![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
don_katalanBorys Babin
Продовжується тривалий скандал із "виконанням" Україною вимог звіту Міжнародної морської організації (IMO) за підсумками минулорічного інспектування України організацією. Тоді Морська адміністрація всім розповідала, що звіт не розгромний, а висловлені зауваження Україні - не критичні (насправді, на жаль, навпаки). А коли настав час відзвітувати ІМО про "виправлення" виявлених недоліків - виявилося що із цим велика проблема. Бо в умовах хронічної кадрової кризи у нашому секторі морського управління виявилося, що ніхто вже неспроможній ані хоч якось відзвітувати, ані звісно щось змінити на практиці. Бо єдина проблема, що дійсно хвилює профільне міністерство - це розподіл керівних посад "морського" напряму. Чому це все дуже-дуже погано та небезпечно? Бо існують реальні ризики включення України, рішенням профільних комітетів ІМО, до "чорного списку", насамперед у вимірі Конвенції ПДНВ. Це означатиме закриття ринку морської праці для ста тисяч українських моряків (усі їх документи мають відповідати ПДНВ) та відповідно до втрати Україною не менше двох мільярдів доларів надходжень (стільки українські морякі заробляють на рік на глобальному ринку морської праці). Також це означатиме колапс морських навчальних закладів, крюїнгових агенств та тренінгових центрів (десяток тисяч робочих місць внутрішнього ринку). Як кажуть джерела, профільний міністр упевнений, що все якось "розсмокчеться", але водночас нарешті про цю проблему донесли до прем'єра. При цьому МЗС вже півроку засипає Мінінфраструктури листами про можливий апокалипсис галузі, але є великий сумнів що їх по-перше читають на Перемоги, 14 а по-друге, - що там залишився хоч хтось, здатний зрозуміти сенс абревіатур ПДНВ та МLC. Основний вигодонабувач цього колапсу - Росія, адже вона разом досягне трьох завдань. По-перше це повне знищення морської галузі та морських кадрів України, системи їх відтворення та підготовки. По-друге це знищення конкурентів на глобальному ринку праці для моряків РФ. І по-третє, це повне знецінення значення українських документів для 20 тисяч кримських моряків. Якщо комітет ІМО все ж включить у травні Україну у чорний список, багато хто з посадовців у Києві та Лондоні отримає нагороди та чергові звання спецслужб держави-агресора.
Продовжується тривалий скандал із "виконанням" Україною вимог звіту Міжнародної морської організації (IMO) за підсумками минулорічного інспектування України організацією. Тоді Морська адміністрація всім розповідала, що звіт не розгромний, а висловлені зауваження Україні - не критичні (насправді, на жаль, навпаки). А коли настав час відзвітувати ІМО про "виправлення" виявлених недоліків - виявилося що із цим велика проблема. Бо в умовах хронічної кадрової кризи у нашому секторі морського управління виявилося, що ніхто вже неспроможній ані хоч якось відзвітувати, ані звісно щось змінити на практиці. Бо єдина проблема, що дійсно хвилює профільне міністерство - це розподіл керівних посад "морського" напряму. Чому це все дуже-дуже погано та небезпечно? Бо існують реальні ризики включення України, рішенням профільних комітетів ІМО, до "чорного списку", насамперед у вимірі Конвенції ПДНВ. Це означатиме закриття ринку морської праці для ста тисяч українських моряків (усі їх документи мають відповідати ПДНВ) та відповідно до втрати Україною не менше двох мільярдів доларів надходжень (стільки українські морякі заробляють на рік на глобальному ринку морської праці). Також це означатиме колапс морських навчальних закладів, крюїнгових агенств та тренінгових центрів (десяток тисяч робочих місць внутрішнього ринку). Як кажуть джерела, профільний міністр упевнений, що все якось "розсмокчеться", але водночас нарешті про цю проблему донесли до прем'єра. При цьому МЗС вже півроку засипає Мінінфраструктури листами про можливий апокалипсис галузі, але є великий сумнів що їх по-перше читають на Перемоги, 14 а по-друге, - що там залишився хоч хтось, здатний зрозуміти сенс абревіатур ПДНВ та МLC. Основний вигодонабувач цього колапсу - Росія, адже вона разом досягне трьох завдань. По-перше це повне знищення морської галузі та морських кадрів України, системи їх відтворення та підготовки. По-друге це знищення конкурентів на глобальному ринку праці для моряків РФ. І по-третє, це повне знецінення значення українських документів для 20 тисяч кримських моряків. Якщо комітет ІМО все ж включить у травні Україну у чорний список, багато хто з посадовців у Києві та Лондоні отримає нагороди та чергові звання спецслужб держави-агресора.