![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Андрій Єрмак: «В нас інші прізвища, ніж у творців Мінських угод. Людей, які б таке допускали, в нашій команді немає»
(2)Початок
С.К.: Коли ГУР домовлялося, що наші військові виходять з заводу і далі їх вивозять, чи було в той момент якесь розуміння, в які строки – за місяць, два, три – їх можна буде обміняти, звільнити, і за яких умов?
Таких питань дуже багато, тому в центрі ГУР щодо полонених створений пресцентр, в його роботі будуть брати участь як представники ГУР, так і тих структур, чиї люди знаходяться в полоні. Тому всі ці деталі, думаю, краще дізнаватися у них.
Оскільки перемовини і консультації ще тривають, кожна деталь має значення, процес дуже непростий. Я б не хотів своїми словами і інформацією якось нашкодити цьому процесу.

Я знаю точно, що завданням на першому етапі було збереження життя наших героїв. Це завдання ГУР виконало.
Сьогодні вони займаються другим етапом – їх поверненням. І всі деталі, я думаю, вони зможуть чітко розповісти. Також, гадаю, ви знаєте, що почався процес повернення тіл наших загиблих героїв. На сьогодні це вже більш як 200. Проводиться експертиза, і це теж дуже важливо, щоб рідні і родина могли отримати і поховати загиблих.
С.К.: Якщо раптом росіяни, знехтують домовленостями і почнуть виносити вироки полоненим, як це зробили з двома громадянами Великобританії і одним Марокко?
ГУР, між іншим, також займається цим питанням. І британцями, і громадянином Марокко.
Позиція глави держави не змінилася. Він сказав, що якщо з цими людьми щось станеться, про будь-які перемовини можна буде забути. Він про це говорив, коли вони були там (на «Азовсталі», – LB.ua), і продовжує займати цю позицію, поки вони не повернулися до нашої країни.

9 червня Саадуну Брагіму з Марокко та громадянам Великобританії Ейдену Асліну та Шону Піннеру, яких росіяни утримують у полоні, 'суд ДНР' оголосив смертний вирок.
Ми розуміємо, що це елемент шантажу і «підняття ставок» з боку РФ. Але давайте дочекаємося результату.
«Якщо війна продовжується, санкцій недостатньо. Крапка»
О.Б.: Група Єрмака-Макфола напрацьовує пропозиції щодо санкцій. Яким чином ви переконуєте наших партнерів імплементувати пропозиції України у свої рішення?
О, там триває постійна робота, декілька разів на день дзвінки, зустрічі, консультації, на яких ми роз’яснюємо партнерам наші пропозиції.
Сьогодні це декілька документів рекомендаційного характеру, ми називаємо їх “пейперами Макфола-Єрмака”. Ці напрацювання ми передаємо під час офіційних зустрічей найвищого рівня.
Особисто Президент передав документ Ентоні Блінкену, Ненсі Пелоусі, Урсулі фон дер Ляєн, Шарлю Мішелю, Борису Джонсону тощо. І ми бачимо, що відсотків 45 наших пропозицій вже враховано. Ми продовжуємо їх напрацьовувати, група дуже потужно працює.
Кожного дня у них там всередині відбуваються відеозустрічі, консультації, крім того, ведеться дуже активна комунікаційна робота - у групи є власний твітер, щотижня виходять колонки і інтерв‘ю членів групи, я також мінімум раз на тиждень виходжу з комунікацією. Нещодавно, наскільки мені відомо, група запустила навіть лінійку власних івентів на базі різних європейських аналітичних майданчиків, щоб просувати наші тези.
Тобто у нас є конкретний продукт групи - “пейпери”, навколо яких вибудовуються комунікаційна і дипломатична складова. Саме в такому вигляді це спрацьовує. Подібний алгоритм роботи ми екстраполюємо і на інші групи, про які вже розповідав вам раніше.
Але, безумовно, особистий контакт відіграє величезне значення.

