Ihor Lutsenko
Коли перший БТР росіян увірвався під вогнем у село з нашого боку, ми отримали наказ на відхід. Я прикинув швидкість бетера, відстань у три перехрестя - у нас лишилося менше хвилини, щоб скочити в машину і дати газу.
Наступ росіян тривав з ранку. Ішли хвилями, піхота на бронетехніці.
Перед цим густо поклали по нас гарматами і мінометами, далі колони по 7-8 БМД у супроводі танків завозили піхотинців упритул до наших позицій, скидали їх, відходили.
Одні негайно закріплялися і вели бій з нашими, інші приречено лежали тісними купами в укриттях.
Щоразу росіяни закидали свою живу силу все ближче і ближче до нас.
Ми, постійно коригуючи вогонь артилерії, спостерігали розкидані трупи по дорогах; деякі з них горіли, як ніби политі напалмом; в інших місцях ми бачили, як відчайдушно рубається з атакуючими наша піхота.
Нарешті настав час, коли чергова хвиля накрила і нас з головою: група бронетехніки стрімко увірвалася в село з того краю, де була наша позиція, і нам прийшла вказівка відходити.
Останнє, що я побачив, була реактивна граната, котра полетіла у перший БТР росіян, лишаючи у повітрі слід.
Ми ж встигли тільки схопити свої безпорадні у цьому контексті 5.45 і скочити - усі, хто був - до одного джипа. ( Read more... )

Коли перший БТР росіян увірвався під вогнем у село з нашого боку, ми отримали наказ на відхід. Я прикинув швидкість бетера, відстань у три перехрестя - у нас лишилося менше хвилини, щоб скочити в машину і дати газу.
Наступ росіян тривав з ранку. Ішли хвилями, піхота на бронетехніці.
Перед цим густо поклали по нас гарматами і мінометами, далі колони по 7-8 БМД у супроводі танків завозили піхотинців упритул до наших позицій, скидали їх, відходили.
Одні негайно закріплялися і вели бій з нашими, інші приречено лежали тісними купами в укриттях.
Щоразу росіяни закидали свою живу силу все ближче і ближче до нас.
Ми, постійно коригуючи вогонь артилерії, спостерігали розкидані трупи по дорогах; деякі з них горіли, як ніби политі напалмом; в інших місцях ми бачили, як відчайдушно рубається з атакуючими наша піхота.
Нарешті настав час, коли чергова хвиля накрила і нас з головою: група бронетехніки стрімко увірвалася в село з того краю, де була наша позиція, і нам прийшла вказівка відходити.
Останнє, що я побачив, була реактивна граната, котра полетіла у перший БТР росіян, лишаючи у повітрі слід.
Ми ж встигли тільки схопити свої безпорадні у цьому контексті 5.45 і скочити - усі, хто був - до одного джипа. ( Read more... )
