don_katalan: (Default)
[personal profile] don_katalan
- Я бачу тебе. - говорить один з наших снайперів, дивлячись у приціл.
Хлопці сміються:
- Коли він каже, що бачить, це страшно.
- Ми бачимо тебе. - говорять наші хлопці ворогу.
Коли я чую це - мороз йде шкірою. А у ворогів тим більше дибки стає волосся на їхніх волохатих мавпячих хребтах.
Ми бачимо вас - кажемо ми ворогам.
Ми близько...
Люди.
Так я завжди пишу в кінці звітних постів - "дякуємо вам, люди". Ваша допомога фронту безцінна. Її не виміряти у грошовому еквіваленті. Бо знати про фронт, пам'ятати про фронт, вірити у фронт - не менш дорого, аніж гроші, що висилаєте ви на фронт.
Але фінансова допомога іноді потрібна аж за край, і досить оперативно.
Люди.
Ми не просимо грошей у кожному пості. Намагаємось не набридати вам цими проханнями. Стараємось обходитись тим фінансовим планом, який ми маємо. Але іноді фронтові заявки піджимають, і ми бачимо, що ваша допомога знов потрібна.
- Що там на фронті?
- Що там відбувається? На нас нападуть?
- А що, правда, що Росія знову активізується на фронті?
такі дзвінки у мене нині щодня і в асортименті. Телефонують навіть ті, хто досі жив і не замислювався над фронтовими ділами. Переключав новини, коли передавали їх з фронту. Не хотів засмучуватись, набридло, та скільки вже можна про ту війну...
Мені телефонують стривожені родичі, напівзабуті друзі з довоєнного минулого, чи люди, що пішли з активного волонтерства у 15-му році і знову стали жити мирним життям.
Що я їм скажу? Що ці панічні дзвінки відволікають від роботи?
Не кажу я цього, звісно. Навіть втішаю. Кажу, що наш фронт стоїть, як і стояв. Що в разі активної атаки ми маємо вже чим протистояти ворогу. Але рекомендую все ж мати напоготові тривожний чемоданчик і продумати шляхи для евакуації.
А знаєте, хто не задає таких питань, хто не надто хвилюється - буде Росія штурмувати знову наші фронти чи ні?
Військові, що зараз на фронті.
Військові, що зараз на ППД чи полігонах, готуються до виходу на фронт.
Волонтери.
Тобто - ті, кому стабільно ніколи замислюватись над можливою фронтвоою ескалацією. Бо вони і так там, в гущі. Ці люди теж телефонують, але зовсім з інших приводів:
- Кабель треба. Кілометраж повідомлю. В нас опорніки без енергії.
- Машина стала прямо на передку, доки витягли, запарились. Куди і на яке СТО везти? Допоможете з ремонтом?
- Треба коптер.
- Коптер треба.
- Плівка, маскувальні сітки...
- Слухай, давай, забезпечимо цей батальйон вскладчину. Ми самі того не потягнемо.
- Слухай, я не проти складчини, але й сама шукаю, з ким би піти в складчину до покупки коптера.
Це звичайна, нормальна робота з фронтом і для фронту. Ми ведемо її в періоди перемирій і тихої окопної війни - і в моменти ескалацій, скільки вже їх було - а також в найтривожніші моменти ОЧІКУВАННЯ ескалації.
Ми давно навчились розраховувати наші фінанси так, щоб кожен, хто звернеться за допомогою до волонтерства, отримав би хоч щось - автомобіль, рушницю, коптер, плівку, мішки, сітку, а чи просто чесне слово:
- Хлопці, дівчата, от чесно, не тягнемо вашу заявку. Але спробуємо переговорити про вас з колегами, можливо, ті допоможуть.
Хлопці й дівчата і так знають, що волонтери нині зможуть потягнути далеко не все з потреб. Хлопці й дівчата самі теж вкладаються у свій фронт. У хлопців і дівчат на фронті є дві задачі - втримати лінію і вижити самим.
Не будемо говорити про тих, хто пішов на фронти заради власного збагачення. Ми знаємо, такі теж є - розпродаж армійського і волонтерського майна, контрабанда, наркотики, мародерство...
Не будемо про них. Вони заховаються за спини товаришів, а чи просто втечуть, лишень почнуться активні бойові дії по всьому фронту.
Але там лишаться інші. Ті, хто прикриває нас всі роки війни - і знову прикриє. Саме розуміння, що таких на фронті все ж більшість і допомагає нам у нашій роботі. Саме це розуміння і цементує наш спокій перед можливою ескалацією на фронтах.
Давайте допоможемо їм. Так, знову. Так, завжди. Доки точиться війна. Бо фронт - це і ми з вами, шо ж...
Прошу репосту про допомогу.
Прошу звернути увагу на цей пост, в якому я не сказала аж нічого нового - та все ж, можливо, щось сказала.
Усі наші витрати ми показуємо вам в ось таких звітах
https://www.facebook.com/diana.makarova.37/posts/4631050643622267
Усі наші реквізити ось за цим посиланням
https://www.facebook.com/fondDM/posts/1615417812050324
або у першому коменті до цього посту.
А це фото з серії "Ми близько"
Раніше ми не показували такі фото, секретність і все таке - а тепер вважаємо, що треба. Бо в першу чергу ворог мусить знати, що ми близько. Ми поруч і ми готові. Ми бачимо аеропорт - НАШ аеропорт.
- Я бачу тебе. - говорить один з наших снайперів, дивлячись у приціл.
Хлопці сміються:
- Коли він каже, що бачить, це страшно.
- Ми бачимо тебе. - говорять наші хлопці ворогу.
Коли я чую це - мороз йде шкірою. А у ворогів тим більше дибки стає волосся на їхніх волохатих мавпячих хребтах.
Ми бачимо вас - кажемо ми ворогам.
Ми близько.
Ми знаємо про ваші наміри - будьте певними, в нас вони теж є.
А головне, що ми знаємо - це наша земля.
Допоможіть нам, люди. Це буде допомога і тим хлопцям та дівчатам, які бачать ворога в свої приціли, у свою спостережну оптику.
Дякуємо вам, люди...

Profile

don_katalan: (Default)
don_katalan

June 2025

S M T W T F S
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
2930     

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 28th, 2025 08:25 pm
Powered by Dreamwidth Studios