
Ihor Lutsenko
Я маю персональну причину підтримати ідею святкувати державність, суміщену з хрещенням Русі, як офіційне свято з вихідним днем.
По-перше, а чому ні? Нормальні країни схильні привласнювати історію, а не відмежовуватися. І Русь, і, вірогідно, підкорений нею Хазарський каганат, і грецькі міста, і все інше – це все мусить бути наше і тільки наше, і нікому це не слід віддавати. В історії все, що погано лежить, у вас заберуть і використають проти вас.
Тим більше, що це, як кажуть історики, відбувалося прямо на моєму улюбленому Подолі, у рідному місті. Витрачати час на суперечку з цим – навіщо?. Тим більше, що з цим і так будуть сперечатися люди на зарплатах в рублях (як мінімум, російські історики). Котрі все одно вимушено будуть нагадувати самим собі, що коли у нас було офіційне визнання християнства державною релігією, у Москві по болотах ходили ведмеді.
А по-друге, і головне.
Я хочу, щоб здійснилася мрія Аннабелла Моріна та інших чудових людей, котрі відстоюють Поштову. Саме завдяки тому, що це є легендарним місцем хрещення Русі, вдалося запинити забудову і нищення археологічних пам’яток.
Я хочу, щоб замість абсолютно непотрібного ТРЦ на Поштовій площі врешті з’явився простір з національним музеєм, присвяченим цим часам, щоб ми могли врешті бачити, як виглядав Київ там 1000 років тому. Бажано, з муніципальним паркінгом)
Національному святу – належний простір для святкування!
PS Ще б національне свято гостинності зробити б, щоб Гостиний двір відрихтували)