Пісня про агресора та пісня-агресор
Jun. 3rd, 2021 07:31 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanSerhiy Dibrov
Враховуючи, що обговорення мого вчорашнього допису вийшло за межі порівняння вокальних даних Тіля Ліндемана, Деніса Хотячука та Мусліма Магомаєва,
дозволю собі висловитися власне про пісню Богословського на слова Долматовського "Любімий город".
Особисто я вважаю, що ця пісня повинна була назавжди зникнути влітку 1941 року. Вона повинна була розділити долю тих, хто став прообразом її героя.
Нагадаю, фільм "Істрєбітелі", в якому лунала ця пісня, був знятий у 1939 році. Він не про війну - там звичайнісінький любовний багатокутник за участю двох пілотів, і героїзм у фільмі - суто "цивільний".
Війна там згадується хіба що у пісні. У тій самій пісні. І пісня ця - речовий доказ.
Вона коротенька та проста до банальності. Якщо прибрати лірику, сюжет такий: герой летить кудись "у далекий край". Там, далеко, на чужий землі, він з кимось воює, а потім повертається, живий та здоровий.
"Любімий город" може спати спокійно не тому, що герой пісні, пілот його захищає, - а саме тому, що герой влаштовує війну десь у "далекому краї".
Так, саме так - "на чужий території, малою кров'ю". А на любімий город ніхто не нападатиме.
Фільм вийшов у прокат за рік до війни. Станом на червень 1941 року СРСР мав найбільші та найпотужніші військово-повітряні сили в історії людства.
Для кращого розуміння того, що сталося. Станом на 22 червня у СРСР було 24500 літаків. До кінця року втрати сягнули 21000.
Враховуючи, що з іншого боку сумарно було 4800 літаків, в тому числі транспортні та навчальні (3900 німецьких та 900 у сателітів), - не дивно, що більшість втрат були небойовими. Тобто літаки ламалися на землі та в повітрі, або їх кидали напризволяще та тікали, або власноруч знищували, щоб не залишати ворогові. Були й величезні бойові втрати - попри багаторазової переваги радянської авіації в кількості.
Тобто найбільша в історії повітряна армада зразка 1941 року з початком війни зникла та розчинилася. І насправді так сталося, що товариш у далекий край не поїхав, а любімий город спав дуже, дуже неспокійно.
Яка справжня доля була у тих "сталінських соколів" зразка 1939 року, як у фільмі? На жаль, на більшість з них чекали або смерть, або полон, або радянський табір.
А пісня з незрозумілих причин залишилася і чомусь живе досі. Пісня про агресора та пісня-агресор.
===
Олексій Валерійович Галімський
К слову фильм "Истребители" производства Киевской киностудии, а песню исполняет Мена́хем-Ман Не́ухович Не́йман (более известный как Марк Бернес)
https://www.youtube.com/watch?v=kiJIfqOkVM8
Враховуючи, що обговорення мого вчорашнього допису вийшло за межі порівняння вокальних даних Тіля Ліндемана, Деніса Хотячука та Мусліма Магомаєва,
дозволю собі висловитися власне про пісню Богословського на слова Долматовського "Любімий город".
Особисто я вважаю, що ця пісня повинна була назавжди зникнути влітку 1941 року. Вона повинна була розділити долю тих, хто став прообразом її героя.
Нагадаю, фільм "Істрєбітелі", в якому лунала ця пісня, був знятий у 1939 році. Він не про війну - там звичайнісінький любовний багатокутник за участю двох пілотів, і героїзм у фільмі - суто "цивільний".
Війна там згадується хіба що у пісні. У тій самій пісні. І пісня ця - речовий доказ.
Вона коротенька та проста до банальності. Якщо прибрати лірику, сюжет такий: герой летить кудись "у далекий край". Там, далеко, на чужий землі, він з кимось воює, а потім повертається, живий та здоровий.
"Любімий город" може спати спокійно не тому, що герой пісні, пілот його захищає, - а саме тому, що герой влаштовує війну десь у "далекому краї".
Так, саме так - "на чужий території, малою кров'ю". А на любімий город ніхто не нападатиме.
Фільм вийшов у прокат за рік до війни. Станом на червень 1941 року СРСР мав найбільші та найпотужніші військово-повітряні сили в історії людства.
Для кращого розуміння того, що сталося. Станом на 22 червня у СРСР було 24500 літаків. До кінця року втрати сягнули 21000.
Враховуючи, що з іншого боку сумарно було 4800 літаків, в тому числі транспортні та навчальні (3900 німецьких та 900 у сателітів), - не дивно, що більшість втрат були небойовими. Тобто літаки ламалися на землі та в повітрі, або їх кидали напризволяще та тікали, або власноруч знищували, щоб не залишати ворогові. Були й величезні бойові втрати - попри багаторазової переваги радянської авіації в кількості.
Тобто найбільша в історії повітряна армада зразка 1941 року з початком війни зникла та розчинилася. І насправді так сталося, що товариш у далекий край не поїхав, а любімий город спав дуже, дуже неспокійно.
Яка справжня доля була у тих "сталінських соколів" зразка 1939 року, як у фільмі? На жаль, на більшість з них чекали або смерть, або полон, або радянський табір.
А пісня з незрозумілих причин залишилася і чомусь живе досі. Пісня про агресора та пісня-агресор.
===
Олексій Валерійович Галімський
К слову фильм "Истребители" производства Киевской киностудии, а песню исполняет Мена́хем-Ман Не́ухович Не́йман (более известный как Марк Бернес)
https://www.youtube.com/watch?v=kiJIfqOkVM8