject
Date: 2022-06-23 11:14 am (UTC)