Данте Аліг'єрі. Божественна комедія. Російське пекло

[don_katalan]

Oleksiy Nesterenko
Росія обстріляла ракетами гуманітарний залізничний потяг міжнародної організації World Central Kitchen. На щастя, ніхто не постраждав, але один з вагонів рознесений на друзки.
Потяг мав доставити їжу в східні регіони України.
В коментарях розлючені американці і канадці вимагають влупити ракетами по залізничним потягам на території росії.
Хороший тренд, я вважаю.
=====
Костянтин Машовець
Лобода приперлася у Ірпінь... сцукО...
і живою виїхала...
Як так...?
Чому ця курва не загинула "випадково" під уламками розтрощенних її "слухачами" будинків на СМУ...?
=====
Михаил Кальницкий · Данте Аліг'єрі. Божественна комедія. Російське пекло.

=====
Алі Татар-заде
багато людей, що знаходяться в полоні рускаго міра (насамперед, ментально), не знають як з нього вирватись. Вони гадають що "вєлікой руской культурє" нема адекватної заміни - гадають щіро, якраз тому що перебувають в замкненому колі.
Даю їм алгоритм, як вириватися.
Насамперед, зазначу, що рішення - половина справи, і порочне коло тим лише добре, що його можна рвати в будь-якій точці (на те воно і коло, а не квадрат чи трикутник).
1) якщо ви українець або пов'язуєте подальше життя з Україною - то оберіть собі об'єкт бажання. Це дуже просто: українська велика культура. В інших випадках можете сконцентруватися на німецькій, англійській, французькій, італійській, американській і так далі великих культурах. Великі - в сенсі значимі, а не в сенсі "багатотиражка".
2) від наркоти і прочих залежностей краще позбавлятися так: заводити собі нові залежності, які менш шкідливі, а може й корисні. Деякий час можна вживати паралельно, поки не постане питання - "спорт ілі наркотікі".
Просто читайте все українське. ЛІтература - сучасна і старовинна, есеїстика, мемуари, поезія, драма, анекдоти, казки ітд. Науково-технічна література, научпоп. Я сам колись не міг відірватись від книжки українською - "Як починалось життя на землі", хоча не розумів більше половини слів, і нема було кого спитати: "а що таке крейдовий? що таке вугліцевий?".
Також переклади українською - вони чудові, перевірено, і гарантія від цензури (додатково відчуєте, що весь час в рос.переводє читали не переклади, а "художественниє перескази" зі смаком "ізмєнєнія одобрєни височайшей комісієй прі дворє").
Читайте собі доти, поки не почнете не так знати, як розуміти і відчувати. На це може піти багато років, але це будуть чудові роки.
3) останній етап починається з анонсованого - "спорт або наркотики"? Якщо другий етап пройдений сумлінно, то в вас вже не буде ілюзій, ніби в українській літературі (або німецькій, або яку ви обрали) "нєт львов толстих, достоєвскіх і пушкіних".
Це та сама ковінька, на якій спотикаються неофіти, вони завжди шукають пару для порівняння: КрЬІлов - Глебів, Лермонтов - Шевченко.
Навпаки, коли ви осягаєте культуру, то скоріш запитаєте себе: "а де в рускій літературі Бальзак?" (чому його нема, при тому що купа людей його читала і навіть наслідувала, не скриваючи цього), "де російський Дюма", або ж і - де російський Шевченко, де російська Леся, російський Франко, ну і дзен прийде так швидко, як ви зрозумієте що в Московії немає нічого з цього.
Будь-який європейський, американський автор, що його ви прочитаєте в перекладі чи оригіналі, покажеться вам співмірною фигурою з найбільшими "еверестами" руской культури. Просто тому, що їх дуже багато (от де "великий" у другому значенні - їх тупо дофига, бро), при чому вірогідність що саме вам дістався примірник якогось слабака - мінімальна. Це як зустріти жирафу в картоплі.
4) З того моменту, коли у вас будуть власні смаки в українській або світовій літературі - вам перші три пункти вже не будуть потрібні, викликатимуть посмішку людини, яка давно цього досягла. Використайте цей досвід для лікування інших. Але пам'ятайте, що лікується тільки той, хто прагне здолати хворобу.