Diana Makarova. Мені хочеться, щоб ви почули і цей погляд. І цю думку. І цей біль

[don_katalan]

Diana Makarova

============ "Сонях — це такий самий символ, як відірвана кінцівка, обвуглена частина тіла, або запах горілого металу та запах смерті. Ми ці квіти приносимо на могили та до трауру. Так, це символ, але його не треба робити мейнстрімом та нулювати те, що ця квітка символізує для тих хто вижив. Багато хто з нас досі асоціює цю квітку зі смертю. Наприклад я, коли її бачу, відчуваю солодко-приторний сморід тіл, та частини людей, які були моїми друзями та побратимами. Це біль і це жал, і це жах. Ви дійсно хочете тицяти нас носом в ці соняхи? А потім за п‘ятдесТ років діти нам їх на зустрічі приносити будуть та на листівки ліпити?
Я не виключаю, що комусь пофігу.
Я не виключаю, що комусь норм.
Але для багатьох соняхи це не символ пам‘яті, а символ СМЕРТІ. І 29 серпня це «ЗЕЛЕНИЙ КОРИДОР З ІЛОВАЙСЬКУ»"
https://www.facebook.com/art.lasso.agancy/posts/1980663668733517
=================================================
Це пише людина, яка була там. Яка назавжди винесла з собою той солодкуватий запах смерті.
Що ж, це теж погляд і теж право на слово - можливо, найбільше право з усіх можливих.
Я завжди голосувала за соняхи як символ Дня трауру - але про оце я не подумала. А я ж теж з тих, хто назавжди запам'ятав той солодкуватий смертний запах. Я теж з тих, хто щулиться, побачивши соняхове поле - особливо неприбране, висохле соняхове поле. І яскраві фото дівчат в соняхах викликають болісну гримасу на моєму обличчі.
А теж от не подумала...
Мені хочеться, щоб ви почули і цей погляд. І цю думку. І цей біль.
Читайте...

-

Comments

[paserbyp]

>Я не виключаю, що комусь пофігу. Я не виключаю, що комусь норм.

PTSD.