саме через Вагнера
Aug. 1st, 2020 10:30 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Volodymyr Boiko
У зв’язку з затриманням у Білорусі бійців приватної військової компанії «Вагнер» хочу зазначити, що він накоїв чимало лиха й в Україні. Зокрема, саме через Вагнера в Національні опері України зараз не можуть показати те місце, де 14 вересня 1911 року Дмитро Богров смертельно поранив прем’єр-міністр Росії Петра Столипіна.
Замах, як відомо, трапився в другому антракті опери Римського-Корсакова «Казка про царя Салтана» – до Столипіна, який біля бар’єра оркестрової ями розмовляв з міністром двору Фредериксом і графом Потоцьким, підійшов агент охоронного відділення Богров (агентурний псевдонім «Аленський») і двічі вистрелив з браунінґа.
А Вагнер тут ось до чого. Під час німецької окупації в ході Другої світової війни в Київській опері, відповідно до художніх смаків нових хазяїв, мали ставити опери Ріхарда Вагнера. Але партитура цих опер розрахована на повноцінний симфонічний оркестр, який ніколи не використовувався іншими оперними композиторами, через що оркестрова яма Київської опери не була призначена для такої кількості музикантів. Тож довелось проводити термінову реконструкцію, розширювати оркестрову яму та переносити бар’єр вглиб зали. Тому зараз на тому місці, де стояв Столипін під час рокового пострілу, зіяє провалля. І все – через отого Вагнера.
І якщо вже зайшла мова про приватну військову компанію «Вагнер», хочу порекомендувати любим друзям і шановним читачам увертюру до опери Вагнера «Летючий голландець».
https://youtu.be/0AQ80wf3F3I
Щоправда, це виконання далеке від досконалості, а єдиний диригент, чия інтерпретація Вагнера є, на мою думку, неперевершеною, – це Василь Василенко. Василь Якович з 2003 року обіймав посаду головного диригента Донецької національної опери, а нині очолює Національний президентський оркестр. Але запису увертюри до «Летючого голландця» у виконанні оркестру під орудою Василенка мені, на жаль, знайти не вдалось.
У зв’язку з затриманням у Білорусі бійців приватної військової компанії «Вагнер» хочу зазначити, що він накоїв чимало лиха й в Україні. Зокрема, саме через Вагнера в Національні опері України зараз не можуть показати те місце, де 14 вересня 1911 року Дмитро Богров смертельно поранив прем’єр-міністр Росії Петра Столипіна.
Замах, як відомо, трапився в другому антракті опери Римського-Корсакова «Казка про царя Салтана» – до Столипіна, який біля бар’єра оркестрової ями розмовляв з міністром двору Фредериксом і графом Потоцьким, підійшов агент охоронного відділення Богров (агентурний псевдонім «Аленський») і двічі вистрелив з браунінґа.
А Вагнер тут ось до чого. Під час німецької окупації в ході Другої світової війни в Київській опері, відповідно до художніх смаків нових хазяїв, мали ставити опери Ріхарда Вагнера. Але партитура цих опер розрахована на повноцінний симфонічний оркестр, який ніколи не використовувався іншими оперними композиторами, через що оркестрова яма Київської опери не була призначена для такої кількості музикантів. Тож довелось проводити термінову реконструкцію, розширювати оркестрову яму та переносити бар’єр вглиб зали. Тому зараз на тому місці, де стояв Столипін під час рокового пострілу, зіяє провалля. І все – через отого Вагнера.
І якщо вже зайшла мова про приватну військову компанію «Вагнер», хочу порекомендувати любим друзям і шановним читачам увертюру до опери Вагнера «Летючий голландець».
https://youtu.be/0AQ80wf3F3I
Щоправда, це виконання далеке від досконалості, а єдиний диригент, чия інтерпретація Вагнера є, на мою думку, неперевершеною, – це Василь Василенко. Василь Якович з 2003 року обіймав посаду головного диригента Донецької національної опери, а нині очолює Національний президентський оркестр. Але запису увертюри до «Летючого голландця» у виконанні оркестру під орудою Василенка мені, на жаль, знайти не вдалось.
no subject
Date: 2020-08-01 02:14 pm (UTC)