Розмовляю я, наприклад, з Джейком Салліваном (радник президента США з національної безпеки, – LB.ua), надсилаю йому новий документ, прошу подивитися, бо там є нові прізвища щодо санкцій. Так само - з європейськими колегами. По це постійно говорить Президент, коли зустрічається з лідерами країн. Про це говорять прем'єр-міністр, міністр закордонних справ.
О.Б.: Одна з ваших пропозицій – це застосування тотальних персональних санкцій проти всіх представників влади Російської Федерації, проти всіх членів партії «Единая Россия». Наскільки реально, що наші партнери підуть на такий крок, адже зараз вони обмежуються точковими персональними санкціями. І на який ефект ми розраховуємо у випадку тотальних санкцій?
Для нас важлива ефективність санкцій. Якщо війна продовжується, санкцій недостатньо. Крапка. Тому санкційний тиск має наростати, потрібно знаходити болючі місця. Дуже важливо, щоб дію санкцій відчули на собі всі політики, всі, хто залучений до функціонування цієї воєнної машини. Безумовно, несправедливо, що ці люди продовжують їздити відпочивати в європейських країнах, їхні діти продовжують навчатися в американських університетах і так далі.
Ми також створили «Книгу катів» з реєстром тих військових РФ, які брали участь у війні проти України. Навіть якщо хтось просто стояв біля того, хто вбивав, ґвалтував, всі повинні бути визначені, про них має знати світ, всі вони повинні понести відповідальність. Є міжнародна кримінальна відповідальність, цим питанням займаються відповідні фахівці. Але дуже важливо, щоб російські військові також потрапляли під санкції. Якщо ти прийшов на нашу землю вбивати, твоя родина, твої діти повинні забути, що таке лікуватись, навчатись, відпочивати за кордоном.

Тому розширення санкційного списку для нас – дуже принципове питання. Всі ці люди, які сьогодні перебувають при владі в Росії, повинні зрозуміти – для них цей світ буде закрито.
С.К.: Ще на початку масштабної агресії Президентом було ініційовано проєкт «Книга катів». На якому він етапі зараз? Як це відбувається?
Цим питанням займається Андрій Смирнов. Після виходу нашого інтерв’ю вже запрацює портал, на якому ми будемо публікувати отриману інформацію про російських військових – хто вони, де служать, які звання, в яких злочинах їх підозрюють тощо. Багато цих фактів ляжуть в основу великої справи щодо геноциду. Для нас це дуже важливо, і сьогодні світ вже не має жодних сумнівів, що ця війна є геноцидом українців.
«Визнання Росії країною-спонсором тероризму дуже важливо, деякі парламенти вже це проголосували. Дуже важливо, щоб це зробив американський Конгрес»
О.Б.: Україна каже, що санкції, які запровадив ЄС щодо російської нафти, недостатні. Ваша група запропонувала «Дорожню карту енергетичних санкції» – повне ембарго на російські енергоносії або запровадження спеціального податку на такі носії, який в подальшому можливо було б спрямувати на «репарації» для України. Чи є ймовірність, що ЄС зважиться на такі заходи, враховуючи, як важко країни ЄС погоджували шостий пакет санкцій?
Це було важко, але його ухвалили. Ви ж самі бачите, коли питаєте про шанси, що навіть те, про що ми не могли мріяти, сьогодні стало реальністю. Тому треба нарощувати, робота непроста. Безумовно, є країни, які дуже важко на це йдуть, і треба знаходити якісь варіанти, ми над ними працюємо. Ми залишаємося на позиції, що сьогодні ембарго на енергоресурси є найпотужнішим механізмом, тому що саме з них вони фінансують воєнну машину. Наші партнери бачать, що продовжується шантаж, як вони (росіяни, – LB.ua) перекривають газ іншим країнам. Це, безумовно, спонукає їх до активніших дій. Так само, як і наша позиція, зокрема, постійні виступи Президента, його публічна активність, виступи інших членів команди. Це все дуже добре працює.

