Євстратій Зоря
Цікаво, а чи розуміють адепти МП в Україні, що вони вже цілком чужі для самого Моспатріархату? Що вони тут під час війни намагаються в струнку витягнутися, аби не втратити свою підлеглість РПЦ, а з нею - всю міфологію «святой русі», яка їм багато в чому успішно замінила Православ‘я, а там, на Москві, їх давно вже зневажили, як «зрадників».
Погляд на Українську Церкву, як «недостатньо православну», був характерний ще з часів Московського царства. Бо як, з їхньої точки зору, можна бути православними без православного царя? За відсутності будь-якої видимої системи освіти московити весь зміст Церкви вклали в форму. І наявність «православного монарха» - частина цієї форми.
І навіть в імперсько-радянський період , коли Московія живилася освіченим українським духовенством, там все одно з підозрою ставилися до «х@хл@ф». І в новий час це постійно проривалося (хто читав регулярно Кураєва, міг таке бачити).
Від 2014-го року процес став, як на мене, незворотнім - РПЦ, як системна організація, пішла шляхом національної секти, готової виправдовувати і благословляти все, що «служить расіі». І зараз в проповідях Гундяєва просто відкрито стало звучати те, що системно, хоч і дещо приховано, культивувалося віддавна.
А наші місцеві прихильники «хорошого МП» (то, мовляв Гундяєв не такий, але РПЦ - свята) не розуміють, що вони для Моспатріархії, як «старі більшовики» - для Сталіна.( Read more... )
Цікаво, а чи розуміють адепти МП в Україні, що вони вже цілком чужі для самого Моспатріархату? Що вони тут під час війни намагаються в струнку витягнутися, аби не втратити свою підлеглість РПЦ, а з нею - всю міфологію «святой русі», яка їм багато в чому успішно замінила Православ‘я, а там, на Москві, їх давно вже зневажили, як «зрадників».
Погляд на Українську Церкву, як «недостатньо православну», був характерний ще з часів Московського царства. Бо як, з їхньої точки зору, можна бути православними без православного царя? За відсутності будь-якої видимої системи освіти московити весь зміст Церкви вклали в форму. І наявність «православного монарха» - частина цієї форми.
І навіть в імперсько-радянський період , коли Московія живилася освіченим українським духовенством, там все одно з підозрою ставилися до «х@хл@ф». І в новий час це постійно проривалося (хто читав регулярно Кураєва, міг таке бачити).
Від 2014-го року процес став, як на мене, незворотнім - РПЦ, як системна організація, пішла шляхом національної секти, готової виправдовувати і благословляти все, що «служить расіі». І зараз в проповідях Гундяєва просто відкрито стало звучати те, що системно, хоч і дещо приховано, культивувалося віддавна.
А наші місцеві прихильники «хорошого МП» (то, мовляв Гундяєв не такий, але РПЦ - свята) не розуміють, що вони для Моспатріархії, як «старі більшовики» - для Сталіна.( Read more... )