Diana Makarova · БИЙ, БІЖИ, ЗАМРИ...

Diana Makarova · БИЙ, БІЖИ, ЗАМРИ...
Погане діло, вкрай погане.
Я знову не боюсь.
Я не боялась у чотирнадцятому, в п'ятнадцятому теж. Я вперше забриніла страхом, коли ми мчали до Водяного, це був січень п'ятнадцятого, але бриніла так собі, не дуже. Я просто діловито розмотувала шарф, аби ніде не зачепився, і так же діловито розсовувала по кишенях турнікети й бандажі, бо чіпляти аптечку не було куди. Поруч була така сама дурепа, яка чомусь неначе і не боялась. І так же само діловито розпихувала по кишенях турнікети.
Ми вже були в якихось палітурах, ми часом дрижали і вібрували, іноді серце гахало в той орган, про який говорити навіть і незручно - до речі, чому завжди те серце падає в той самий орган? - але це все було якось неправильно. Бо правильно боятись ми ще не вміли. Бо бий, біжи, замри - ми обирали все ж оце замри. Бо бити ми не вміли і нічим було в нас бити. Бо бігти не завжди можна. Тоді замри. Хоч ненадовго. Але оце замри збивало нам всю шкалу, і не давало вчитись нам боятись.
Нас вчив боятись Ендрю.
Він вчив нас так суворо й наполегливо, що часом ми навіть не розуміли, нащо так? Ми бігали, але не надто швидко, пірнали рибками, але не надто стрімко. Дрижали, звісно, але якось непереконливо. І лише коли впало вже зовсім поруч. Коли він витяг нас. Коли він врятував.
Тоді я лиш сказала - Ендрю, я вже боюсь. Я правильно боюсь. Дякую, Ендрю.
Ну, слава богу, засміявся він.
Погане діло, вкрай погане. Тоді нас вчив боятись Ендрю. Хто зможе нас навчити зараз?
У перший день я всих збирала і збиралась сама. Я не боялась. Ракети й вертоліти летіли коридором над дахом нашого дому, але я не боялась. Сама не розуміла, що зі мною. Була діловитою, напруженою, якоюсь злегка істеричною. Не завмирала, діловито збиралась.
Ми виїжджали другого дня, коли на краю нашого села збирався заходити вже ворог - я не боялась. Звичайно, серце гахало в той орган, про який незручно навіть говорити, коли ми перли лісами, пробиваючи маршрути - але це був ще не той страх, неправильний, здається, був мій страх.
Відвезти тих, про кого треба попіклуватись і мерщій назад, всі ці два дні пройшли в істериці, я була аж надто веселою. Я сама не розуміла, що зі мною. Я люто гиготіла іноді, і жарти мої рідкісні були лютими. А так все більше люто мовчала.
- Та що ж з вами, що ж тут незрозумілого. Ви просто вже в бійці. - сказав Павло Абрамов.( Read more... )

Окупанти намагаються «приховати» в Криму злочинні «мобілізаційні заходи»

Association of Reintegration of Crimea
Наразі відбувся доволі широкий розголос щодо підписання 30 червня фейковим «головою Криму» Сергієм Аксьоновим злочинного «указу № 151-У» щодо «нового складу» протиправних «призовних комісій щодо мобілізації» в окупованому Криму.
Українська влада відреагувала на ці злочинні дії ще до «оприлюднення» зазначеного злочинного «указу». Як заявило Представництво Президента України в АР Крим, громадян України в окупованому Криму знову планують примушувати воювати проти власної держави, як це вже відбувається з тими, кого окупанти незаконно «призвали на строкову службу».
Примітно що після цього пропаганда окупантів спробувала заперечувати підготовку до протиправних «мобілізаційних дій», оприлюднив заяву злочинного «військового комісару» загарбників Юрія Лимаря про те що вказані злочинні діяння нібито є «повсякденною текучкою» через «великі зміни у муніципалітетах».
Водночас попередній злочинний «указ № 80-У» Аксьонова із подібних питань окупанти зробили у 2018 році та потім двічі його «доповнювали» замінюючи окремі персоналії протиправних виконавців.
Отже варіант «текучки» окупантами раніше злочинно реалізовувався у інший спосіб, а злочинний «указ № 151-У» насправді є цілком новим «документом», явно пов’язаним із затвердженим агресором у самій росії двома днями раніше, 28 червня 2022 року, злочинним «законом № 231-ФЗ» про переведення економіки агресора на воєнні рейки.( Read more... )

Алі Татар-заде · зустрічні претензії до РФ (список по нарастаючій)