Звернення президента до парламенту Японії.
Ми змінюємо майданчики. Раніше президент виступав перед парламентами, зараз - перед університетами, використовує також інші платформи. Я, наприклад, вже виступав перед деякими комітетами з безпекових питань ряду парламентів, зокрема, Ірландії. Залучаємо опініон-мейкерів в різних країнах. Можу вам сказати, з нами працюють найкращі спеціалісти щодо санкцій. Вороги бігають по стелі, коли чують, хто залучений до цього. Тому робота триває.
О.Б.: Крім нафти і газу, які ще найважливіші больові точки РФ, куди можна вдарити санкціями?
Ми сконцентрувались, по-перше, на обмеженні трансферу технологій, товарів подвійного призначення. Дуже для нас важлива заборона на виконання чинних військових контрактів з Російською Федерацією. Аби ніхто не поставляв Росії зброї, боєприпасів, комплектуючих та будь-яких інших подібних товарів. І також, звичайно, нічого подібного не купував у неї.
Якщо говорити про політичні питання, то це визнання Росії країною-спонсором тероризму. І сьогодні деякі парламенти вже це проголосували. Дуже важливо, щоб це зробив американський Конгрес.
О.Б.: Країни Близького Сходу, Латинської Америки, а також Китай та Індія не лише не застосовують обмежень, а й продовжують тісну співпрацю з РФ. Україна і наші партнери можуть якось це змінити?
Дуже комплексне питання. По-перше, не всі країни, які ви перерахували, допомагають Росії. Я не погоджуюсь. Багато з них поки що займають нейтральну позицію, ми з цим працюємо. Давайте скажемо чесно: деякі регіони були поза увагою України, поза увагою дипломатії України. Сьогодні цей підхід змінюється. Я дуже радий, що ми з міністром закордонних справ тут абсолютно на одній хвилі.

Для нас дуже важлива Африка, ми нею практично не займалися. На жаль, з приходом Януковича до влади наші потужні можливості щодо ринку озброєння на цьому континенті були зруйновані, сьогодні ми їх відновлюємо. Але весь цей час поки ми його руйнували, росіяни працювали на цих ринках, вкладали великі гроші.
Сьогодні треба дуже швидко налагоджувати дипломатичні стосунки, і ми це робимо кожного дня, тому що в деяких з цих країн ми шукаємо необхідне нам озброєння.
Наприклад, цього тижня Президент проводить багато перемовин з представниками країн Латинської Америки. В багатьох країнах в нас навіть немає посольств, їх треба відкривати.
Ми з міністром Кулебою минулого тижня виступали перед міністрами закордонних справ країн – членів Ради співробітництва арабських держав Затоки. Була дуже цікава розмова. Можливо, це вплинуло на рішення Саудівської Аравії збільшити видобуток нафти. Тобто це маленькі деталі, якими необхідно займатися. На жаль, ми втратили 30 років, багато чого не робили, і війна, як хвороба, відкриває всі больові точки і всі проблеми. Але є команда, команда сьогодні загартована війною, і чітко розуміє, що треба робити.

