![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanDiana Makarova
Ось більш розгорнене пояснення про те, навіщо фронту так звані піджопники - легкові атвомобілі. І що станеться з ними і фронтом, коли "бляхи" на фронті вже стануть всьо.
Послухаймо начальника транспортного цеха Pavlo Abramov
... "Свято наближається, свято наближається...
Бляхи фсьо. Воно б і хрін на них, давно пора, але і фронтові теж. І це вже сумно. Зазвичай машина все ж має виходити з Зони разом з підрозділом на ремонт, і це не завжди ешелоном чи в колоні. І певний час шорхатись по цим ремонтам в умовній Київській/Дніпропетровській/Львівській/you name it області. Тут її і ждали.
Що буде? Будуть ховатись, будуть лишати машини в Зоні, будуть далі викуповувати весь хлам на білих номерах (таврії, жигулі, волги, ниви, уази, луази...).
Якщо лишати машину в Зоні, до неї треба хтось, хто її ремонтуватиме і слідкуватиме. Бо при поверненні машини можна і не знайти.
Плюс, в Зоні бляхи теж будуть пресувати. І не всі й не завжди зможуть відгавкатись. Хтось нахабний і язикатий, у когось модне БР, когось поважає комбриг, у когось злі галасливі волонтери, у когось просто гарна карма і знання малих доріг. А хтось попаде на машину і добре, якщо тільки на машину, а не на 170 тисяч.
Джипи на білих номерах у стані "більш-менш живий" починаються тисяч так від шести доларів. У стані "не дуже живий, але на звалище іще не пора, можна пободатись" - десь від чотирьох. Нижче - грьобані відра з гайками.
Поки ще лишився совкопром - вигребуть його (що іще недовигребли за сім років). Але совкопром він і є совкопром, у нього є два стани - "в ремонті, але їздить" і "в ремонті і не їздить". Стану "не в ремонті", схоже, не передбачено від початку конструкторами. Ну і, зрештою, він теж закінчиться.
Корінь проблеми - відсутність у штаті взводу легкового автомобіля. Ібо нефіг радянському солдату по булочним роз'їжджати. На БМП катайтесь (а, ні, не катайтесь, вже заборонено). А ввести в штат джип/пікап - це ще купа окремої возні, якою ніхто не схотів займатися за сім років. Визначитися з моделлю, переписати нормативку (статути, штатки, положення, я гребу що іще), підготувати ремонтні потужності, механіків і запаси запчастин. Нах%% нікому не треба...
Тому посміхаємось і машем, готуємо для фронту велосипеди і коней /*уходить, наспівуючи "Ех тачанка, растачанка, всі чотири колеса..."*/
Ось більш розгорнене пояснення про те, навіщо фронту так звані піджопники - легкові атвомобілі. І що станеться з ними і фронтом, коли "бляхи" на фронті вже стануть всьо.
Послухаймо начальника транспортного цеха Pavlo Abramov
... "Свято наближається, свято наближається...
Бляхи фсьо. Воно б і хрін на них, давно пора, але і фронтові теж. І це вже сумно. Зазвичай машина все ж має виходити з Зони разом з підрозділом на ремонт, і це не завжди ешелоном чи в колоні. І певний час шорхатись по цим ремонтам в умовній Київській/Дніпропетровській/Львівській/you name it області. Тут її і ждали.
Що буде? Будуть ховатись, будуть лишати машини в Зоні, будуть далі викуповувати весь хлам на білих номерах (таврії, жигулі, волги, ниви, уази, луази...).
Якщо лишати машину в Зоні, до неї треба хтось, хто її ремонтуватиме і слідкуватиме. Бо при поверненні машини можна і не знайти.
Плюс, в Зоні бляхи теж будуть пресувати. І не всі й не завжди зможуть відгавкатись. Хтось нахабний і язикатий, у когось модне БР, когось поважає комбриг, у когось злі галасливі волонтери, у когось просто гарна карма і знання малих доріг. А хтось попаде на машину і добре, якщо тільки на машину, а не на 170 тисяч.
Джипи на білих номерах у стані "більш-менш живий" починаються тисяч так від шести доларів. У стані "не дуже живий, але на звалище іще не пора, можна пободатись" - десь від чотирьох. Нижче - грьобані відра з гайками.
Поки ще лишився совкопром - вигребуть його (що іще недовигребли за сім років). Але совкопром він і є совкопром, у нього є два стани - "в ремонті, але їздить" і "в ремонті і не їздить". Стану "не в ремонті", схоже, не передбачено від початку конструкторами. Ну і, зрештою, він теж закінчиться.
Корінь проблеми - відсутність у штаті взводу легкового автомобіля. Ібо нефіг радянському солдату по булочним роз'їжджати. На БМП катайтесь (а, ні, не катайтесь, вже заборонено). А ввести в штат джип/пікап - це ще купа окремої возні, якою ніхто не схотів займатися за сім років. Визначитися з моделлю, переписати нормативку (статути, штатки, положення, я гребу що іще), підготувати ремонтні потужності, механіків і запаси запчастин. Нах%% нікому не треба...
Тому посміхаємось і машем, готуємо для фронту велосипеди і коней /*уходить, наспівуючи "Ех тачанка, растачанка, всі чотири колеса..."*/