- не вшановуєте пам'ять великих українців які збагачували ваші міста світлом своєї ясновельможної присутності.
Чому Пітімбург, оспіваний самим Гоголем і завдяки цьому введений у світову культуру, не дав назви "імені Гоголя" ні своєму літинститутові, ні крупнейшому театру, ні врешті тим вулицям і проспектам, в яких жив і працював Микола Васильович?
Чому не відбито роботу М.Лисенка в вашій консерваторії?
Ви шо хатітє нас пасоріть?
(прикладається повний перелік відомих українців, які принесли світло цивілізації у всіх сферах Зачухонья)
- не вшановуєте пам'ять українських військових діячів, а також очолених ними полків і армій, солдатів, що проливали кров на вашій землі.
Нестор Махно, якому ви самі приписали велич полководця та ізобретениє тачанки, понад два роки воював на вашій території із красними, білими та зеленими захватчікамі. Не поняв, а де вулиці на його честь? Де памятники? Де школи і ліцеї? Ви шо хатітє нас пасоріть?
Козаки, що допомогали законому государеві Дмітрію Рюриковичу здобути Москву від боярскіх узурпаторів - не тільки не вшановані, але в підручниках ще й обізвани інтервентами.
Ви там вапше офонаріли? Вас визволяють, а ви неблагодарні тамбовські вори?
Кримський хан Девлет Герай визволив вас від Опрічніни і спалив центр прийняття рішень злочинців - московскій кремль. Не бачимо пам'ятника йому в повний зріст, на коні, оточеного вірними соратниками. ( Read more... )

Yuriy Romanenko · Чому бідні, бо…..

Yuriy Romanenko · Чому бідні, бо…..
Друзья, чтоб закрыть тему с перемещением военнообязанных. Я вижу, как включились порохоботские ботофермы, которые разгоняют конспирологические версии этого скандала. Приписывая его чуть ли не Коломойскому. Вот вам тупая правда, как она есть.
Вчера утром я написал, что не переживаю по поводу этой истории, потому что её по очевидным причинам отменят. Так и случилось.
Обратите внимание – отменил её сам Генштаб. По сути, Зеленский, которого пытаются стравить с Залужным, дал военным пас нормально выйти из ситуации.
За эти пару дней из самого Генштаба я получил массу инсайда. Там есть адекватные люди, и они реально в ужасе от произошедшего. Они и рассказали подноготную. Подоплёка скандала оказалась очень банальной.
Около месяца назад в Киеве задержали сотрудника ГШ, который в пьяном виде устроил стрельбу в спальном районе столицы. Этот стрелок – главный юрист Генштаба, начальник юридического управления. После его залёта в юруправлении начался разброд и шатание. Чем и воспользовалась группировка, которая лоббировала схему с безумно жестким и невыполнимым порядком контроля военнообязанных.
Эта группировка кадровиков - т.е. военкомов протолкнула документ без адекватной проработки юристами. Поэтому его текст настолько корявый. Зачем протолкнула догадайтесь сами 🙂 ( Read more... )

Кьоніґсберґ це буде нова держава, історичну назву повернути - Ганза

Алі Татар-заде
Кьоніґсберґ це буде нова держава, історичну назву повернути - Ганза. Був такий купецький союз
Для багатих купців. Бідноту нафиг всю. Володіння 4 мовами як у Швейцарії - мінімальний ліміт (російська не входе)
===( Read more... )

Алі Татар-заде
прочитав у відомого рос.письменика ("род. в Киеве, уч. в Черновцах"), що багато хароших людєй із Московії "скрываются от войны в Украине" по Європах. І всі вони дуже хороші, працюють в театрах, пишуть книги, і чому б їм не простягнути руку (!) та не видати громадянство України. Це за його словами булоб "умное благо".
Для кого благо? Не сумніваюся, що для них це булоб благо і ще яке. Вони ж не стануть вчити українську, я вже не кажу - знайомитись із її культурним бекграундом, - і в Європі вони теж мало цікаві (рускій в Європі - той ще дефіцит). А тут приїхати і шпрехати на русском. Але чекайте, а та сторона нехороших рускіх, яка з нами воює, вона хіба не так само бачить фінал?
Ну щоб в Киеве була какая-разніца, для влаштування на роботу не треба знати українську, а російську - навпаки дуже навіть треба. А хорошим і так всяк себе вважає.