Андрій Єрмак та Дмитро Кулеба під час розмови з міністрами закордонних справ країн – членів Ради співробітництва арабських держав Затоки.
«Перемога України – це буде і перемога наших партнерів. Це вже аксіома»
О.Б.: Росія, фактично, просить зняти частину санкцій в обмін на розблокування українських портів. Чи є ризики, що заради уникнення глобальної продовольчої кризи Захід може на це погодитися?
Ми проти зняття будь-яких санкцій. До того ж сьогодні ми практично закрили питання щодо Білорусі (самопроголошена влада цієї країни пропонувала свою залізничну інфраструктуру для транспортування українського зерна, – LB.ua) в цьому сенсі.
Ми розглядаємо єдиний варіант – розблокування портів. Це – єдиний шлях здійснити повноцінний експорт нашої сільгосппродукції, яка дуже важлива і є серйозним фактором продуктової безпеки. Ми над цим працюємо. Безпосередньо я спілкуюсь з генеральним секретарем Гутеррешем, який проводить ці перемовини. Ми чітко розуміємо, як це має бути. На виконання відповідного доручення Президента я перебуваю в повній координації з нашими військовими, з міністром інфраструктури Кубраковим, міністром сільського господарства Сольським, з Міністерством закордонних справ, з нашими партнерами.
Тому, вважаю, що варіант реальний, але ми будемо це здійснювати тільки за умови абсолютних гарантій безпеки. Так що шантаж щодо санкцій – це не до нас, ми його не розглядаємо.
О.Б.: Міністр оборони Резніков нещодавно заявив, що темпи і кількість постачання озброєнь все ще недостатні. Чому, на вашу думку, наші партнери настільки нерішучі у питанні допомоги саме зброї?
Узагальнювати і списувати все на нерішучість дуже зручно, але це не показує всієї картини. Вона складніша. Але сьогодні, мені здається, наші партнери ухвалили всі необхідні рішення, є співпраця між нашими військовими, яка сьогодні вийшла на необхідний рівень: коли проводяться брифінги щотижня, коли партнери чітко розуміють наші плани і те, що вони є частиною цих планів. Я зі словом MLRS прокидаюсь і засинаю, хоча ще декілька років тому навіть не знав, що це таке.
Повірте, ми робимо все можливе і неможливе. Я думаю, що ми побачимо прогрес в цьому питанні.
Олексій сказав правду, що сьогодні нам цього недостатньо, але все ж таки, вже почалась робота і по ленд-лізу, ми почали отримувати і гаубиці М777 з балістично-обчислювальними системами. Думаю, що допомога буде зростати.

Дуже важливо, щоб наші партнери відчували себе і частиною наших перемог, і тоді, якщо щось не вдалося. І важливо, що сьогодні вони без застережень вірять в те, що ми переможемо. Наша позиція, що перемога України – це буде і перемога наших партнерів. Це вже аксіома.
О.Б.: Які у вас очікування від саміту ЄС 23-24 червня? Чи є ризики, що ми не отримаємо статус, на який претендуємо і чи план «Б» на цей випадок? (розмова записувалася ще до того, як Єврокомісія оголосила готовність надати Україні статус кандидата, - LB.ua).
В мене добрі очікування і гарні сподівання, але залишилося ще 10 днів дуже потужної роботи. Дуже потужної. Тому я сьогодні сконцентрований, як і вся команда на чолі з Президентом, на тому, щоб використати ці 10 днів для того, щоб отримати такий бажаний для нас результат.
С.К.: А якщо не буде бажаного результату?
Я не думаю про те, якщо не буде. В нас є 10 днів для того, щоб було.
«Таких людей (як Нєвзоров, - ред.) Україні варто використовувати як медійну зброю. Виключно в цьому контексті»
С.К.: Проясніть, будь ласка, Нєвзоров – громадянин України?
Я не знаю, чи закінчені всі процедури. Там же ж багато процедур для того, щоб людина стала громадянином. Процедури тривають, позицію Президента ви чули, я її підтримую, можу сказати чому.
Нєвзоров останнім часом дуже дратує нинішню російську владу, бо говорить правду про неї, про злочини росіян в Україні. Його голос чують мільйони росіян, і для нас важливо, що він руйнує наративи російської пропаганди.
Цим він корисний для України. Простіше кажучи, для нас це медійна зброя.
Це моя позиція, вона не відрізняється від позиції Президента, яку він висловив під час конференції.

