Алі Татар-заде · You Can't Be Too Careful
Nov. 5th, 2021 08:10 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanАлі Татар-заде ·
You Can't Be Too Careful - ця назва побутового роману Герберта Ўелса спливає в пам'яті при описі наступного епізоду.
Наприкінці 20-х великій рускій пісатель Горькій проживав в Італії, вдаючи з себе емігранта.
Для чого? Пояснень було багато, як і планів на нього у совіті. Наприклад, Горькій під свій авториет скупив перший і найповнійший редакторський портфель спогадів біло-емігрантів, пообіцявши видати їх в незалежному видавництві. Гроші які він представив як свої, були від чк-огпу, і це був малий аванс: "после заплачу все". Ні грошів, ні рукописів більше ніхто не бачив. Це були тисячі авторів. З тих пір в Берліні та Празі його зненавиділи.
Але Горький жив в Італії.
Совітський союз більше 5 разів подавав Горькаго на нобелевську премію.
Подавав через треті руки, руки інтелігентів які чи то вірили, чи вдавали, що Горькій для них справді независимий емігрант.
От для того Горькій і жив демонстративно в Італії.
А коли Буніну вручили премію "вместо Горькаго" (як це сприйняли совіти і сам Горькій), то місія була відкликана.
Замість Горького поізображати заграничнаго передового емігранта засобирався красний граф Алєксєй Толстой, а Горькому наказано повернутися на батьківщину.
Ну от тепер власне про Too Careful.
За Горькім посилали лайнери, але той відмовлявся.
Нада бить бліже к народу, - повчав він совітських посланців, - я хачу поплить на обичном караблє, с прастим народом.
І справді, довелося підігнати йому цілий пароплав, що йшов Італія - Туреччина - Чорне море (Одесса).
Очевидно, що Горькій боявся що його утоплять нахрін: старий лайнер із яких небудь недотоплених човнів ЧФ для цього не пошкодують.
А от пароплав - пошкодують, (це я вгадую його логіку),
хоча оскільки я знаю про совіти більше ніж Горькій, то я б додав, що "би не був у цьому такий впевнений".
Його рееміграція припала на розпал Голодомору.
Недовго пожив але окружоний почьотом: захворів на дачі в Криму, тому що "ліг спати на холодну землю, простудився".
Ну любив він поспати на холодній землі.
За два роки до того точно так само, на дачі і від ночівлі на холодній землі, помер його син.
You Can't Be Too Careful - ця назва побутового роману Герберта Ўелса спливає в пам'яті при описі наступного епізоду.
Наприкінці 20-х великій рускій пісатель Горькій проживав в Італії, вдаючи з себе емігранта.
Для чого? Пояснень було багато, як і планів на нього у совіті. Наприклад, Горькій під свій авториет скупив перший і найповнійший редакторський портфель спогадів біло-емігрантів, пообіцявши видати їх в незалежному видавництві. Гроші які він представив як свої, були від чк-огпу, і це був малий аванс: "после заплачу все". Ні грошів, ні рукописів більше ніхто не бачив. Це були тисячі авторів. З тих пір в Берліні та Празі його зненавиділи.
Але Горький жив в Італії.
Совітський союз більше 5 разів подавав Горькаго на нобелевську премію.
Подавав через треті руки, руки інтелігентів які чи то вірили, чи вдавали, що Горькій для них справді независимий емігрант.
От для того Горькій і жив демонстративно в Італії.
А коли Буніну вручили премію "вместо Горькаго" (як це сприйняли совіти і сам Горькій), то місія була відкликана.
Замість Горького поізображати заграничнаго передового емігранта засобирався красний граф Алєксєй Толстой, а Горькому наказано повернутися на батьківщину.
Ну от тепер власне про Too Careful.
За Горькім посилали лайнери, але той відмовлявся.
Нада бить бліже к народу, - повчав він совітських посланців, - я хачу поплить на обичном караблє, с прастим народом.
І справді, довелося підігнати йому цілий пароплав, що йшов Італія - Туреччина - Чорне море (Одесса).
Очевидно, що Горькій боявся що його утоплять нахрін: старий лайнер із яких небудь недотоплених човнів ЧФ для цього не пошкодують.
А от пароплав - пошкодують, (це я вгадую його логіку),
хоча оскільки я знаю про совіти більше ніж Горькій, то я б додав, що "би не був у цьому такий впевнений".
Його рееміграція припала на розпал Голодомору.
Недовго пожив але окружоний почьотом: захворів на дачі в Криму, тому що "ліг спати на холодну землю, простудився".
Ну любив він поспати на холодній землі.
За два роки до того точно так само, на дачі і від ночівлі на холодній землі, помер його син.