Підсумки Ukraine Recovery Conference

Валерій Пекар
Передусім хочу зауважити, що це мої суб'єктивні висновки, і вони зроблені в рамках певної моделі. Інші люди можуть мати інші оцінки.
Підсумки конференції я буду розглядати в моделі трикутника -- взаємодії трьох суб'єктів. Перший суб'єкт -- українська влада (уряд, парламент, офіс президента). Другий суб'єкт -- міжнародні партнери: уряди відповідних країн та міжнародні організації. Третій суб'єкт -- українське громадянське суспільство в широкому сенсі: громадські організації, бізнес-спільноти, експертні центри, місцеві лідери, волонтери тощо.

Мета процесу, в якому конференція є черговою ланкою, -- створити таку систему, яка зробить можливим пошук, акумуляцію й надходження грошей та витрачання їх на благо народу України. Виклики цього процесу були описані в статті, яка в першому коментарі, а пастки -- у другому коментарі.
Отже, розглянемо підсумки у цій моделі з точки зору мети процесу -- наскільки ми до неї наблизилися і що далі треба зробити.
1. Перша позитивна новина полягає в тому, що вищезгаданий трикутник сформувався. До цього діалог відбувався у розтяжці між двома суб'єктами та характеризувався як "діалог між автопілотом та автовідповідачем". Поява третього суб'єкта дозволяє якимось чином влаштувати продуктивну взаємодію та залучити необхідні для цього компетенції, а також таким чином побудувати систему, щоб вона викликала довіру міжнародних партнерів. Інакше просто грошей не дадуть.( Read more... )

О ЗАЛУЖНОМ И РАСПИЛЕ НЕЗАВОЕВАННОЙ ПОБЕДЫ

Сергій Наумович
Абсолютно всі мої знайомі з ким я спілкувався за останню добу не вірять в те, що скандал з дозволами на виїзд військовозобов’язаних за межі адміністративних одиниць є випадковим. Штучно створений скандал, який вигадали мамкіни ІПСОшники. Але під час війни такі ігри є по суті злочином. Хтось жонглює довірою до армії, довірою до влади і по суті долею країни взагалом. Якщо цей ідіотизм не припинити, то станеться катастрофа і ми втратимо країну вже назавжди. Всі, хто залучений в цьому процесі розхитування — вороги країни.
=====
Alexandr Kochetkov · О ЗАЛУЖНОМ И РАСПИЛЕ НЕЗАВОЕВАННОЙ ПОБЕДЫ
С некоторой оторопью и немалым раздражением обнаружил, что в стране таки возобновились процессы по моей основной профессии — политтехнологии.
Потому что офис президента явно проводит политтехнологическую операцию по снижению рейтинга руководства Генштаба. Сначала приказ о территориальном закрепощении призывников — действительно корявый и непродуманный — обнародует депутат от «Слуг», а потом приказ фактически дезавуирует президент Зеленский. В результате его рейтинг, надо полагать, растет, а Залужного падает (мягко говоря, не факт, но то такое).
Этакая простенькая двухходовочка, можно было бы только похихикать над примитивностью наших политиканов, если бы не война!
Да рашистские спецслужбы миллиарды отдали бы плюс всех соловьевых скопом, чтобы посеять хоть какую-то рознь между политически и военным руководством Украины! А тут — все сами… В лучших традициях национального самозакапывания под диктовку дурных личных амбиций.( Read more... )

Имущество местных жителей из разграбленных квартир и гаражей целыми караванами идет в Россию

Денис Казанский
Российские оккупанты безжалостно грабят захваченный и разрушенный ими Мариуполь. Имущество местных жителей из разграбленных квартир и гаражей целыми караванами идет в Россию.
Вот характерный случай. Житель города наивно ищет свою украденную "багги", которую мародеры вытащили из вскрытого гаража и вывезли в Донецк.
В ответ ему пишут, что таких случаев полно, и вернуть машину уже вряд ли получится, так как в Донецке обчистили все автосалоны, и так и не вернули украденное. К тому же, машину могли вообще увезти в Россию, а там уже не найдешь.
Русский мир во всей своей красе. Сколько бы россияне не прикрывали свое нападение на Украину некими высокими целями, главная цель для них - это просто вот такой наглый и откровенный грабеж местного населения. Да-да, вот того самого русскоязычного населения, которое Путин якобы защищает.


( Read more... )

Алі Татар-заде
те, що вони нас не "асвабаждают", а закабаляють, не є особливим секретом для жодного московита. Це скидається за першого ж відклеєного вуса. Вони чудово усвідомлюють, що хочуть нас саме підкорити, примусити жити так, як вони звелять, і це - річ, яку вони самі знають, що брешуть "щоби зберігти лице". ( Read more... )