С.К.: Ви розумієте, що не всі в Україні такі кроки сприймають? Це дуже м'яко кажучи. Тим більше, що одразу за Нєвзоровим пішли розмови про Фрідмана.
Наразі ми не ведемо ні з ким ніяких перемовин – ні з Фрідманом, ні з будь-якими іншими олігархами. Ми з повагою ставимось до наших партнерів, які застосували проти таких осіб санкції. Тому, я думаю, це неактуальне питання.
Що стосується можливості використання людей, які мають вплив на російське суспільство, які дійсно продемонстрували, що вони займають антикремлівську позицію щодо війни в Україні - таких людей варто використовувати як медійну зброю. Виключно в цьому контексті.
С.К.: Хіба для цього їм потрібен український паспорт? «Хороших руських» можна по-різному заохочувати.
Ви знаєте, тут я з вами згоден. Треба шукати різні варіанти, яким чином сьогодні використовувати їх для боротьби з російською пропагандою. Звичайно, якщо є сумніви або навіть підозри щодо конкретної людини, потрібно проводити додаткові перевірки або взагалі про громадянство на певному етапі йтися не може, а людина має довести свою користь для нашої перемоги, повну лояльність до України, наших принципів та способу життя.
С.К.: Якщо умовний Дудь звернеться по українське громадянство, йому не відмовлять?
Та не звертався до нас Дудь!
С.К.: Я ж кажу - “умовний”. А хто звертався?
Наразі це питання не розглядається. Ні Дудь, ні будь-хто інший не звертався, наскільки мені відомо.
С.К.: Президент часто говорить про потребу тримати Україну у постійному фокусі уваги світу. Зрозуміло, для цього потрібно говорити про те, що у нас відбувається. Один із інструментів - підтримка України світових зірок. Ви, зокрема, організовували приїзди Боно, Шона Пенна та Анджеліни Джолі. Яким саме чином ще Україна може привертати увагу світу, на вашу думку?
Ми маємо використовувати абсолютно всі можливі механізми донесення наших думок до світу. Це робить Володимир Зеленський своїми промовами до парламентів та народів країн. Ми аналізуємо вплив цих промов на мас-медіа, і результат просто чудовий.

Виступ Боно та Тараса Тополі у київському метро.
Але ми не можемо зупинятись, тому що інтерес світу треба підживлювати, давати йому новий виток.
Тому приїзди таких зірок як Боно, Анжеліна Джолі чи Шон Пенн, є особливо важливими. Вони можуть достукатись до мільйонів людей. Вони викликають позитивні емоції, і коли вони приїжджають до України - ми на виході маємо позитивні новини про Україну. Чисто з комунікаційної точки зору, це спосіб тримати Україну в новинних стрічках не лише новинами про війну. І вже в ці новини «вкручувати» потрібні нам наративи.
А ще нам потрібно більше працювати з діаспорами по всьому світу. В нас дійсно дуже потужні закордонні громади. І вони знають, хто є справжніми лідерами думок у тих країнах, де вони живуть.
Але ми не повинні перебувати постійно у статусі жертв. Ми маємо говорити про наших волелюбних людей, про небувале єднання, про нашу сильну армію. Про сміливість України.
Ми не тільки об’єдналися самі, але й об'єднали західних союзників навколо антиросійських санкцій та зброї для України. Санкції посилюються, зброї стає більше.
О.Б.: Що особисто для вас буде перемогою у цій війні?
В цій війні ми втратили і продовжуємо, на жаль, втрачати найдорожче – наших людей. Перше – це припинення цієї війни, щоб наші люди не гинули. А друге – повне відновлення нашої територіальної цілісності. І припинення на довгі-довгі роки, на багато років будь-якої можливості повторення цієї трагедії.

С.К.: Олексій Резніков сказав, що, за його оптимістичними прогнозами, можна розраховувати на те, що до кінця року активна фаза бойових дій буде завершена. Чи поділяєте ви цю думку?
Я не хотів би будувати прогнози. Треба, щоб це відбулося якомога скоріше. І ми робимо для цього все необхідне.
Агресивна війна Росії проти нашої країни може завершитись швидше, якщо українська армія отримає ту зброю, щодо якої йдуть переговори і є домовленості з країнами-партнерами.
Я абсолютно упевнений, що Україна переможе.
Війна завдає нищівних руйнувань: сім’ям, містам, нашій країні. Але нас не здолати.
Ми відбудуємо нашу прекрасну Україну. І не просто відновимо, а й покращимо. Будинки, вулиці й квартали, мирні міста й села. Все це – наше майбутнє, яке ми знову наповнимо життям.
Перемога – це наш вибір. І ми до неї йдемо впевнено, з відкритим серцем та міцним духом.
https://lb.ua/news/2022/06/20/520570_andriy_iermak_v_inshi_prizvishcha.html